
- •Основні положення технічного захисту інформації в україні
- •1.1 Основні поняття та характеристики технічного захисту інформації в рамках комплексного підходу до забезпечення безпеки інформації
- •1.2 Система технічного захисту інформації в Україні: етапи розвитку
- •1.3 Основні положення нормативно-правої бази України у галузі технічного захисту інформації
- •2. Методи, засоби та заходи захисту мовної інформації на об’єктах інформаційної діяльності
- •2.1 Загальні питання щодо витоку мовної інформації
- •2.2 Характеристики середовищ поширення мовної інформації в каналах її витоку
- •2.2.1 Повітряне середовище поширення мовних сигналів
- •2.2.2 Тверді середовища поширення мовних сигналів
- •2.2.3 Перетворення акустоелектричного характеру в ланцюгах електричних приладів
- •2.3 Лазерні канали витоку мовної інформації та параметричні явища в елементах приладів
- •2.4 Характеристики сигналів, створюваних в каналах зв’язку при наявності акустичних полів наведень.
- •2.4.1 Електромагнітні випромінювання передавачів
- •2.4.2 Контактні способи реєстрації електричних сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.4.3 Безконтактні способи реєстрації сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.5 Засоби вимірювань параметрів вібрацій
- •2.5.1 Первинні перетворювачі
- •2.5.2 Вторинні перетворювачі
- •2.6 Проведення випробувань для вимірів характеристик акустичних сигналів
- •2.6.1 Умови вимірювань
- •2.6.2 Порядок вимірювань
- •2.6.3. Вимірювання акустичних сигналів в приміщеннях
- •2.7 Засоби протидії витоку мовної інформації
- •2.7.1 Організаційні заходи
- •2.7.2 Технічні засоби протидії витоку інформації з приміщень при проведенні конфіденційних переговорів
- •2.7.3 Засоби протидії витоку мовної інформації в каналах зв’язку
- •2.8 Засоби моніторінгу та реєстрації сигналів в каналах зв’язку
- •2.9 Засоби криптографічного захисту інформації
- •2.9.1 Комплекси криптозахисту цифрових потоків передачі інформації
- •2.9.2 Абонентські засоби криптозахисту провідного, радіо та мобільного зв’язку
- •2.10 Засоби акустичної розвідки
- •2.10.1 Принципи функціонування та основні характеристики мікрофонів
- •2.10.2 Направлені мікрофони та лазерні акустичні системи розвідки
- •3. Методи, засоби та заходи захисту інформації в ітс
- •3.1 Технічні канали витоку інформації що циркулює в ітс
- •3.1.1 Електромагнітні канали витоку інформації
- •3.1.2. Електричні канали витоку інформації.
- •3.1.3. Параметричний канал витоку інформації
- •3.2 Засоби радіотехнічної розвідки
- •3.2.1 Скануючі приймачі
- •2.2.2 Цифрові аналізатори спектру, радіотестери, радіочастотомір та интерсептор
- •3.2.3 Програмно-апаратний комплекс радіо-, радіотехнічної розвідки
- •3.2.3 Портативні засобів знімання інформації з провідних ліній зв'язку
- •3.3 Методи та засоби захисту інформації від витоку каналами пемвн
- •3.3.1 Екранування технічних засобів
- •3.2.2 Заземлення технічних засобів
- •3.3.3 Фільтрування інформаційних сигналів
- •3.3.4 Просторове та лінійне зашумлення
- •3.4 Оцінка захищеності інформації від витоку каналами пемвн
- •3.4.1 Спеціальні дослідження побічних електромагнітних випромінювань та наведень
- •3.4.2Основний зміст робіт
- •3.4.3 Особливості спеціальних досліджень пемвн
- •4. Методи, засоби та заходи захисту інформації від витоку її через закладні пристрої
- •4.1 Класифікація та основні характеристики закладних пристроїв
- •4.2 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.2.1 Випадкові пристрої
- •4.2.2 Спеціальні пристрої (мікрофони, підслуховувачі..)
