2.4 Характеристики сигналів, створюваних в каналах зв’язку при наявності акустичних полів наведень.

При передаванні інформації наразі використовують кабельні та оптоволокняні телефонні лінії, а також радіочастотні лінії в основному КХ, УКХ, ДМХ, НВЧ діапазонів частот, а канали зв’язку - радіорелейні, тропосферні, космічні, а також різноманітні види телефонного радіозв’язку (наприклад, сотовий).

2.4.1 Електромагнітні випромінювання передавачів

Стосовно випромінювання передавачів мова йде про їх випромінювання в режимі передачі при передаванні штатних сигналів передавача з паразитною модуляцією мовним сигналом з зовнішнього джерела, утвореного за рахунок мікрофонного ефекту електронних компонентів схеми передавача та про випромінювання в черговому режимі.

Наприклад, випромінювання мобільного телефону в режимі «покладеної слухавки». Таке явище є можливим, якщо сигнал гетеродина телефону потрапляє до його антени крізь попередній підсилювач радіочастоти без достатнього загасання. При цьому сигнал поширюється від гетеродина через електронні компоненти схеми змішувача, попереднього підсилювача та вхідних антенних фільтрів. Якщо хоча б один з електронних компонентів цього ланцюгу підтверджений акустоелектричним перетворюванням (мікрофонному ефекту) від зовнішнього джерела мовного сигналу, тоді випромінювання від антени спостерігаються у вигляді модульованого мовною частотою сигналу з несучою частотою гетеродина. Вид модуляції залежить від того, котрий саме елемент має мікрофонний ефект. Якщо це є елементи самого гетеродина, тоді спостерігається переважно частотна модуляція, якщо пасивні компоненти лінійного тракту, тоді переважно амплітудна.

2.4.2 Контактні способи реєстрації електричних сигналів, поширюваних в лініях зв’язку

Контактне підключення до телефонної лінії технічно можливе в зонах А, Б,В абонентської лінії та магістралі (Рис.2.4).

Е

А Г  Г

Б В

ТЛФ РК АТС АТС

Д

Рис.2.4 ТЛФ-телефон; РК-розподільна коробка. Зона Е – радіотелефонний зв'язок.

Як зазначалося вище, контактний паралельний спосіб підключення до ліній зв’язку (Рис.2.5) є найбільш поширеним.

Найпростіше при цьому, просто підключити апаратуру прослуховування паралельно до лінії зв’язку. Однак такий факт підключення легко фіксується, оскільки таке підключення змінює характеристики лінії за рахунок падіння напруги в ній. Оскільки вихідний опір телефонної лінії з боку АТС складає приблизно 600 Ом, при напругах в лінії в межах 10 – 70 Вольт в залежності від режиму роботи кінцевого пристрою (телефону), котрий може бути або режимом чекання (чергування з покладеною трубкою-слухавкою) або режимом розмови, максимальний струм навантаження лінії складає величини 10-40 мА. За межами величини максимального навантаження апаратура АТС розцінює лінію як таку, котра має режим короткого замикання, тобто аварійний режим, а при зміні струму навантаження за рахунок підключення додаткових пристроїв на вихідному опорі АТС, падіння напруги в лінії стає помітним вже при струмах споживання пристроєм перехоплення від 1 до 10 мА і складає величини одиниць Вольт. Тому пристрої перехоплення під’єднуються до лінії через пристрої узгодження, або з використанням спеціальних пристроїв компенсації падіння напруги.

Лінія зв’язку

засіб перехоплення

Рис. 2.5 Паралельний контактний спосіб підключення до лінії зв’язку.

Можна, також, використовувати послідовне підключення закладних пристроїв до лінії (Рис. 2.6).

АТС

засіб перехоплення

600

Ом



 



Рис.2.6 Послідовне підключення закладних пристроїв.

При цьому пристрій під’єднують до лінії в розрив одного з дротів. Якщо підняти слухавку через телефон, дроти та звісно засіб перехоплення починає протікати струм, створюючи падіння напруги на засобі перехоплення. Ця напруга є напругою живлення для засобу перехоплення. Таким чином, автоматично при піднятті слухавки, засіб перехоплення переходить в активний режим роботи, отримуючи живлення.

Звісно і такий факт підключення легко фіксується, оскільки таке підключення змінює характеристики лінії за рахунок падіння напруги в ній.

При використанні узгоджувальних пристроїв використовують трансформаторне підключення (Рис. 2.7а), підключення трансформаторне з пристроєм компенсування падіння напруги (Рис. 2.7б)

ТА

а)

ТА

б) мА

Рис. 2.7 Підключення пристроїв узгодження.

При перехопленні інформації з оптоволоконних ліній зв’язку має бути враховано те, що завадова світлова обстановка навкруги оптичного кабелю значно менш активна, ніж електромагнітна завадова (шумова) обстановка в радіочастотних діапазонах. Для виключення впливу зовнішнього світла на оптичний приймач достатньо виключення потрапляння світла до зони перехоплення, тобто туди, де поблизу оптичного кабелю розташований оптичний приймач. Таким чином, чутливість оптичних приймачів може бути значно вищою за чутливість радіоприймачів, адже чутливість оптичних приймачів, при цьому, обмежується тільки величиною коефіцієнта шуму самого приймача, приведеному до входу. Фотоелектронні множувачі, наприклад, здатні фіксувати присутність окремого фотона при рекордних серед інших приладів приймання значеннях коефіцієнта шуму приведеному до входу.