Економічна теорія

Б-1

1. Обґрунтувати обмеженість ресурсів та безмежність потреб, як основну проблему економіки.

У певній країні або в масштабах однієї планети обсяги окремих ресурсів обмежені. Так із загальної площі земної кулі понад 75% припадає на моря і океани; неоднаковими є природні умови господарювання, обсяги природних копалин тощо. Але, за підрахунками вчених, наявні с\г угіддя, якщо їх ефективно використовувати, можуть забезпечити всім необхідним 12 млрд осіб. Наприклад, українські чорноземи можуть прогодувати 1 млрд осіб. Це означає, що обмеженість цього виду ресурсів має відносний характер.

Справді обмеженими є лише окремі види природніх ресурсів(нафта, газ…). Така обмеженість є абсолютною.

Закон відносної рідкісності ресурсів виражає внутрішньо необхідні, сталі та суттєві зв‘язки між зростаючими потребами людини та відносною обмеженістю ресурсів і їх нерівномірним і несправедливим розподілом.

2. Дати аналіз виробничому потенціалу національної економіки.

Україна станом на початок 80-х років XX ст. вважалася розвиненою індустріальною складовою Радянського Союзу, що мала потужну важку і добувну промисловості, досить розвинене машинобудування та ін. Водночас це була мілітаризована економіка, яка характеризувалася непомірними енерго- та матеріаломісткістю, величезними трудовими затратами на одиницю продукції.

Під час формування макроекономічної політики було допущено низку помилок, зокрема:

- невдало проведена приватизація. Не виправдала себе сертифікатна приватизація, яка не забезпечила структурну перебудову економіки. Не з'явився ефективний власник. Не сформовано середній прошарок, що мав стати генератором ринкових перетворень, основою економічної і політичної стабільності в суспільстві;

- податкова система не зорієнтована на ринок. Через надто високі податки вона руйнує, а не стимулює виробництво;

- не створена законодавча база, яка регулювала б діяльність природних монополій, що вносить дисбаланс у ціновий паритет між окремими галузями і негативно впливає на розвиток економіки;

- не вдалося сформувати дієздатний апарат управління ринковими перетвореннями, перебудувати функціональні структури і методи їх роботи. Не вирішене питання переходу від галузевого до функціонального управління просторовим розвитком;

- У державі досягнута грошова стабілізація, не підтверджена фінансовою і бюджетною стабільністю, в основі яких має бути реальне зростання ВВП, його достатність для подальшого розвитку;

- слід здійснити зміни у законодавчій сфері щодо зменшення трансакційних витрат, що визначають умови і межі ринкової діяльності. Йдеться про витрати, не пов'язані з укладанням господарських договорів - пошук необхідної інформації, дозвіл санепідемстанції на певний вид діяльності тощо.

Унаслідок цих та багатьох інших причин економічна стагнація розтягнулася на 10 років. І хоча з 2000-го спостерігається щорічне зростання ВВП, у 2007 р. обсяг реального ВВП становив лише 73,9 % від рівня 1990 р. (рис. 4.1). Потім на результати діяльності в країні негативно вплинула фінансово-економічна криза 2008-2009 рр.