
- •Основні положення технічного захисту інформації в україні
- •1.1 Основні поняття та характеристики технічного захисту інформації в рамках комплексного підходу до забезпечення безпеки інформації
- •1.2 Система технічного захисту інформації в Україні: етапи розвитку
- •1.3 Основні положення нормативно-правої бази України у галузі технічного захисту інформації
- •2. Методи, засоби та заходи захисту мовної інформації на об’єктах інформаційної діяльності
- •2.1 Загальні питання щодо витоку мовної інформації
- •2.2 Характеристики середовищ поширення мовної інформації в каналах її витоку
- •2.2.1 Повітряне середовище поширення мовних сигналів
- •2.2.2 Тверді середовища поширення мовних сигналів
- •2.2.3 Перетворення акустоелектричного характеру в ланцюгах електричних приладів
- •2.3 Лазерні канали витоку мовної інформації та параметричні явища в елементах приладів
- •2.4 Характеристики сигналів, створюваних в каналах зв’язку при наявності акустичних полів наведень.
- •2.4.1 Електромагнітні випромінювання передавачів
- •2.4.2 Контактні способи реєстрації електричних сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.4.3 Безконтактні способи реєстрації сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.5 Засоби вимірювань параметрів вібрацій
- •2.5.1 Первинні перетворювачі
- •2.5.2 Вторинні перетворювачі
- •2.6 Проведення випробувань для вимірів характеристик акустичних сигналів
- •2.6.1 Умови вимірювань
- •2.6.2 Порядок вимірювань
- •2.6.3. Вимірювання акустичних сигналів в приміщеннях
- •2.7 Засоби протидії витоку мовної інформації
- •2.7.1 Організаційні заходи
- •2.7.2 Технічні засоби протидії витоку інформації з приміщень при проведенні конфіденційних переговорів
- •2.7.3 Засоби протидії витоку мовної інформації в каналах зв’язку
- •2.8 Засоби моніторінгу та реєстрації сигналів в каналах зв’язку
- •2.9 Засоби криптографічного захисту інформації
- •2.9.1 Комплекси криптозахисту цифрових потоків передачі інформації
- •2.9.2 Абонентські засоби криптозахисту провідного, радіо та мобільного зв’язку
- •2.10 Засоби акустичної розвідки
- •2.10.1 Принципи функціонування та основні характеристики мікрофонів
- •2.10.2 Направлені мікрофони та лазерні акустичні системи розвідки
- •3. Методи, засоби та заходи захисту інформації в ітс
- •3.1 Технічні канали витоку інформації що циркулює в ітс
- •3.1.1 Електромагнітні канали витоку інформації
- •3.1.2. Електричні канали витоку інформації.
- •3.1.3. Параметричний канал витоку інформації
- •3.2 Засоби радіотехнічної розвідки
- •3.2.1 Скануючі приймачі
- •2.2.2 Цифрові аналізатори спектру, радіотестери, радіочастотомір та интерсептор
- •3.2.3 Програмно-апаратний комплекс радіо-, радіотехнічної розвідки
- •3.2.3 Портативні засобів знімання інформації з провідних ліній зв'язку
- •3.3 Методи та засоби захисту інформації від витоку каналами пемвн
- •3.3.1 Екранування технічних засобів
- •3.2.2 Заземлення технічних засобів
- •3.3.3 Фільтрування інформаційних сигналів
- •3.3.4 Просторове та лінійне зашумлення
- •3.4 Оцінка захищеності інформації від витоку каналами пемвн
- •3.4.1 Спеціальні дослідження побічних електромагнітних випромінювань та наведень
- •3.4.2Основний зміст робіт
- •3.4.3 Особливості спеціальних досліджень пемвн
- •4. Методи, засоби та заходи захисту інформації від витоку її через закладні пристрої
- •4.1 Класифікація та основні характеристики закладних пристроїв
- •4.2 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.2.1 Випадкові пристрої
- •4.2.2 Спеціальні пристрої (мікрофони, підслуховувачі..)
- •4.3 Принципи перехоплення мовної інформації в мережах зв’язку
- •4.4 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.5 Апаратура для проведення пошукових робіт
- •4.5.1 Нелінійні локатори
- •4.5.2 Детектори диктофонів
- •4.5.3 Радіоприймачі, селективні вольтметри та аналізатори спектру
- •4.5.4 Програмно-апаратні комплекси
- •4.6 Питання методології пошукових робіт
- •4.6.1 Методологія пошуку радіозакладних пристроїв
- •4.6.2 Огляд об’єктів
- •Основні поняття тзі. Терміни та визначення
- •Список літератури
2.4 Характеристики сигналів, створюваних в каналах зв’язку при наявності акустичних полів наведень.
При передаванні інформації наразі використовують кабельні та оптоволокняні телефонні лінії, а також радіочастотні лінії в основному КХ, УКХ, ДМХ, НВЧ діапазонів частот, а канали зв’язку - радіорелейні, тропосферні, космічні, а також різноманітні види телефонного радіозв’язку (наприклад, сотовий).
