ТЕМА: Богдан Лепкий «Казка про Ксеню і дванадцять місяців». Казкові мотиви у п’єсі. Особливості драматичного твору

Думати про дітей – означає думати про майбутнє.

СамуїлМаршак

МЕТА: розповісти учням про видатного письменника Богдана Лепкого, дати початкові відомості про драму як рід і жанр літератури, дослідити втілення казкових мотивів у п’єсі ; розвивати навички розрізнення різних літературних родів; вдосконалювати вміння складання порівняльної характеристики героїв; розвивати навички читання драматичного твору, вміння використовувати ремарки при інсценуванні, виховувати порядність, людяність, доброту, щирість, ввічливість,зосередити увагу учнів на конфлікті добра та зла як головному у творі.

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу.

ЗМІСТ УРОКУ

І.Оголошення теми, мети, завдань уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів:

Вступне слово вчителя.

Звичайно, сили природи незбагненні; кожна пора року має свій час. Колись давно у Чехії жила і творила жінка-письменниця Боженка Немцова, яка у своїй казці «Дванадцять місяців», написаній у 1845-1847 роках на основі чеської народної казки , розповіла дуже дивовижну історію. В ній всі місяці року зібралися зимового вечора біля вогнища. І сталося диво… Січень поступився місцем Квітню. На галявині, вкритій снігом, раптом потеплішало, з’явилися перші весняні квіти – проліски…

- Яку казку відомого російського письменника про 12 місяців ви пригадали?

- Назвіть головних героїв казки.

Так, вірно, це драма-казка «Дванадцять місяців» С. Я Маршака, написана у 1942-1943 роках.

Але довгий час було невідомо, що у місті Кракові (Польща) у 1934 році невизнаним на той час українським письменником Богданом Лепким був написаний твір «Казка про Ксеню і дванадцять місяців» , в основу якого був покладений той же сюжет.

Слово вчителя :

Б.Лепкий - людина, яка більшість свого життя прожила поза межами України, але цілком віддала себе українському народові, розвитку української літератури. Він відомий як поет-лірик, мемуарист, перекладач,вчений, літературознавець і критик, педагог і освітній діяч, художник,оратор. Творчість Б.Лепкого тривала майже півстоліття, на яке припали складні і драматичні події та суспільно-політичні процеси. Його ім’я і творчість надовго та несправедливо були вилучені із культурного життя українського народу, його духовної спадщини.

Народився Богдан Нестор Лепкий 4 листопада 1872р. на хуторі

Кривенькім, недалеко від КрегульцяГусятинського району, на Тернопільщи-

ні.

Перші знання майбутній письменник здобув у батьківському домі,

де вчителем був сам батько, який виступав з літературними творами

під псевдонімом Марко Мурава. Богдан закінчив у Бережанах так звану

"нормальну школу", а пізніше - Бережанську гімназію. Далі продовжує

навчання у Віденській академії мистецтв. Але навчання там не принесло морального задоволення: Богдан відчув, що розминувся зі своїм

справжнім покликанням, тому йде на філософський факультет Віденського університету. Пізніше туга за батьківщиною приводить його до

Львівського університету.

На ті роки припадає активна літературна діяльність Б.Лепкого:

він пише поезії, оповідання, перекладає. З 1895 року його твори дедалі частіше з’являються на сторінках "Діла","Буковини", інших періодичних видань. Після закінчення Львівського університету (1895) - знову Бережанська гімназія, де Б.Лепкий стає вчителем української та німецької

мови і літератури.

Знайоме культурно-мистецьке середовище, близькість до батьківської оселі - все це створювало сприятливий клімат для творчості. Ціла низка віршів, оповідань ("Стріча","Для брата","В світ за очі","Дивак"), перекладів, літературно-критичних студій (дослідження про творчість М.Конопніцької)- результат кількарічного бережанського періоду. Спробував письменник свої сили і в жанрі драматургії, написавши п’єсу "За хлібом", яку поставив театр "Руської бесіди".

