4. Переяславська рада 1654 р. Березневі статті.

Перея́славська рáда 1654 року — загальна військова рада, скликана гетьманомБогданом Хмельницьким у місті Переяславі для вирішення питання про взаємовідносини між Військом Запорізьким та Московською державою.

Березне́ві статті́ 1654 року (інші назви — «Статті Богдана Хмельницького», «Березневі статті Богдана Хмельницького», «Статті війська Запорозького») — угода між російським царським урядом і українською козацькою старшиною, комплекс документів, які регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради.

8 (18) січня 1654 року в Переяславі з ранку відбувся таємний старшинська рада запорізького козацтва, а того ж числа днем - генеральний військовий рада, у якому взяли участь представники Київського, Чернігівського, Брацлавського та інших козацьких полків (14 з 17), а також жителі Переяслава. Інших представників від міщан (крім Переяслава) та духовенства не було.

Після зачитування царської грамоти гетьманом старшина та посли попрямували в Успенський собор, де духовенство мало привести їх до присяги. Б. Хмельницький висловив побажання, щоб посли першими принесли присягу від імені Російського царя. Однак, В. Бутурлін відмовився присягати від імені царя, заявивши, що цар не присягає своїм підданим.

Після чого козаки принесли присягу. Всього в день Переяславської ради присягу принесли 284 особи.

Після переговорів у Москві в березні-квітні 1654 р. підписано договір – «Березневі статті».

Суть статей:

• підтвердження привілей та прав Війська Запорізького на маєтки й землі;

• встановлення 60-тисячного реєстру;

• гетьманський уряд за статтями мав контролювати фінанси й податки;

• залишалися недоторканними права органів влади, Київського митрополита.

За договором Московія зобов'язувалася надати воєнну допомогу Україні. Права гетьмана обмежувалися лише в зносинах з Кримом і Туреччиною. Фактично Україна увійшла під протекторат Росії на правах широкої автономії. Серед дослідників є різні думки щодо цього.

Семінар 4.

1. Воєнні дії українських та російських військ у 1654-1656 рр.

Рік	Звільнені землі
1654 г.	Смоленск, Гомель, території Смоленщины и Білорусі
1655 г.	Мінськ, Вільно, Гродно, Ковно
кінець 1655 г	вся Білорусь, окрім того зайнята обширна територія Вел. Кн. Литовского.

У 1656 році Російська Держава вступила у війну зі Швецією та уклала перемир'я з поляками.

Крім Швеції та Молдавії протягом 1656 Хмельницький вів жваві переговори і з іншими державами, сусідами і ворогами Речі Посполитої Польської: з Туреччиною та її васалами - Валахією, Трансільванією та Кримом.

2. Гетьманування і.Виговського (серпень 1657- липень 1658 рр.).

• Виговський став спочатку особистим писарем гетьмана. За короткий час Виговський створив потужну та високоефективну Генеральну канцелярію.

• Хмельницький послав Виговського до трансільванського князя Д'єрдя Ракоці. Завдання цієї місії полягало в укладенні союзу. Це було перше українське посольство до Трансільванії. Будучи спочатку особистим писарем гетьмана, Виговський швидко здобуває авторитет і робить блискучу кар'єру.

• 21 жовтня 1657 р. Івана Виговського було обрано гетьманом України (Корсунська рада) в атмосфері гострих суперечностей та посилення московського тиску. Виговський був досвідченим політиком, вмілим адміністратором та дипломатом, хоробрим й талановитим воєначальником.

• У 1658 р. гетьман зіткнувся з потужною опозицією, яка всіляко підтримувалася Москвою. Спочатку йому вдалося розгромити опозиціонерів, на чолі яких стояли полтавський полковник Мартин Пушкар і кошовий отаман Яків Барабаш. Побачивши крах першої опозиції, Москва все нахабніше втручається у внутрішні справи Української держави.

Це призводить до російсько-української війни 1658-1659 рр., яка переплелася з громадянською війною в Україні.