
- •Основні положення технічного захисту інформації в україні
- •1.1 Основні поняття та характеристики технічного захисту інформації в рамках комплексного підходу до забезпечення безпеки інформації
- •1.2 Система технічного захисту інформації в Україні: етапи розвитку
- •1.3 Основні положення нормативно-правої бази України у галузі технічного захисту інформації
- •2. Методи, засоби та заходи захисту мовної інформації на об’єктах інформаційної діяльності
- •2.1 Загальні питання щодо витоку мовної інформації
- •2.2 Характеристики середовищ поширення мовної інформації в каналах її витоку
- •2.2.1 Повітряне середовище поширення мовних сигналів
- •2.2.2 Тверді середовища поширення мовних сигналів
- •2.2.3 Перетворення акустоелектричного характеру в ланцюгах електричних приладів
- •2.3 Лазерні канали витоку мовної інформації та параметричні явища в елементах приладів
- •2.4 Характеристики сигналів, створюваних в каналах зв’язку при наявності акустичних полів наведень.
- •2.4.1 Електромагнітні випромінювання передавачів
- •2.4.2 Контактні способи реєстрації електричних сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.4.3 Безконтактні способи реєстрації сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.5 Засоби вимірювань параметрів вібрацій
- •2.5.1 Первинні перетворювачі
- •2.5.2 Вторинні перетворювачі
- •2.6 Проведення випробувань для вимірів характеристик акустичних сигналів
- •2.6.1 Умови вимірювань
- •2.6.2 Порядок вимірювань
- •2.6.3. Вимірювання акустичних сигналів в приміщеннях
- •2.7 Засоби протидії витоку мовної інформації
- •2.7.1 Організаційні заходи
- •2.7.2 Технічні засоби протидії витоку інформації з приміщень при проведенні конфіденційних переговорів
- •2.7.3 Засоби протидії витоку мовної інформації в каналах зв’язку
- •2.8 Засоби моніторінгу та реєстрації сигналів в каналах зв’язку
- •2.9 Засоби криптографічного захисту інформації
- •2.9.1 Комплекси криптозахисту цифрових потоків передачі інформації
- •2.9.2 Абонентські засоби криптозахисту провідного, радіо та мобільного зв’язку
- •2.10 Засоби акустичної розвідки
- •2.10.1 Принципи функціонування та основні характеристики мікрофонів
- •2.10.2 Направлені мікрофони та лазерні акустичні системи розвідки
- •3. Методи, засоби та заходи захисту інформації в ітс
- •3.1 Технічні канали витоку інформації що циркулює в ітс
- •3.1.1 Електромагнітні канали витоку інформації
- •3.1.2. Електричні канали витоку інформації.
- •3.1.3. Параметричний канал витоку інформації
- •3.2 Засоби радіотехнічної розвідки
- •3.2.1 Скануючі приймачі
- •2.2.2 Цифрові аналізатори спектру, радіотестери, радіочастотомір та интерсептор
- •3.2.3 Програмно-апаратний комплекс радіо-, радіотехнічної розвідки
- •3.2.3 Портативні засобів знімання інформації з провідних ліній зв'язку
- •3.3 Методи та засоби захисту інформації від витоку каналами пемвн
- •3.3.1 Екранування технічних засобів
- •3.2.2 Заземлення технічних засобів
- •3.3.3 Фільтрування інформаційних сигналів
- •3.3.4 Просторове та лінійне зашумлення
- •3.4 Оцінка захищеності інформації від витоку каналами пемвн
- •3.4.1 Спеціальні дослідження побічних електромагнітних випромінювань та наведень
- •3.4.2Основний зміст робіт
- •3.4.3 Особливості спеціальних досліджень пемвн
- •4. Методи, засоби та заходи захисту інформації від витоку її через закладні пристрої
- •4.1 Класифікація та основні характеристики закладних пристроїв
- •4.2 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.2.1 Випадкові пристрої
- •4.2.2 Спеціальні пристрої (мікрофони, підслуховувачі..)
