
- •Основні положення технічного захисту інформації в україні
- •1.1 Основні поняття та характеристики технічного захисту інформації в рамках комплексного підходу до забезпечення безпеки інформації
- •1.2 Система технічного захисту інформації в Україні: етапи розвитку
- •1.3 Основні положення нормативно-правої бази України у галузі технічного захисту інформації
- •2. Методи, засоби та заходи захисту мовної інформації на об’єктах інформаційної діяльності
- •2.1 Загальні питання щодо витоку мовної інформації
- •2.2 Характеристики середовищ поширення мовної інформації в каналах її витоку
- •2.2.1 Повітряне середовище поширення мовних сигналів
- •2.2.2 Тверді середовища поширення мовних сигналів
- •2.2.3 Перетворення акустоелектричного характеру в ланцюгах електричних приладів
- •2.3 Лазерні канали витоку мовної інформації та параметричні явища в елементах приладів
- •2.4 Характеристики сигналів, створюваних в каналах зв’язку при наявності акустичних полів наведень.
- •2.4.1 Електромагнітні випромінювання передавачів
- •2.4.2 Контактні способи реєстрації електричних сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.4.3 Безконтактні способи реєстрації сигналів, поширюваних в лініях зв’язку
- •2.5 Засоби вимірювань параметрів вібрацій
- •2.5.1 Первинні перетворювачі
- •2.5.2 Вторинні перетворювачі
- •2.6 Проведення випробувань для вимірів характеристик акустичних сигналів
- •2.6.1 Умови вимірювань
- •2.6.2 Порядок вимірювань
- •2.6.3. Вимірювання акустичних сигналів в приміщеннях
- •2.7 Засоби протидії витоку мовної інформації
- •2.7.1 Організаційні заходи
- •2.7.2 Технічні засоби протидії витоку інформації з приміщень при проведенні конфіденційних переговорів
- •2.7.3 Засоби протидії витоку мовної інформації в каналах зв’язку
- •2.8 Засоби моніторінгу та реєстрації сигналів в каналах зв’язку
- •2.9 Засоби криптографічного захисту інформації
- •2.9.1 Комплекси криптозахисту цифрових потоків передачі інформації
- •2.9.2 Абонентські засоби криптозахисту провідного, радіо та мобільного зв’язку
- •2.10 Засоби акустичної розвідки
- •2.10.1 Принципи функціонування та основні характеристики мікрофонів
- •2.10.2 Направлені мікрофони та лазерні акустичні системи розвідки
- •3. Методи, засоби та заходи захисту інформації в ітс
- •3.1 Технічні канали витоку інформації що циркулює в ітс
- •3.1.1 Електромагнітні канали витоку інформації
- •3.1.2. Електричні канали витоку інформації.
- •3.1.3. Параметричний канал витоку інформації
- •3.2 Засоби радіотехнічної розвідки
- •3.2.1 Скануючі приймачі
- •2.2.2 Цифрові аналізатори спектру, радіотестери, радіочастотомір та интерсептор
- •3.2.3 Програмно-апаратний комплекс радіо-, радіотехнічної розвідки
- •3.2.3 Портативні засобів знімання інформації з провідних ліній зв'язку
- •3.3 Методи та засоби захисту інформації від витоку каналами пемвн
- •3.3.1 Екранування технічних засобів
- •3.2.2 Заземлення технічних засобів
- •3.3.3 Фільтрування інформаційних сигналів
- •3.3.4 Просторове та лінійне зашумлення
- •3.4 Оцінка захищеності інформації від витоку каналами пемвн
- •3.4.1 Спеціальні дослідження побічних електромагнітних випромінювань та наведень
- •3.4.2Основний зміст робіт
- •3.4.3 Особливості спеціальних досліджень пемвн
- •4. Методи, засоби та заходи захисту інформації від витоку її через закладні пристрої
- •4.1 Класифікація та основні характеристики закладних пристроїв
- •4.2 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.2.1 Випадкові пристрої
- •4.2.2 Спеціальні пристрої (мікрофони, підслуховувачі..)
