2. Назви установ, закладів, організацій:

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського; Донецька драматичний театр імені Артема

3. Індивідуально-умовні назви установ, закладів, організацій: ТОВ «Промбуд», ПП «Вересень», видавництво «Академія», АТ «Торговельна компанія «Гірничі машини»

4. Назви найвищих державних посад та міжнародних посад:

Президент України, Прем’єр-Міністр України, Голова Верховної Ради України, Генеральний секретар Організації Об’єднаних націй,

5. Назви конференцій, конгресів, заходів:

Міжнародна конференція молодих учених «Провесінь-2012»; ІІІ Всеукраїнська конференція «Термінологія і сучасність», АЛЕ: взяв участь у трьох міжнародних конференціях та двох всеукраїнських.

6. Умовні назви сторін підписання договору:

Продавець і Покупець, Орендар і Орендодавець

3) конретні і абстрактні назви. Конкретні – назви людей і тварин, предметів, рослин (пізнаються органами чуття). Абстрактні – називають поняття, що не мають реального виявлення і означають:

а) стан (хвороба, спокій);

б) почуття (жаль, радість);

в) особистісні інтелектуальні та фізичні якості (інтелект, характер, здоров’я, зір, розум, допитливість);

г) опредмечені ознаки і властивості (цілеспрямованість, ввічливість, активність, щільність, продуктивність);

д) опредмечені дії (облік, аудит, оцінювання, обчислення, менеджмент).

Більшість абстрактних іменників належать до книжної лексики і становлять велику питому частку лексичного складу наукового і ділового стилів. В основному це назви опредмечених дій та властивостей на –ання, -яння, ення, єння, іння: зростання, зменшення, активність, здатність. З огляду на точність і однозначність обох стилів, важливим для них є диференційоване вживання іменників, що позначають процес і його результат: оцінювання – оцінка, купівля – покупка, пакування – паковання, упаковка, розрізання – розріз, згинання – згин тощо.

Категорія роду іменника. Іменникам властива категорія роду: чоловічий, жіночий, середній та спільний: фінансист, перевірка, число, староста.

Офіційними назвами осіб за посадою, професією, видом діяльності, статусом традиційно вважають форми чоловічого роду незалежно від статі особи: професор, маркетолог, директор, бухгалтер, викладач. Хоча останнім часом з’явилася тенденція використання відповідних форм жіночого роду, утворених за традиційними словотвірними моделями української мови: директорка, завідувачка, професорка (порівняйте: вчителька, селянка, студентка тощо). Тим не менше в діловому мовленні усталилося використання агентивно-професійних назв саме чоловічого роду. Залежні від них прикметники і займенники також мають чол. рід: наш науковий керівник, головний бухгалтер. Проте дієслова змінюють рід відповідно до статі особи: Наш науковий керівник Ольга Петрівна зробила зауваження. Старший науковий співробітник Зарицька виступила на симпозіумі.

Відмінкові форми іменника. Іменники за типом відмінювання поділяються на 4 відміни і змінюються за сімома відмінками. Розглянемо найбільш актуальні питання вживання окремих відмінкових форм.

Форми давального відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни можуть мати паралельні закінчення: ректору (ові), декану (ові), начальнику (ові). У разі нанизування однакових відмінкових форм рекомендується чергування закінчень: ювілярові Шевченку Олегові Леонідовичу.

Абстрактні та збірні іменники ІІ відміни мають однакові закінчення -у в Р. і Д. од., що може спричинити двозначність повідомлення. Для уникнення цього варто в Д.в. вживати ові, еві, які є однозначними виразниками форми давального відмінка: допомога (кому?) заводові (порівняйте: допомога (чия?)заводу (завод допомагає)).

У деяких іменниках ІІ відміни ч.р. в Р.в. одн. вживаються паралельні закінчення –а,я та –у,ю , що пов’язане з розрізненням значень слів: терміна / терміну, каменя/каменю, блока/блоку, акта/акту, апарата/апарату, елемента/елементу, листопада/листопаду та ін. Для вибору такого відмінкового закінчення в більшості слів керуємося такими найбільш загальними критеріями:

-а, -я мають слова із загальним значенням: 1) конкретності; 2) одиничності, обчислюваності; 3) чіткої просторової окресленості: куща, грама, комп’ютера, долара.

-у, -ю: 1) абстрактності; 2) збірності; 3) формально-просторової невизначеності: інтелекту,характеру, обліку, банку, піску.