- •Основні положення технічного захисту інформації в україні
- •1.1 Основні поняття та характеристики технічного захисту інформації в рамках комплексного підходу до забезпечення безпеки інформації
- •1.2 Система технічного захисту інформації в Україні: етапи розвитку
- •1.3 Основні положення нормативно-правої бази України у галузі технічного захисту інформації
- •2. Методи, засоби та заходи захисту мовної інформації на об’єктах інформаційної діяльності
- •2.1 Загальні питання щодо витоку мовної інформації
- •2.2 Характеристики середовищ поширення мовної інформації в каналах її витоку
- •2.2.1 Повітряне середовище поширення мовних сигналів
- •2.2.2 Тверді середовища поширення мовних сигналів
- •2.2.3 Перетворення акустоелектричного характеру в ланцюгах електричних приладів
- •2.3 Лазерні канали витоку мовної інформації та параметричні явища в елементах приладів
- •2.4 Характеристики сигналів, створюваних в каналах зв’язку при наявності акустичних полів наведень.
- •2.4.1 Електромагнітні випромінювання передавачів
- •2.4.2 Контактні способи реєстрації електричних сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.4.3 Безконтактні способи реєстрації сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.5 Засоби вимірювань параметрів вібрацій
- •2.5.1 Первинні перетворювачі
- •2.5.2 Вторинні перетворювачі
- •2.6 Проведення випробувань для вимірів характеристик акустичних сигналів
- •2.6.1 Умови вимірювань
- •2.6.2 Порядок вимірювань
- •2.6.3. Вимірювання акустичних сигналів в приміщеннях
- •2.7 Засоби протидії витоку мовної інформації
- •2.7.1 Організаційні заходи
- •2.7.2 Технічні засоби протидії витоку інформації з приміщень при проведенні конфіденційних переговорів
- •2.7.3 Засоби протидії витоку мовної інформації в каналах зв’язку
- •2.8 Засоби моніторінгу та реєстрації сигналів в каналах зв’язку
- •2.9 Засоби криптографічного захисту інформації
- •2.9.1 Комплекси криптозахисту цифрових потоків передачі інформації
- •2.9.2 Абонентські засоби криптозахисту провідного, радіо та мобільного зв’язку
- •2.10 Засоби акустичної розвідки
- •2.10.1 Принципи функціонування та основні характеристики мікрофонів
- •2.10.2 Направлені мікрофони та лазерні акустичні системи розвідки
- •3. Методи, засоби та заходи захисту інформації в ітс
- •3.1 Технічні канали витоку інформації що циркулює в ітс
- •3.1.1 Електромагнітні канали витоку інформації
- •3.1.2. Електричні канали витоку інформації.
- •3.1.3. Параметричний канал витоку інформації
- •3.2 Засоби радіотехнічної розвідки
- •3.2.1 Скануючі приймачі
- •2.2.2 Цифрові аналізатори спектру, радіотестери, радіочастотомір та интерсептор
- •3.2.3 Програмно-апаратний комплекс радіо-, радіотехнічної розвідки
- •3.2.3 Портативні засобів знімання інформації з провідних ліній зв'язку
- •3.3 Методи та засоби захисту інформації від витоку каналами пемвн
- •3.3.1 Екранування технічних засобів
- •3.2.2 Заземлення технічних засобів
- •3.3.3 Фільтрування інформаційних сигналів
- •3.3.4 Просторове та лінійне зашумлення
- •3.4 Оцінка захищеності інформації від витоку каналами пемвн
- •3.4.1 Спеціальні дослідження побічних електромагнітних випромінювань та наведень
- •3.4.2Основний зміст робіт
- •3.4.3 Особливості спеціальних досліджень пемвн
- •4. Методи, засоби та заходи захисту інформації від витоку її через закладні пристрої
- •4.1 Класифікація та основні характеристики закладних пристроїв
- •4.2 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.2.1 Випадкові пристрої
- •4.2.2 Спеціальні пристрої (мікрофони, підслуховувачі..)
- •4.3 Принципи перехоплення мовної інформації в мережах зв’язку
- •4.4 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.5 Апаратура для проведення пошукових робіт
- •4.5.1 Нелінійні локатори
- •4.5.2 Детектори диктофонів
- •4.5.3 Радіоприймачі, селективні вольтметри та аналізатори спектру
- •4.5.4 Програмно-апаратні комплекси
- •4.6 Питання методології пошукових робіт
- •4.6.1 Методологія пошуку радіозакладних пристроїв
- •4.6.2 Огляд об’єктів
- •Основні поняття тзі. Терміни та визначення
- •Список літератури
3.4 Оцінка захищеності інформації від витоку каналами пемвн
3.4.1 Спеціальні дослідження побічних електромагнітних випромінювань та наведень
У складі ТЗПІ одночасно функціонує велика кількість залежних та незалежних пристроїв. У кожному з них поряд з інформаційними, циркулює велика кількість службових сигналів, тактових частот та інших. Необхідно чітко розуміти які саме сигнали нас цікавлять.
