- •Основні положення технічного захисту інформації в україні
- •1.1 Основні поняття та характеристики технічного захисту інформації в рамках комплексного підходу до забезпечення безпеки інформації
- •1.2 Система технічного захисту інформації в Україні: етапи розвитку
- •1.3 Основні положення нормативно-правої бази України у галузі технічного захисту інформації
- •2. Методи, засоби та заходи захисту мовної інформації на об’єктах інформаційної діяльності
- •2.1 Загальні питання щодо витоку мовної інформації
- •2.2 Характеристики середовищ поширення мовної інформації в каналах її витоку
- •2.2.1 Повітряне середовище поширення мовних сигналів
- •2.2.2 Тверді середовища поширення мовних сигналів
- •2.2.3 Перетворення акустоелектричного характеру в ланцюгах електричних приладів
- •2.3 Лазерні канали витоку мовної інформації та параметричні явища в елементах приладів
- •2.4 Характеристики сигналів, створюваних в каналах зв’язку при наявності акустичних полів наведень.
- •2.4.1 Електромагнітні випромінювання передавачів
- •2.4.2 Контактні способи реєстрації електричних сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.4.3 Безконтактні способи реєстрації сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.5 Засоби вимірювань параметрів вібрацій
- •2.5.1 Первинні перетворювачі
- •2.5.2 Вторинні перетворювачі
- •2.6 Проведення випробувань для вимірів характеристик акустичних сигналів
- •2.6.1 Умови вимірювань
- •2.6.2 Порядок вимірювань
- •2.6.3. Вимірювання акустичних сигналів в приміщеннях
- •2.7 Засоби протидії витоку мовної інформації
- •2.7.1 Організаційні заходи
- •2.7.2 Технічні засоби протидії витоку інформації з приміщень при проведенні конфіденційних переговорів
- •2.7.3 Засоби протидії витоку мовної інформації в каналах зв’язку
- •2.8 Засоби моніторінгу та реєстрації сигналів в каналах зв’язку
- •2.9 Засоби криптографічного захисту інформації
- •2.9.1 Комплекси криптозахисту цифрових потоків передачі інформації
- •2.9.2 Абонентські засоби криптозахисту провідного, радіо та мобільного зв’язку
- •2.10 Засоби акустичної розвідки
- •2.10.1 Принципи функціонування та основні характеристики мікрофонів
- •2.10.2 Направлені мікрофони та лазерні акустичні системи розвідки
- •3. Методи, засоби та заходи захисту інформації в ітс
- •3.1 Технічні канали витоку інформації що циркулює в ітс
- •3.1.1 Електромагнітні канали витоку інформації
- •3.1.2. Електричні канали витоку інформації.
- •3.1.3. Параметричний канал витоку інформації
- •3.2 Засоби радіотехнічної розвідки
- •3.2.1 Скануючі приймачі
- •2.2.2 Цифрові аналізатори спектру, радіотестери, радіочастотомір та интерсептор
- •3.2.3 Програмно-апаратний комплекс радіо-, радіотехнічної розвідки
- •3.2.3 Портативні засобів знімання інформації з провідних ліній зв'язку
- •3.3 Методи та засоби захисту інформації від витоку каналами пемвн
- •3.3.1 Екранування технічних засобів
- •3.2.2 Заземлення технічних засобів
- •3.3.3 Фільтрування інформаційних сигналів
- •3.3.4 Просторове та лінійне зашумлення
- •3.4 Оцінка захищеності інформації від витоку каналами пемвн
- •3.4.1 Спеціальні дослідження побічних електромагнітних випромінювань та наведень
- •3.4.2Основний зміст робіт
- •3.4.3 Особливості спеціальних досліджень пемвн
- •4. Методи, засоби та заходи захисту інформації від витоку її через закладні пристрої
- •4.1 Класифікація та основні характеристики закладних пристроїв
- •4.2 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.2.1 Випадкові пристрої
- •4.2.2 Спеціальні пристрої (мікрофони, підслуховувачі..)
