2. Охарактеризувати суспільні блага.

Суспільні або соціальні блага — різновидність благ, які характеризуються спільним використанням їх різними суб'єктами діяльності. В умовах соціальної ринкової економіки вони виступають як певні види товарів і послуг, властивості яких протилежні властивостям товарів індивідуального споживання. Суспільні блага неподільні, вони складаються з таких великих одиниць, що не можуть бути продані індивідуальним покупцям, на них не поширюється принцип винятковості, тобто не існує ефективних способів усунення індивідів від користування перевагами суспільних благ, як тільки ці блага виникають. Переваги від товарів індивідуального споживання базуються на їх купівлі, переваги ж від суспільних благ суспільство отримує в результаті їх виробництва, Люди можуть використовувати переваги якогось продукту, не несучи ніяких витрат на його виробництво. Це явище отримало назву „ проблема фрірайдера". Для того, щоб суспільство могло користуватись такими благами та послугами, їх наявність повинна забезпечувати держава за допомогою системи податків. На відміну від товарів індивідуального споживання, які купуються у приватних підприємців на основі самостійних рішень індивідів, суспільні блага отримують через посередництво уряду на основі групових чи колективних рішень. Інакше кажучи, види і обсяги виробництва різних суспільних благ в демократичному суспільстві визначаються політичними методами, тобто шляхом голосування, вони являють собою питання державної політики. На основі прийнятих групових рішень ресурси із сфери виробництва товарів індивідуального споживання спрямовуються у виробництво суспільних (соціальних) благ. Вивільнення ресурсів із сфери виробництва товарів індивідуального споживання здійснюється шляхом оподаткування підприємств і домашніх господарств.

3. Розповісти про міжнародні економічні відносини.

Міжнародні економічні відносини — відносини, які виникають та існують між людьми з різних країн із приводу виробництва, обміну і споживання товарів, послуг та ідей на основі міжнародного поділу праці, в умовах безмежності людських потреб і обмеженості ресурсів.

Основними формами міжнародних економічних відносин, через які здійснюється функціонування системи світового господарства, є:

• міжнародна торгівля товарами,

• міжнародна торгівля послугами,

• міжнародна міграція робочої сили,

• міжнародна міграція капіталу,

• міжнародні валютно-фінансові відносини,

• міжнародні кредитні відносини,

• міжнародні науково-технічні відносини,

• міжнародні інтеграційні процеси та інші.

Б-19

1. Охарактеризувати сучасне світове господарство.

Для сучасного періоду міжнародного економічного розвитку ха­рактерне широке залучення країн у міжнародні взаємозв'язки. Це пов'язане з тим, що масштаби сучасного виробництва переросли національні рамки. У міжнародних масштабах переміщуються не лише товари, а й фактори виробництва, насамперед капітал та робо­ча сила. Охопленою сферою стала не лише сфера обігу, а й сфера виробництва. Для нормального підтримання і розвитку національ­ного виробництва стає необхідною взаємодія з іншими країнами, участь у міжнародному поділі праці та обміні. Посилюється інтер­націоналізація виробництва й усього господарського життя, що стало основою формування світового господарства.

Світове господарство є складною комплексною системою з досить чіткими межами, якісними і кількісними параметрами. Його не тре­ба ототожнювати зі світовою економікою, яка стосується здебільшо­го продуктивних сил, їхніх національних та регіональних особливо­стей. Не потрібно його ототожнювати і зі світовим ринком. Відмінність світового господарства від світового ринку полягає в тому, що воно проявляється насамперед через міжнародний рух факторів виробництва та товарів (меншою мірою). Для світового ринку пере­важно характерне міжнародне переміщення товару, міжнародна тор­гівля. Світове господарство поєднує усі основні параметри світового ринку і доповнює його новими суттєвими рисами, пов'язаними з між­народною мобільністю факторів виробництва.