2.4.1 Електромагнітні випромінювання передавачів
Стосовно випромінювання передавачів мова йде про їх випромінювання в режимі передачі при передаванні штатних сигналів передавача з паразитною модуляцією мовним сигналом з зовнішнього джерела, утвореного за рахунок мікрофонного ефекту електронних компонентів схеми передавача та про випромінювання в черговому режимі.
Наприклад, випромінювання мобільного телефону в режимі «покладеної слухавки». Таке явище є можливим, якщо сигнал гетеродина телефону потрапляє до його антени крізь попередній підсилювач радіочастоти без достатнього загасання. При цьому сигнал поширюється від гетеродина через електронні компоненти схеми змішувача, попереднього підсилювача та вхідних антенних фільтрів. Якщо хоча б один з електронних компонентів цього ланцюгу підтверджений акустоелектричним перетворюванням (мікрофонному ефекту) від зовнішнього джерела мовного сигналу, тоді випромінювання від антени спостерігаються у вигляді модульованого мовною частотою сигналу з несучою частотою гетеродина. Вид модуляції залежить від того, котрий саме елемент має мікрофонний ефект. Якщо це є елементи самого гетеродина, тоді спостерігається переважно частотна модуляція, якщо пасивні компоненти лінійного тракту, тоді переважно амплітудна.
2.4.2 Контактні способи реєстрації електричних сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
Контактне підключення до телефонної лінії технічно можливе в зонах А, Б,В абонентської лінії та магістралі (Рис.2.4).
Е
А
Г
Г
Б В
ТЛФ РК АТС
АТС
Д
Рис.2.4 ТЛФ-телефон; РК-розподільна коробка. Зона Е – радіотелефонний зв'язок.
Як зазначалося вище, контактний паралельний спосіб підключення до ліній зв’язку (Рис.2.5) є найбільш поширеним.
Найпростіше при цьому, просто підключити апаратуру прослуховування паралельно до лінії зв’язку. Однак такий факт підключення легко фіксується, оскільки таке підключення змінює характеристики лінії за рахунок падіння напруги в ній. Оскільки вихідний опір телефонної лінії з боку АТС складає приблизно 600 Ом, при напругах в лінії в межах 10 – 70 Вольт в залежності від режиму роботи кінцевого пристрою (телефону), котрий може бути або режимом чекання (чергування з покладеною трубкою-слухавкою) або режимом розмови, максимальний струм навантаження лінії складає величини 10-40 мА. За межами величини максимального навантаження апаратура АТС розцінює лінію як таку, котра має режим короткого замикання, тобто аварійний режим, а при зміні струму навантаження за рахунок підключення додаткових пристроїв на вихідному опорі АТС, падіння напруги в лінії стає помітним вже при струмах споживання пристроєм перехоплення від 1 до 10 мА і складає величини одиниць Вольт. Тому пристрої перехоплення під’єднуються до лінії через пристрої узгодження, або з використанням спеціальних пристроїв компенсації падіння напруги.
Лінія зв’язку
засіб перехоплення
Рис. 2.5 Паралельний контактний спосіб підключення до лінії зв’язку.
Можна, також, використовувати послідовне підключення закладних пристроїв до лінії (Рис. 2.6).
АТС
засіб перехоплення
600
Ом
Рис.2.6 Послідовне підключення закладних пристроїв.
При цьому пристрій під’єднують до лінії в розрив одного з дротів. Якщо підняти слухавку через телефон, дроти та звісно засіб перехоплення починає протікати струм, створюючи падіння напруги на засобі перехоплення. Ця напруга є напругою живлення для засобу перехоплення. Таким чином, автоматично при піднятті слухавки, засіб перехоплення переходить в активний режим роботи, отримуючи живлення.
Звісно і такий факт підключення легко фіксується, оскільки таке підключення змінює характеристики лінії за рахунок падіння напруги в ній.
При використанні узгоджувальних пристроїв використовують трансформаторне підключення (Рис. 2.7а), підключення трансформаторне з пристроєм компенсування падіння напруги (Рис. 2.7б)
ТА
а)
ТА
б) мА
Рис. 2.7 Підключення пристроїв узгодження.
При перехопленні інформації з оптоволоконних ліній зв’язку має бути враховано те, що завадова світлова обстановка навкруги оптичного кабелю значно менш активна, ніж електромагнітна завадова (шумова) обстановка в радіочастотних діапазонах. Для виключення впливу зовнішнього світла на оптичний приймач достатньо виключення потрапляння світла до зони перехоплення, тобто туди, де поблизу оптичного кабелю розташований оптичний приймач. Таким чином, чутливість оптичних приймачів може бути значно вищою за чутливість радіоприймачів, адже чутливість оптичних приймачів, при цьому, обмежується тільки величиною коефіцієнта шуму самого приймача, приведеному до входу. Фотоелектронні множувачі, наприклад, здатні фіксувати присутність окремого фотона при рекордних серед інших приладів приймання значеннях коефіцієнта шуму приведеному до входу.