- •4.3 Принципи перехоплення мовної інформації в мережах зв’язку
- •4.4 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.5 Апаратура для проведення пошукових робіт
- •4.5.1 Нелінійні локатори
- •4.5.2 Детектори диктофонів
- •4.5.3 Радіоприймачі, селективні вольтметри та аналізатори спектру
- •4.5.4 Програмно-апаратні комплекси
- •4.6 Питання методології пошукових робіт
- •4.6.1 Методологія пошуку радіозакладних пристроїв
- •4.6.2 Огляд об’єктів
- •Основні поняття тзі. Терміни та визначення
- •Список літератури
2.2 Характеристики середовищ поширення мовної інформації в каналах її витоку
2.2.1 Повітряне середовище поширення мовних сигналів
Як було зазначено раніше у випадку, коли джерелом інформації є голосовий апарат людини як первинне джерело акустичних коливань, тоді інформація поширюється у вигляді хвиль стиснення та розрідження у повітрі, тобто продовжних хвиль.
Джерелом звуку може бути будь-яке тіло що коливається. Швидкість поширення звуку залежить від пружних властивостей середовища поширення. У повітрі, як і будь якому іншому газовому середовищі, - від відношення теплоємності ср при сталому тискові до теплоємності сv при сталому об’ємі χ= ср/ сv, а також від щільності газу ρ (кг/м3) та тиску Р (Н/м2).
с = √(χ •Р/ ρ)
У повітрі при температурі 150С швидкість звуку дорівнює 340 м/c. При інших температурах:
с= 331,3√(1+αt) м/c
де α=1/273 – коефіцієнт розширення газу, t – температура за Цельсієм.
Таким чином, при збільшенні температури швидкість підвищується. В різних газах швидкість звуку різна.
Гучність звуку є величиною енергії, котра переноситься звуковою хвилею через площадку 1 см2 за 1 секунду, і це є силою (інтенсивністю) звуку (Вт/м2). Загасання звуку здійснюється пропорційно квадрату відстані від точкового джерела.
Якщо звук поширюється в трубі (коридорі), він практично мало загасає. Діапазон, у котрому людина сприймає звук за потужністю складає 10-6-106 мкВт/м2. Особливість сприйняття звуку людиною полягає у тому, що якщо інтенсивність (сила) звуку підвищується в геометричній прогресії, то інтенсивність (гучність) сприйняття людиною підвищується в арифметичній прогресії. Тобто, гучність для людського вуха пропорційна десятинному логарифму фізичної інтенсивності.
Для порівняння інтенсивності звуків користуються величиною бел. Якщо інтенсивність (сила) одного звуку в 10 разів більша за інший, тоді рівень такого звуку на 1 бел вищий за інший. За нуль є прийнятим поріг чутливості людини - 10-6 мкВт/м2. Поріг людської розбірливості звуків складає десяту частину бела, тобто децибел.
Довжина звукової хвилі залежить від швидкості розповсюдження звуку в середовищі. Для прикладу: сповітря= 340 м/с ; своди= 1490 м/с; сцеглини=2300 м/с; сбетон=3700 м/с; ссталь=5200 м/с.
Вимірювання тиску Р, котре створює звукова хвиля, здійснюється в Паскалях [Па]. Один Па це тиск, котрий створюється силою в 1Н, діючою на площу 1м. Тобто: Р = 1Н/1м2 = 1 Па =1/100000 Атм.
Прийнято проводити вимірювання у відносних одиницях, децибелах [дБ]. LдБ=20lg(P/P0), де Р0=2•10-5 Па Ця величина відповідає мінімальному звуковому тиску, котрий сприймається людським вухом. Смугу частот звукової хвилі прийнято вимірювати в октавах. Октавою є смуга частот, у котрій верхня гранична частота в 2 рази більша нижньої: ∆f = fв-fн=1 окт, при fв=2 fн
Центральні частоти стандартних октавних смуг відповідають такому ряду:
2, 4, 8, 16, 31.5, 63, 125, 250, 500 [Гц], 1, 2, 4, 8, 16 [кГц].
Мовний сигнал є складний частотно і амплітудно модульований шумовий процес. Він характеризується статистичними параметрами: діапазон частот; рівень сигналу; динамічний діапазон. Вважається, що частотний діапазон мови складає величини, від 70 до 7000 Гц.