5. Хід повстань 1638 р. Умови «Ординації Війська Запорізького».

Повстання Острянина — козацьке повстання у 1638 року в Україні під керівництвом гетьмана запорізьких нереєстрових козаківЯкова Острянина проти шляхти.

Хід повстання:

• У лютому 1638 р. польський сейм ухвалив «Ординацію війська запорозького...». Реєстрове військо втратило своє самоуправління: його керівником був тепер не гетьман, а польський комісар; полковники також мали призначатися із польської шляхти.

-реєстр було зменшено до 6000 чоловік;

-міщанам і селянам заборонялося називатися козаками і навіть віддавати заміж своїх доньок за козаків;

-без паспорта комісара жоден козак не мав права пройти на Запорожжя.

• Ординація викликала нову хвилю протестів та повстань. У березні 1638 р. загони запорожців під проводом Острянина, що був обраний гетьманом, Гуні та інших знову вирушили в Україну і підняли повстання на Подніпров´ї.

• Запеклі бої почалися під містечком Голтвою на Полтавщині, де козаки створили укріплений табір. Поляки відступили до Лубнів, де козаки завдали їм відчутних ударів. Однак розбити поляків не змогли і відступили до села Жовнин де створили укріплений табір. Знову розпочався запеклий бій. Вирішивши, що справу програно, Острянин переправився через Сулу, перейшов у межі Російської держави і оселився з дозволу російського уряду на Чугуївському/

• Однак повсталі під керівництвом Гуні провели ще кілька боїв і теж пішли в межі Московської держави (на Дон).

• Після поразки на козацьких радах у Києві (вересень 1638 р.) і на Масловому ставу (грудень 1638 р.) реєстрові козаки погодилися на ординацію і підкорилися. Але «випищики», козацька біднота, не хотіли повертатися під владу поляків. Частина переселилася в межі Московії, інші ховалися в плавнях і на дніпровських островах. Щоб перекрити втікачам дорогу на Запорожжя, уряд у 1639 р. відбудував фортецю Кодак, у якій розмістився великий гарнізон.

Семінар 3

1. Передумови, причини національно-визвольної революції, її характер.

Рушійні сили, типологія, хронологічні межі революції.

Повстання Хмельницького - збройне козацько-селянське повстання на землях Наддніпрянщини Речі Посполитої та подальша народна національно-визвольна війна православного населення проти влади Речі Посполитої, польських магнатів та їх прихильників. Війна велася під гаслами звільнення православного населення від соціального, національного та релігійного гніту в суспільстві Речі Посполитої.

Передумови: спалах війни Хмельницького був обумовлений загостренням суперечностей у різних сферах розвитку суспільства, які спричинили формування передумов війни. У цей час надзвичайно ускладнилася ситуація в соціально-економічній сфері. Унаслідок зростання в Україні землеволодінь польської шляхти селяни втрачали землю і ставали кріпаками. Значно погіршилося також становище міщанства й реєстрових козаків. Критичним було становище в національно-релігійній сфері.

Причини
політичні	соціально-економічні	культурно-релігійні
"Ординація" 1638 р., видавши яку, правлячі кола Речі Посполитої обрали курс на обмеження прав, а в перспективі — на ліквідацію козацтва як стану українського суспільства.	Зростання експлуатації українського селянства внаслідок стрімкого поширення фільварково-панщинної системи господарства	Посилення національно-релігійного гноблення українського народу.

Хронологічні межі революції	почалася - лютому 1648 р. із захопленням повстанцями Запорізької Січі і обрання гетьманом Богдана Зиновія Хмельницького. закінчилася - 1654 p., коли відбулася Переяславська Рада між Україною і Москвою.
Характер	всенародний, національно-визвольний, справедливий.
Рушійна сила	козаки, селяни, міщани, шляхта.
Типологія	Події того часу трактуються як «повстання» (козацьке, селянське, народне, та ін.), «війна» (козацька, селянська, національно-визвольна та ін.), «революція» (національно-визвольна, козацька та ін.). В історичній літературі на сьогодні немає єдиної думки з питання типологічної характеристики