13. Види ств.

1. За змістом діяльності:

–– виробничо-функціональні

–– професійно-кваліфікаційні

–– соціально-психологічні

–– соціально-організаційні

2. за суб’єктами:

–– міжорганізаійні

–– внутрішньо організаційні

–– внутрішньовиробничі

3. за кадровою ротацією:

–– горизонтальна

–– вертикальна

4. за характером розподілу доходів:

–– згідно трудового внеску

–– не відповідно до нього

5. за способом спілкування:

–– безособові

–– між особові

6. за ступенем регламентації:

–– формальні

–– неформальні

15. Поняття і сутність соціальної політики

Соціальна політика — цілеспрямована діяльність суб'єктів з метою забезпечення соціального захисту і створення умов для формування безпечного соціального середовища людини.

Соціальна політика –– система управлінських, регулятивних способів і форм діяльності суб'єктів, сукупність принципів, рішень і дій, що втілюються в соціальних програмах і соціальній практиці з метою задоволення соціальних потреб.

Об’єкт соціальної політики –– суспільні відносини.

Мета соціальної політики –– створенні умов для формування, розвитку та оптимального функціонування соціальних відносин, самореалізації творчого соціального потенціалу людини, особистості, а також для задоволення людиною соціальних потреб та інтересів.

17. Роль і функції профспілок

Профспілка — добровільна громадська організація громадян, пов'язаних спільними професійними, виробничими інтересами за родом їхньої діяльності, яка створюється з метою представництва і захисту їхніх соціально-трудових прав та інтересів.

Роль профспілок:

1. створення громадянської основи для забезпечення соціальної безпеки людини, її надійного соціального захисту

2. формування в економічно активного населення конкурентоспроможності

3. Активізація трудового потенціалу громадян на основі посилення трудової мотивації

4. Реалізація функцій захисту прав та інтересів працівників у соц-трудовій сфері.

5. Досягнення соціальної злагоди й миру в суспільстві на основі соціального партнерства з держаною та роботодавцями.

Функції профспілок:

• Участь в колективних переговорах, відстоювання вигідних для робітників для робітників умов праці;

• Підготовка та підписання колективної угоди;

• Контроль за виконанням адміністрацією умов колективної угоди та примушування її ліквідувати порушення;

• Представництво трудящих перед адміністрацією, в державних органах, а також в судах та таке інше.

18. Основні напрями соціальної політики.

До основних напрямків соціальної політики на сучасному етапі розвитку українського суспільства належать соціальна політика, що спрямована на створення умов для реалізації соціального потенціалу людини; соціальна політика як чинник розвитку суспільних відносин; соціальна політика, що націлена на формування соціальної безпеки людини і суспільства; гуманітарна сфера і гуманітарна політика.