Виходячи з формулювання завдання перехоплення, випливає, що найбільшу небезпеку представляє випромінювання тих пристроїв, в яких захищається інформація циркулює у вигляді послідовного коду. Фактично, приблизно з 1983 р. кола з паралельним кодуванням і розрядністю вище восьми просто не розглядаються як небезпечні по каналу ПЕМВН. У складі, досить типовий ПЕОМ підпадають під поняття пристроїв з послідовним кодуванням:
Відео підсистема
Накопичувачі на жорсткому та гнучкому диску
Пристрої CD, CD-R, CD-RW; DVD, DVD-RW
Пристрої зовнішньої флеш-пам’яті
Клавіатура
Послідовний порт (СОМ)
Послідовний порт (USB)
принтери
Розглянемо їх трохи докладніше. Строго кажучи, для звичайних моніторів з відображенням інформації на екрані ЕПТ віднесення сигналів в аналоговому RGB інтерфейсі до випадку з послідовним кодуванням некоректно. Адже в фізичних лініях від відеокарти до монітора інформація представлена потенційним кодом з різною амплітудою, тобто класичний амплітудно-імпульсно модульований і широтно-імпульсно модульований сигнал. Це має дуже мало спільного з класичним послідовним кодуванням. Однак прийнято саме так. Накопичувачі на магнітних носіях, з точки зору фахівця в області спеціальних досліджень, повинні розділятися як мінімум на дві частини кожен. Це інтерфейс, тобто пересилання інформації від материнської плати в буфер пристрою. І, власне, ланцюги запису на носій. Для накопичувача на жорсткому диску інтерфейс завжди паралельний і мінімум 32-розрядний. Для накопичувача на дискеті - послідовний, з тактовою частотою 250 (500) кГц. А ось ланцюга записи завжди послідовні і їх тактові частоти і тривалості імпульсів постійні (та й то відносно) тільки для дискети. Все інше треба вимірювати. Те ж саме можна сказати і про диски ZIP, JAZ. Інтерфейс може бути і паралельним, наприклад - LPT, і послідовним - USB, а головка запису - це завжди послідовний код. Хоча і тут різноманіття способів запису на носій (БВН, RIL та ін) вимагають окремого розгляду, оскільки далеко не всі тут однозначно. Оптичні диски різних моделей по інтерфейсу, як правило, паралельні. По вузлах зчитування / запису - послідовні. Клавіатура - класичне пристрій з послідовним кодуванням, код КОИ-7, один з найстаріших стандартів, ще з часів телетайпних апаратів. До того ж клавіатура вельми низькошвидкісне пристрій (тактова частота 6 ... 10 кГц). Вид кодування в перерахованих портах зрозумілий з їх назви. Слід лише не забувати, що порт по протоколу USB 1.1 працює строго на частоті 12 МГц, а якщо і порт, і зовнішній пристрій підтримують версію протоколу USB 2.0, то вони самі «домовляються» про взаємообмін на довільній частоті, яка може виявитися в діапазоні до 400 МГц. Цю частоту доводиться визначати безпосередніми вимірами в кабелях інтерфейсу, так як проведення спеціальних досліджень та наступних розрахунків без знання цього значення неможливо.
У принтерів, власне кажучи - будь-яких, теж інтерфейс окремо, а друкуючий вузол окремо. Стандартний інтерфейс - LPT (8 розрядів). Він знаходиться на кордоні між «міряти - не міряти». Рішення приймати фахівцеві. Якщо ж інтерфейс USB - дивися вище. У лазерних принтерів вузол друку (лазерний діод) - це завжди послідовно. Друкуюча голівка матричного, а тим більше струменевого, принтера - паралельно (вельми важливо правильно визначити число «розрядів»). Але рівень випромінювання з цих вузлів зазвичай такий, що навіть з урахуванням (відповідно до методики) цієї паралельності результати виходять більш ніж неприємні. Ігнорувати ці пристрої неприпустимо. Тут не розглянуто цілий ряд пристроїв менш поширеного застосування (сканери, різні відео-і ТБ-пристрої і т.д.). Найчастіше до кожного такого пристрою треба підходити індивідуально. Розповісти про все просто неможливо.