- •1.Багатство й різноманітність змісту і художніх форм.
- •2. Бароко в українській літературі.
- •3. Біографічний метод у літературознавстві
- •6. Вчення про прекрасне в художньому творі
- •7. Дискурс у літературі і мистецтві.
- •8. Драматургія. Основні прикмети творів драматичного роду.
- •9. Епос. Структура творів епічного роду.
- •10. Естетичні категорії.
- •13. Етнопсихологія Еннекена.
- •14. Основні жанри ліричних творів. Поділ лірики за тематичним принципом
- •15. Закони сценічного часу і сценічної дії в драматургії.
- •16. Закономірності історичного розвитку літератури
- •18. Зміст і форма художнього твору, їх взаємозв’язок. Компоненти змісту і форми.
- •19. Зміст як філософська категорія. Значення терміну «зміст» у літературознавстві.
- •21. Іван Франко – теоретик літератури
- •22. Індивідуалізація образів. Єдність типізації та індивідуалізації зображення.
- •23. Індивідуальний стиль і стиль епохи.
- •24. Індивідуальний стиль письменника
- •25. Інтертектсуальність (міжтектуальність).
- •27. Категорія стилю в мовознавстві і літературознавстві. Співвідношення між стилем і творчим напрямом
- •28. Класицизм як літературний напрям.
- •30. Культурно-історичні епохи. Класицизм.
- •31. Літературознавство серед інших гуманітарних наук.(проблема срівдружності наук)
- •33. Місце о. Потебні у формуванні психологічного напряму у літературознавсті
- •34. Модернізм у літературі і мистецтві
- •35. Основні системи віршування
- •36.Основні творчі принципи романтизму
- •37.Побудова епічних та ліричних творів
- •38.Поема. Сучасні жанрові різновиди поем.
- •39. Поняття про зміст твору. Основні компоненти змісту твору.
- •40. Поняття про методи вивчення літератури. Міфологічна школа
- •41. Постмодернізм
- •42. Принцип художньої правди в реалістичній літературі
- •43. Проблема прекрасного. Прекрасне в житті і в літературі
- •44. Проблема специфіки літератури (Лессінг, Франко)
- •45. Проблема специфіки художньої літератури. Художня література і наука
- •46. Проблеми національного в літературі й мистецтві
- •47. Проблеми новаторства в літературі й мистецтві
- •48. Проблеми образної специфіки у художньому творі
- •49. Проблеми романтизму. Виникнення й розвиток романтизму
- •50. Проблеми тенденційності й мистецтва. Франко про тенденційність літератури
- •51. Проблеми теорії літератури в трактаті Франка «Із секретів поетичної творчості»
- •53. Процес розвитку і диференціації жанрів.
- •54. Психоаналітичний метод. Вчення Юнга.
- •55. Психологічна школа у літературознавстві (в.Вундт, о.Потебня).
- •56. Рецептивна естетика.
- •57. Рима. Роль рими у поезії.
- •60. Розвиток естетичної думки в античну епоху. Концепція мистецтва Платона і Аристотеля. Погляди на мистецтво в епоху Середньовіччя.
- •61. Розвиток теорії літератури в працях викладачів Києво-Могилянської академії.
- •62. Роман і повість та їх жанрові різновиди.
- •63. Семіотика у літературознавстві.
- •52. Проблема успадкування в літературі і мистецтві.
- •64. Сентименталізм як творчий напрям.
- •65. Система образів у літературному творі.
- •66. Специфічні особливості літератури як виду мистецтва.
- •67. Структуралізм.
- •68. Суть формалізму в літературі та мистецтві.
- •69. Сучасна триступенева жанрова класифікація літературних творів.
- •70. Сучасні дискусії з питань реалізму.
- •71. Сучасні нерівноскладові та вільні вірші.
- •72. Сюжет в епічному творі. Різноманітність форм і способів сюжетоскладання у творах епічного роду.
- •74. Філологічний метод у літературознавстві.
- •75. Формальний метод у літературознавстві.
- •76. Художня правда в літературі та мистецтві.
37.Побудова епічних та ліричних творів
В період панування поезії в літературі виділилися три роди літератури: епічний , ліричний , драматичний. В основу поділу творів за родовими ознаками покладена така ознака, як спосіб зображення життя.
Кожен літературний рід існує у певних літературних жанрах. Жанр – це історично сформований і тому історично стійкий тип художнього твору , який синтезує характерні особливості змісту та форми певного виду творів у кожному літературному роді.
Лірика (з грецької – „ твір , виконаний під акомпанемент ліри”) – рід художньої літератури, в якому передаються передусім суб’єктивні переживання людини, її емоції, роздуми, настрої, викликані, звичайно, об’єктивними, реальними подіями. Пишуться ліричні твори переважно віршованою мовою. Основні жанри лірики виділяються з огляду на зміст та особливості побудови ліричних творів . Найтиповіші ліричні жанри такі: ода – досить великий віршований твір з урочистим змістом; вірш – невеликий віршований твір , що відображає інтимні роздуми, почуття, враження; елегія – вірш, перейнятий змішаним почуттям радості і суму або тільки смутком, роздумом; сонет – поезія із 14-ти віршових рядків, побудована за суворою строфічною схемою тощо.
Епос (з грецької – „слово, розповідь”) – рід літератури, що прагне зобразити дійсність з погляду об’єктивного, ніби відстороненого. В епічних творах письменник у розповідно-описовій формі змальовує події, людей, їхні вчинки. Відповідно до обсягу епічного тексту і зумовлених ним структурних особливостей виділяються такі епічні форми:
-малі форми (байка – коротка повчальна розповідь у віршах або прозі, що має алегоричний зміст, із чітко сформульованою мораллю; оповідання – розповідь про окрему подію з життя героя; новела – розповідь про незвичайну подію з життя героя);
-середні форми (повість – історія одного людського життя, що неминуче стикається з долями інших людей, розказана від імені автора або інших героїв),
-великі форми (роман – історія життя кількох, іноді багатьох людських особистостей протягом тривалого часу; роман-епопея – відрізняється особливою широтою зображуваних подій і різноманітністю персонажів).
Поділ на жанрові різновиди (види). Отже, жанрові різновиди – це види окремих жанрів. Виділяються жанрові різновиди на основі різних критеріїв. Роман за тематичною ознакою має такі жанрові різновиди: історичний, філософський, політичний, родинно-побутовий тощо. Поема може бути героїчною, сатиричною, бурлескною. Серед драм виділяють драму-феєрію, романтичну драму тощо. Лірика буває громадянська, політична, пейзажна, інтимна, філософська.
Є твори , які поєднують у собі ознаки різних родів. Скажімо, твори , у яких є ознаки і епосу, і лірики, називають ліро-епічними. Від епосу у них такі ознаки: розповідь про події, зображення персонажів через вчинки, поведінку тощо. Від лірики – велика увага до внутрішнього світу персонажів, змалювання їх через відтворення почуттів, роздумів. У ліро-епічних творах – висока емоційність, віршована форма. До ліро-епічних творів належать: ліро-епічна поема, ліро-епічна балада, ліро-епічна байка, ліро-епічна дума, ліро-епічна пісня, ліро-епічна притча, ліро-епічне оповідання тощо.
