112. Без тарифна система оплати праці

При безтарифних системах заробіток працівників визначається, насамперед, кінцевими результатами роботи.

Для кожного встановлюється окремо не фіксований рівень оплати, а коефіцієнт дольової участі працівника у фонді оплати праці підприємства чи підрозділу. Такі коефіцієнти не передбачаються механізмами тарифних систем.

Працівник насамперед не знає заробітку, а може лише його передбачати.

Складовими кожної безтарифної системи будуть нормативи, за якими обчислюється фонд зарплати підприємства чи підрозділу, коефіцієнти участі, що визначають долю працівників у заробітку, коефіцієнти трудової участі та інші, які мають доповнюючий характер.

Безтарифні системи ще звуть розподільчими – цим виражається спосіб визначення заробітку – не нарахуванням за певними нормами і ставками, а шляхом розподілу заробленої колективом суми. Заробіток колективу розподіляється, виходячи з кваліфікаційних коефіцієнтів та відпрацьованого часу.

113. Сутність та шляхи застосування кту

Коефіцієнт трудової участі – одна з основних ознака безтарифної системи оплати праці, коли для кожного встановлюється не фіксований рівень оплати, а коефіцієнт дольової участі працівника у фонді оплати праці підприємства чи підрозділу.

Застосовують КТУ при розрахунках індивідуальної заробітної плати кожного працівника — це його частка (пай) у фонді заробітної плати, який зароблений усім колективом. Формула розрахунку:

де ЗП_і — індивідуальна заробітна плата, грн;

ФОП_кп - фонд оплати праці колективу, грн;

К_і^кп — коефіцієнт кваліфікаційного рівня і-го працівника (умовні одиниці);

КТУ_і — коефіцієнт трудової участі і-го працівника;

Т_і — кількість робочого часу, відпрацьованого і-м працівником (год., дні);

і = 1, 2, ..., n — кількість працівників, осіб.

114. Оплата праці в рослинництві

Основна оплата праці в рослинництві складається з авансу за проміжні результати робота та доплата за продукцію з урахуванням кінцевих результатів.

а) Основна оплата праці при відрядно-преміальній системі включає оплату за відрядни­ми розцінками за обсяг використаних робіт і доплату за річними результатами виробництва.

Нарахування доплат за продукцію проводять після завершення польових робіт та оприбуткування всієї с/г продукції. Додаткова оплата видається тільки постійним і сезонним робітникам.

б) Основна оплата праці при акордно-преміальній системі складається з фонду авансу­вання і додаткової оплати за продукцію за річними результатами.

Тарифний фонд оплати встановлюється на основі технологічних карт, які розраховані на певну норму виробітку продукції.

Передбачаються різні види виплат на протязі року і за річними результатами виробництва.

У рослинництві можна встановлювати додаткову оплату за якісне і своєчасне виконання найважливіших с/г робіт. При цьому загальна сума додаткової оплати на працівника за сезон не може перевищувати місячного, а на просапних культурах – півторамісячного відрядного заробітку.

Колективи бригад преміюються: за перевиконання плану виробництва продукції, підвищення врожайності с/г культур, досягнутої за попередні 3-5 років, збільшення виробництва кормів, поліпшення якості продукції, за перевиконання завдань.

Важливу роль у збільшенні виробництва зерна та іншої с/г продукції відіграє натуральна оплата. Керівникам господарств дозволено продавати трактористам –машиністам зерно у рахунок нарахованої заробітної плати в кількості до 6 ц робітнику за рік.