На початку 1899 року у Кракові вЯгеллонському університеті було відкрито лекторат української мови і літератури. Викладати ці

предмети запрошено Богдана Лепкого. З Краковом пов’язано майже все

життя письменника. Одна за одною виходять книжки його оповідань: "З

села"(1898),"Оповідання"(1901),"Щаслива година"(1902),"В глухім ку-

ті"(1903),"По дорозі життя"(1905),"Кидаю слова"(1911), збірки віршів

"Стрічки"(1901),"Листки падуть","Осінь"(1902),"На чужині" (1904),"З

глибин душі"(1905),"Для ідеї"(1911);літературознавчі дослідження

"Василь Стефаник","Начерк історії української літератури","Маркіян

Шашкевич","Про життя великого поета Тараса Шевченка...". Серед

перекладів польською мовою - "Слово о полку Ігоровім". Цей переклад

високо оцінив Іван Франко. Такий далеко не повний перелік видань

свідчить передусім про широту творчих інтересів письменника та його

виняткову працездатність.

Доля закинула письменника у Німеччину, де він працює у таборі

військовополонених , проводить культурно-освітню роботу серед колишніх воїнів царської армії. Події Першої Світової війни знайшли відображення у багатьох його поетичних і прозових творах.

З 1925 року Б.Лепкий повертається до Кракова, де стає професором Ягеллонськогоуніверситету. Знову розгортається його творча праця та видавнича діяльність.

Помер письменник 21 липня 1941 року. Похований наРаковецькому

цвинтарі у Кракові (Польща). Створене Богданом Лепким забуття поглинути не може. Він всежиття і талант присвятив своєму народові, збагаченню його культури і літератури.

2. Обговорення біографічних відомостей про письменника у формі настільної гри «Смайл-Лото».

(Клас поділений на три команди. На фішках-смайликах позначена нумерація питань. Команди по черзі витягують фішку-смайлик своєї команди – червоний, зелений або синій – і відповідають на питання, номер якого вказаний на фішці та на картці. За правильну відповідь команда отримує смайлик і закриває ним відповідну клітинку на картці. Якщо ж відповідь неправильна, то хід переходить до іншої команди, яка відповідає на питання і має право на додатковий хід. Виграє команда, яка швидше закриє картку фішками або у якої виявиться найбільше смайликів.

(Найактивніші учні отримують жетони з казковими персонажами)

ІV. Робота над текстом п’єси «Казка про Ксеню і дванадцять місяців» :

1.Опрацювання творчої історії п’єси-казки «Казка про Ксеню і дванадцять місяців».

Проектна робота 1 команди: ( у формі плакатної роботи)

У червні 2010 року Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок ім. М. Підгірянки поставив інсценізацію заслуженого діяча мистецтв України Богдана Мельничука «Казка про Ксеню і дванадцять місяців» за однойменним твором « КАЗКА ПРО КСЕНЮ І ДВАНАДЦЯТЬ МІСЯЦІВ» Б. Лепкого

П’єса на дві дії для театру ляльок

ДІЙОВІ ОСОБИ

АВТОР

КСЕНЯ

МАЧУХА

ПАЛАНА

СІЧЕНЬ

ЧЕРВЕНЬ

СЕРПЕНЬ

ГРУДЕНЬ

2. Обговорення учителем і учнями використання казкових мотивів у п’єсі:

Проектна робота 2 команди: ( у формі плакатної роботи)

- Спробуємо визначити, чи присутні казкові мотиви у творі:

 «Мандрівний сюжет» - протиставлення рідної дочки і пасербиці;

 Чарівні предмети – перстень;

 Чарівні помічники – дванадцять місяців;

 Чарівні перетворення – баби та її дочки на собак;

 Чарівні події – фантастично швидка зміна пір року.

- То ж чи можна твір «Дванадцять місяців» сміливо назвати казкою? (Так.)

