2. Дати аналіз інструментам фінансового регулювання.

Податки –це обов’язкові платежі, які стягуються державою з фізичних та юридичних

осіб.

Кожний податок має обов`язкові елементи. До них відносяться:

• суб`єкт податку або платник - особа, на яку законом покладено обов`язок сплачувати

податок;

• об`єкт податку - доход або майно, з якого нараховується податок (заробітна плата,

прибуток, майно, цінні папери і т.п.);

• податкова ставка - розмір податку з одиниці об'єкта оподаткування.

• джерело сплати - дохід (заробітна плата, прибуток тощо), із якого сплачується податок;

частина виручки від реалізації продукції.

3. Розповісти про основні загрози глобалізації.

Останніми роками проходили демонстрації проти глобалізації в Празі, Вашингтоні та інших містах. Учасники цих демонстрації стурбовані різними проблемами. Деякі засмучені тим, що втратили роботу в результаті міжнародної конкуренції. Інші вважають, що глобалізація частково винна у збільшенні збитків, завданих навколишньому середовищу в усьому світі, оскільки глобалізація призводить до зростання індустріалізації. Треті стверджують, що відкриття кордонів призводить до активізації тероризму, розширення незаконної торгівлі наркотиками й поширення СНІДу та інших захворювань. Четверті вважають, що глобалізація нівелює культурну розмаїтість через поширення західних ідей і цінностей по всьому світі. Деякі критики вважають, що промислово розвинені країни, у тому числі Сполучені Штати, отримують більше вигод від глобалізації, ніж країни з низькими доходами. Деякі економісти дотримуються думки, що хоча зростання глобалізації в минулому принесло безліч вигод народам країн, які розвиваються, воно не привело до ліквідації бідності у світі. Кількість людей, які живуть у злиднях, у всьому світі залишається неприйнятно високою. Крім того, критики стверджують, що глобалізація не призводить до підвищення стабільності в країнах, що розвиваються, про що свідчить фінансова криза в Америці, яка спровокувала світову кризу.

Б-16

1. Дати аналіз проявам обмеженості виробничих ресурсів. Відтворювальних та невідтворювальних ресурсів.

Ресурси виробництва - це сукупність тих природних, соціальних, духовних сил, які можуть бути використані в процесі створення товарів, послуг та інших цінностей.

Обмеженість трудових ресурсів зумовлена загальною кількістю населення країни і часткою працездатних людей у його складі. Обмеженою є також кількість людей певної спеціальності та певного рівня кваліфікації, вкрай необхідних для виробництва суспільних благ.

Обмеженість матеріальних (капітальних) ресурсів визначена всім попереднім економічним розвитком кожної країни, досягненим технологічним рівнем виробництва, наявними можливостями імпорту капітальних ресурсів. Звісно, можна побудувати нові фабрики та ферми, виготовити обладнання. проте для цього потрібен час і, знов-таки, ресурси для їх створення.

Виробничі ресурси поділяються на відтворювані і не-відтворювані.

До відтворюваних виробничих ресурсів належать ті, що створюються і відновлюються природою (ґрунт, вода, повітря, ліс) і суспільством (засоби виробництва). До відтворюваних одночасно і природою, і суспільством належать трудові ресурси: людина з'являється на світ як біологічна істота і набуває у суспільстві знань та навичок, необхідних для виробничої діяльності.

До невідтворюваних виробничих ресурсів належать корисні копалини, що споживаються як сировина. Крім того, час відтворення деяких ресурсів є таким тривалим, що їх можна віднести до невідтворюваних. Йдеться, зокрема, про знищені чорноземи, вирубані ліси, забруднені водойми. Ця проблема, на жаль, є дуже актуальною для України, її найбільше багатство - чорноземи -перебувають у жахливому стані, а головну водну артерію - Дніпро - перетинають «мертві моря», створені греблями кількох гідроелектростанцій. Для відтворення цих напівзнищених ресурсів потрібні загальнонаціональні зусилля і не одне десятиліття.