- •4.3 Принципи перехоплення мовної інформації в мережах зв’язку
- •4.4 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.5 Апаратура для проведення пошукових робіт
- •4.5.1 Нелінійні локатори
- •4.5.2 Детектори диктофонів
- •4.5.3 Радіоприймачі, селективні вольтметри та аналізатори спектру
- •4.5.4 Програмно-апаратні комплекси
- •4.6 Питання методології пошукових робіт
- •4.6.1 Методологія пошуку радіозакладних пристроїв
- •4.6.2 Огляд об’єктів
- •Основні поняття тзі. Терміни та визначення
- •Список літератури
4. Методи, засоби та заходи захисту інформації від витоку її через закладні пристрої
4.1 Класифікація та основні характеристики закладних пристроїв
Класифікація закладних пристроїв відбувається за наступними критеріями:
1) за видом інформації, що перехоплюється:
- акустична інформація;
- видова інформація;
- інформація, що обробляється технічними засобами
2)за способом перехоплення інформації:
- мікрофон;
- вібродатчик;
- гальванічне підключення до лінії;
- індуктивний або ємнісний датчик;
- оптико-електронний перетворювач (передаюча трубка, ПЗЗ мікросхема);
- антена
3) за видом сигналу передавання (середою розповсюдження):
- радіосигнал (повітряне середовище);
- електричний сигнал (проводові комунікації);
- сигнал оптичного діапазону (повітряне середовище, оптоволоконний кабель.
4) за діапазоном частот передавання:
- звуковий;
- ультразвуковий;
- радіо;
- оптичний.
5) за способом приховування сигналу передавання:
- без перетворення
- з перетворенням (прості та складні види модуляції, скремблювання тощо)
6) за періодом роботи:
- постійно діючі;
- що активуються сигналами, які перехоплюються;
- з дистанційним керуванням;
- з накопичуванням та передаванням за короткий проміжок часу;
- таймерні.
7) за способом живлення:
- автономне (батарейки, акумулятори, сонячні батареї, радіоізотопні джерела);
- стаціонарне (силова та слабкострумова мережі);
- без живлення (активізація зовнішнім радіоопромінюванням);
- від внутрішніх мереж технічних засобів
8) за способом передавання інформації:
- пряме передавання (без ретранслятору);
- передавання через ретранслятор (без перетворення, з перетворенням);
9) за наявністю камуфляжу:
- камуфльовані;
- без камуфляжу
10) за використанням комунікацій:
- існуючі на об’єкті;
- спеціально прокладені власні комунікації ЗП
4.2 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
4.2.1 Випадкові пристрої
Будь-який побутовий пристрій з електронною схемою може стати джерелом створення аудіоканалу витоку інформації (акустичною «підслушкою»). Для цього потрібно, щоб виконувалися дві умови, а саме: до складу приладу має входити будь-який елемент з підвищеною величиною акустоелектричних перетворювань; у складі приладу має бути генератор паразитних коливань ВЧ (параметричний електромагнітний канал) або на шляху струмів що протікають у приладі по дротах з виходом за межі приміщення має знаходитися елемент здатний до акустоелектричних перетворювань (електричний акустоелектричний канал).
Паразитні генератори в побутових аудіо підсилювачах, телевізорах, відео двійках або відеомагнітофонах зустрічаються тим частіш, чим нижчим є їх клас. В побутових пристроях 3 класу зустрічаються паразитні генератори приблизно в 20% випадків, 2-го класу – до 10%, 1-го класу - до 3%. Визначення наявності таких явищ є завданням спеціалістів ТЗІ при проведенні спеціальних досліджень. Виробники побутової апаратури проводять тестування своєї техніки тільки у штатному для цієї техніки діапазоні частот, а паразитні явища можуть спостерігатися в діапазоні частот котрий значно відрізняється від штатного і не створюють завад або спотворення параметрів апаратури в штатних режимах роботи, а тому є непомітні для виробника.
Акустоелектричні перетворення в побутовій техніці зустрічаються значно частіше.
Найпростіший спосіб ілюстрації таких перетворень можна створити при підключенні чутливого приймально-вимірювального пристрою до телефонного апарата при покладеній слухавці, як показано на рис.4.1 При цьому у більшості випадків немає потреби використовувати тактику ВЧ нав’язування, або якимось чином доробляти телефон. Змінюючи частоту приймання за допомогою верньера UNIPAN та підбираючи
Нановольтметр селективний
UNIPAN
233
Рис.4.1 Прослуховування приміщень через телефон з покладеною слухавкою
чутливість атенюатором досягають визначеної гучності та розбірливості мовного сигналу в приміщенні. Для якісного прослуховування необхідно надійно заземлювати UNIPAN щоб завадові сигнали наведень з мережі живлення, у тому числі 50 Гц та його гармоніки, не прослуховувалися в головних телефонах нановольтметра. Якщо телефон розташований на жорсткій поверхні (наприклад, на столі з пластиковим верхом), тоді вібруюча в акустичному полі поверхня столу передає вібрацію до корпусу телефона, і чутливість прослуховування підвищується, а розбірливість може зменшитися за рахунок спотворень у вібраційному каналі кришки столу.
Аналогічним чином можна тестувати будь який побутовий пристрій.