- •4.3 Принципи перехоплення мовної інформації в мережах зв’язку
- •4.4 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.5 Апаратура для проведення пошукових робіт
- •4.5.1 Нелінійні локатори
- •4.5.2 Детектори диктофонів
- •4.5.3 Радіоприймачі, селективні вольтметри та аналізатори спектру
- •4.5.4 Програмно-апаратні комплекси
- •4.6 Питання методології пошукових робіт
- •4.6.1 Методологія пошуку радіозакладних пристроїв
- •4.6.2 Огляд об’єктів
- •Основні поняття тзі. Терміни та визначення
- •Список літератури
3.2.3 Програмно-апаратний комплекс радіо-, радіотехнічної розвідки
Істотна перевага перед іншими отримують сканерні приймачі, що мають можливість роботи під управлінням комп'ютера. Створені на їх базі програмно-апаратні комплекси за своїми можливостями практично не відрізняються від спеціальних комплексів РРТР. Використання зовнішньої ПЕОМ з програмним забезпеченням дозволяє вирішувати широкий клас задач радіо-, радіотехнічної розвідки та контролю в автоматизованому режимі, істотно розширивши можливості самого приймача, а також реалізувати абсолютно нові функції і режими. Високий ступінь автоматизації дозволяє проводити пошук, виявлення, розпізнавання та реєстрацію сигналів РЕЗ, а також перехоплення і реєстрацію повідомлень, переданих по каналах радіозв'язку. Комплекси дозволяють проводити аналіз радіоелектронної обстановки (РЕО) по районам застосування, вести базу РЕЗ та використовувати її для ефективного виявлення нових РЕЗ, в тому числі при короткочасних сеансах їх роботи (наприклад, мобільних і стільникових систем зв'язку). Мала вага і габарити комплексів у поєднанні з універсальним живленням (12В, 220 В), вбудовані батареї дозволяють працювати з ними в салоні автомобіля, в стаціонарних та польових умовах. В основному використовуються програмно-апаратні комплекси, побудовані на базі сканерних приймачів фірми AOR ltd (Японія): AR-5000, AR-3000A, AR-8000, AR-2700 і фірми Icom (Японія): IC-7100, IC-8500, IC-9000 і т.п. На рис. 3.16 представлений портативний програмно-апаратний комплекс радіорозвідки на базі сканерна приймача AR-3000. Програмно-апаратний комплекс швидкого панорамного аналізу радіочастотного спектру АВАНГАРД (АРК-Па2) призначений для аналізу завантаження частотного діапазону, а також спектрів окремих сигналів, реєстрації даних на жорсткий диск, обробки накопиченої інформації та вирішення різних завдань радіо-, радіотехнічної розвідки в мобільному та стаціонарному варіантах.
Рис. 3.16. Програмно-аппаратний комплекс радіо розвідки на базі портативного сканерного приймача AR-3000A та персонального комп’ютера "Notebook"
До складу комплексу входять:
• радіоприймальний пристрій AR-3000A;
• блок швидкого панорамного аналізу;
• ПЕОМ;
• програмне забезпечення.
Використання спеціального блоку швидкого панорамного аналізу дозволяє збільшити швидкість аналізу радіодіапазону і точність одержуваних результатів приблизно в сто разів у порівнянні зі звичайним радіоприймачем AR-3000A. Програма обробки створюваних архівів дозволяє відтворити в динаміці радіоелектронну обстановку за контрольований період і одержати практично будь-які статистичні результати по кожному виявленому сигналу: гістограми розподілу амплітуди і тривалості сеансу, паузи між сеансами, графіки поточної амплітуди, завантаженості радіоканалів, коефіцієнт кореляції з іншими радіосигналами за ознаками двочастотних симплексних або дуплексних радіомереж та ін.
Комплекс дозволяє вести розвідку в діапазоні від 25 до 2000 МГц. При цьому ширина діапазону панорамного аналізу становить від 3 до 30 МГц. Точність визначення несучої частоти немодульованого сигналу по входу проміжної частоти-не гірше 2 кГц, а динамічний діапазон рівнів вхідних сигналів блоку панорамного аналізу-не менше 50 дБ при чутливості апаратури не гірше 1 мкВ. Швидкість панорамного аналізу при відображенні на екрані монітора не менше 4 МГц / с, а при записі на жорсткий диск без відображення - не менше 5 МГц / с.