III. Дефіцит бюджетної системи Франції
Франції не вдасться виконати зобов'язання щодо скорочення дефіциту бюджету до 3% ВВП за підсумками наступного року: в 2014 році він складе 4,4%, в 2015 - 4,5%, а в 2016 збільшиться до 4,7%, ставши найбільшим в єврозоні, про що говориться в поширеному прогнозі Єврокомісії.
Зростання французької економіки залишиться низьким в 2014 і 2015 роках в результаті стриманого попиту всередині країни і як і раніше знижених експортних показниках. В 2016, зі збільшенням попиту, темпи економічного зростання збільшаться. Незважаючи на серйозне скорочення витрат, дефіцит бюджету продовжуватиме зростати.
Згідно з прогнозом французького уряду, бюджетний дефіцит в 2015 році повинен скласти 4,3%, а задача виходу на 3% стане реалізовується в 2017 році, коли у Франції пройдуть нові президентські і парламентські вибори.
Державний борг Франції
Державний борг Франції вперше подолав психологічно важливу позначку € 2 трлн..
Як повідомив Національний інститут статистики та економічних досліджень (Insee), за підсумками другого кварталу поточного року загальний обсяг заборгованості країни склав € 2,023 трлн..
Порівняно з першим кварталом держборг збільшився на € 28,7 млрд.. Таким чином, до кінця червня частка заборгованості держави досягла 95,1% ВВП.
Між тим, згідно з прогнозами уряду, планки 95,1% ВВП держборг повинен був досягти лише до кінця цього року.
Коментуючи сьогоднішні дані Insee, в міністерстві фінансів республіки вказали на те, що надмірна заборгованість у Франції склалася ще під час правління правоцентристів.
З 2002 по 2012 рік, нагадали у відомстві, розмір держборгу збільшився з € 930 млрд до € 1,86 трлн..
«Політика, яку проводить уряд зараз, грунтується одночасно на оздоровленні державних фінансів за рахунок програми бюджетної економії і на стратегії зростання, яка повинна дозволити в подальшому зупинити збільшення боргу», - запевняють в мінфіні.
Особливості податкової системи Франції
Від інших країн Західної Європи національна податкова система Франції вирізняється лише деякими, але помітними особливостями. По-перше, для Франції властиві високі соціальні податки – платежі та внески у фонди соціального призначення (понад 40% загальної суми обов’язкових платежів і податків у порівнянні з близько 30% в середньому по країнах Європейського Союзу). По-друге, структура французької податкової системи історично склалася таким чином, що фіскальне значення непрямого оподаткування (податків на споживання) у загальній сумі державних доходів перевищують долю прямих. Не випадково саме Франція – батьківщина податку на додану вартість [3, c.115]. По-третє, в основі бюджетного процесу знаходиться принцип пріоритету ресурсів. На відміну від багатьох інших країн, це означає затвердження парламентом спочатку доходної частини бюджету, а потім видаткової. По-четверте, всупереч давній традиції централізованого управління з початку 80-х років уряд проводить політику децентралізації, що полягає в розширенні прав місцевих органів самоврядування і супроводжується відповідним перерозподілом податкових надходжень [2, c.100]. По-п’яте, відповідно до вимог уніфікації податкових систем в рамках Європейського Союзу протягом останнього десятиліття спостерігається зниження ставок оподаткування з одночасним розширенням податкової бази за рахунок скасування пільг.
Усі закони Французької Республіки, які стосуються введення нових або знищення старих податків, сфери їх застосування, щорічно затверджуються парламентом при прийнятті державного бюджету. Крім законів, діють різні декрети й розпорядження, які приймаються з метою доповнення, деталізації та пояснень до чинних законів [5, c. 300].
Загалом податки та збори у Франції становлять близько 90 % дохідної частини бюджету. При досить централізованій системі законодавства у сфері оподаткування місцевим органам самоврядування належить відносна автономія. Вони мають можливість самостійно встановлювати місцеві податки, їх ставки та порядок стягнення. При цьому слід зазначити, що у Франції діє досить чітка система розподілу податків за надходженням до центрального та місцевих бюджетів. Але останнім часом з’явилась тенденція децентралізації податкової політики. Це пов’язано з розширенням прав місцевих органів влади у питаннях благоустрою, екології, містобудування, професійної підготовки фахівців тощо, що потребує додаткових надходжень до місцевих бюджеті.
Питома вага податків у ВВП Франції дорівнює 45,8%, що приблизно на 5 процентних пунктів вище від середньої норми оподаткування країнах Європейського Союзу. Дольова частка окремих податків у ВВП становить: прибутковий податок – 8,1%; податок на прибуток підприємств (компаній, корпорацій) – 2,9%; внески на соціальне страхування – 14,6%; податки на споживання (товари і послуги) – 12,3%; інші податки – 7,9%. Структуру бюджетних доходів від податкових надходжень, обов’язкових платежів і внесків відображають такі дані (в %): прибутковий податок – 12,2; податок на прибуток корпорацій – 5,2; внески у фонди соціального призначення – 43,3; податок на заробітну плату – 1,8; податок на майно – 4,8; податки на товари і послуги – 29,4; інші податки – 3,3.