Люблінська унія 1569 р.: політичні причини та наслідки.

Політичні причини

– Ослаблення Литви у Лівонській війні з Московським царством (1558 – 1583 рр.).

- Неспроможність Литви захистити південні кордони від татарських нападів.

- Прагнення Польщі отримати українські землі й залежних селян.

- Прагнення українських, білоруських та литовських шляхтичів (феодалів) отримати широкі права та привілеї, які мали польські землевласники. 

Наслідки

Негативні

Позитивні

а)  посиленню польської експансії на українські землі, наступу католицизму;

а) зближення українських земель із західноєвропейською культурою: через Польщу до України потрапляли ідеї Відродження, Реформації та Контрреформації; поширювалася західноєвропейська система освіти: українці навчалися в європейських університетах, прилучалися там до західноєвропейських наукових і художніх ідей, збагачували ними рідну культуру;

в)  покріпаченню селян, що було остаточно затверджено Литовським статутом 1588 р., який увів 20-річний термін піймання селян-утікачів і надав право шляхтичам самим установлювати всі повинності, розпоряджатися селянським життям і майном.

б)  могутнє піднесення культурно-просвітницького руху, що сприяв зародженню та розвитку української національноїсамосвідомості; за відсутності держави культура залишалася єдиною сферою, у якій українці могли захистити свою самобутність.

б) полонізації (ополяченню) української знаті;

Особливості розвитку

а) ремесел і промислів

б) міст

в) сільського господарства

збільшувалася кількість ремісників і ремісничих спеціальностей як у містах, так і в селах

розвиток ремесла й товарного обігу призвів до збільшення кількості міського населення

зростав попит на хліб та інші сільгосппродукти

найбільшого розвитку вони досягли у Східній Галичині і на Волині

 зростали старі міста, виникали нові (у 40 роки XVII ст. в Україні існувало близько 1000 міст і містечок);

шляхтичі зміцнювали свої власні господарства – фільварки

у Руському воєводстві діяли соляні промисли;

серед міського населення дедалі більше посилилося соціальне розшарування

 виросла кількість малоземельних і безземельних селян – 35 %, з половинним наділом – 40%;

при шляхетських маєтках, фільварках засновувалися різноманітні промислові підприємства з переробки сільгосппродуктів та корисних копалин;

ряд міст мали Магдебурзьке право

завершився процес прикріплення селян до землі, перетворення їх на власність феодала (кріпосне право було остаточно юридично оформлено в 1588 р.);

в містах створювалися підприємства, в яких поряд з кріпаками працювали вільнонаймані робітники

магнати й шляхтичі захоплювали південні й східні українські землі, засновували фільварки і намагалися закріпачити місцеве населення

поступово з простого товарного виробництва виростали мануфактури (ливарні, гути, папірні та ін.);