3.Опрацювання елементів теорії літератури. Визначення жанру твору

Проектна робота 3команди: ( у формі плакатної роботи)

Ознаки драматичного твору :

 Це п’єса соціального чи побутового характеру

 Написана у формі діалогу

 Має гострий конфлікт

 Герої – звичайні люди

 Характери героїв розкриваються у дії

(Всі проектні роботи складалися під керівництвом вчителя)

4.Слово вчителя.

Введення нового літературного поняття – «драматичний твір».

Драматичний твір – літературний твір, у якому відтворюються події не розповіддю про них, а через вчинки і розмови (діалоги і монологи) персонажів. Драматичні твори призначені для постановки на сцені.(Слайд)

5.Остаточне визначення жанру твору «Казка про Ксеню і дванадцять місяців». (Жанр твору можна визначити як п’єса-казка.)

6. Робота з текстом ( перевірка домашнього завдання)

“Лови помилку” (“Так - Ні”)

1.Навколо багаття сидять люди: хто ближче до вогню, хто трохи далі. Їх десятеро - і старі, літні, молоді і ще зовсім юнаки. (дванадцятеро, бо 12 місяців у році).

2.Ксеня розповіла їм, що її прислала мачуха по гриби, по шишки. (Не по гриби, не по шишки, а по фіалки, суниці або полуниці, яблука).

3.Фіалки пасербиці допоміг отримати місяць квітень (Ні, Май)

4.Швидко назбиравши квітів, пасербиця подякувала:

«Вклоняюсь низько місяцям

Великеє спасибі вам!

За вашу ласку, за добро,

Що мені втіху принесло.» (Так)

5. Ксеня любила наспівувати мамину колискову. (Так)

6.Після смерті матері найкращим другом Ксені був пес Лиско. (Так).

7.Добро у казці перемагає. Ксені стала жити у добрі та злагоді. (Так).

Слово вчителя.

Молодці! Більшість із вас уважно читали п’єсу, тому й швидко давали відповідь. Ой, хтось стукає до нас у двері. (Заходить дівчина, одягнена дуже бідно). Дівчинко, ти хто? Що трапилося? Розкажи нам.

7.Розповідь дівчини (підготовлена учениця).

Я бідна дівчинка – сирітка. Живу з мачухою та її дочкою. Вся хатня робота лежить на мені, але їм догодити важко. Мачуха з дочкою весь час кричать на мене, сварять, заставляють працювати, а їсти чи новий одяг жаліють для мене. Вже несила їх терпіти, але ж більше у мене немає нікого з рідних.

8.Бесіда з учнями:

- Діти, ви впізнали хто це?

- Так, це Пасербиця .

- Чи правду вона говорить?

- Чисту правду. Саме так все і є, як вона розповіла. Хочете пересвідчитись? Слухайте.

9. Інсценізація уривку (розмова пасербиці з мачухою та її дочкою).

10.“Мікрофон”.

Учні по черзі називають риси характеру чи вчинок героїв, підтверджуючи сказане цитатами з тексту.

11.Складання порівняльної характеристики пасербиці та Мачухи з дочкою (заповнення таблиці).

Пасербиця Ксеня	Мачуха та її дочка Палана
Риси характеру	Риси характеру
Працьовитість, безкорисливість, любов до природи, доброта.	Безсердечні, безсовісні, злі, жадібні, хитрі, підлі, егоїстичні.
Її життєве кредо	Їх життєве кредо
Живе для інших, відгукується на будь яке прохання	Живуть лише для себе, байдужі до чужого горя.

Слово вчителя.

Висновок: пасербиця є повною протилежністю мачухи та її дочки. Автор прославляє працьовитих людей, добрих, співчутливих, а засуджує злих, егоїстичних, невдячних, про що і свідчить винагорода: пасербиці – все, а мачусі й дочці – нічого, невідоме майбутнє.