- •4.3 Принципи перехоплення мовної інформації в мережах зв’язку
- •4.4 Пристрої та системи, здатні створювати канали витоку мовної інформації
- •4.5 Апаратура для проведення пошукових робіт
- •4.5.1 Нелінійні локатори
- •4.5.2 Детектори диктофонів
- •4.5.3 Радіоприймачі, селективні вольтметри та аналізатори спектру
- •4.5.4 Програмно-апаратні комплекси
- •4.6 Питання методології пошукових робіт
- •4.6.1 Методологія пошуку радіозакладних пристроїв
- •4.6.2 Огляд об’єктів
- •Основні поняття тзі. Терміни та визначення
- •Список літератури
3.1.3. Параметричний канал витоку інформації
Перехоплення оброблюваної в технічних засобах інформації можливе також шляхом їх "високочастотного опромінення". При взаємодії опромінюючого електромагнітного поля з елементами ТЗПІ відбувається перевипромінювання електромагнітного поля. У ряді випадків це вторинне випромінювання модулюється інформаційним сигналом. При зніманні інформації для виключення взаємного впливу опромінюючого і перевипроміненого сигналів може використовуватися їх тимчасова або частотна розв'язка. Наприклад, для опромінення ТЗПІ можуть використовувати імпульсні сигнали. При перевипромінювані параметри сигналів змінюються, тому даний канал витоку інформації часто називають параметричним. Для перехоплення інформації з даного каналу необхідні спеціальні високочастотні генератори з антенами, що мають вузькі діаграми спрямованості і спеціальні радіоприймальні пристрої.
3.2 Засоби радіотехнічної розвідки
3.2.1 Скануючі приймачі
Для проведення радіо-, радіотехнічної розвідки використовуються спеціалізовані комплекси, принципи побудови яких розглянуті в [9]. Найбільш ймовірно ведення розвідки з використанням таких засобів з будівель іноземних представництв. Однак в останні роки на вітчизняному ринку з'явилася велика кількість різних радіоприймальних і радіовимірювальних пристроїв, що за своїми можливостями наближаються до засобів радіо-, радіотехнічної розвідки.
До таких засобів відносяться:
• портативні скануючі приймачі, різного виду цифрові аналізатори спектра, селективні мікровольтметр, радіотестери і комплекси для вимірювання параметрів приймальнопередаючих пристроїв тощо;
• спеціальні засоби для контролю радіотелефонів та стільникового зв'язку;
• програмно-апаратні комплекси, побудовані на базі скануючих приймачів;
• портативні радіопеленгатори і т.п.
Найбільш широко для ведення радіорозвідки використовуються скануючі приймачі. Їх можна розділити на дві групи: переносні портативні скануючі приймачі (вагою 150 ... 350 г); перевізні портативні скануючі приймачі. Переносні скануючі приймачі мають автономні акумуляторні джерела живлення і вільно уміщаються у внутрішній кишені піджака.
Зовнішній вигляд деяких переносних скануючих приймачів представлений на рис. 3.4 і 3.5.
а) б) в)
Рис. 3.4. Портативні скануючі приймачі: а) AR-2700, б) AR-8000, в) AR-8200
Рис. 3.5. Портативний скануючий приймач IC-R1
Портативні сканерні приймачі мають від 100 до 1000 каналів пам'яті і забезпечують швидкість сканування від 20 до 30 каналів за секунду, при кроці перебудови від 50 ... 500 Гц до 50 ... 1000 кГц. Деякі типи приймачів, наприклад AR-2700, AR-8000, можуть управлятися комп'ютером.
Перевізні сканерні приймачі відрізняються від переносимих тільки великою вагою від 1,2 до 6,8 кг, габаритами і звичайно великими можливостями. Вони, як правило, встановлюються або в приміщеннях, або в автомашинах. Майже всі перевізні сканерні приймачі мають можливість управління з ПЕОМ.
Зовнішній вигляд деяких перевізних сканерних приймачів зображений на рис. 3.6... 3.8.
Сканерні приймачі (як переносимі, так і перевізні) можуть працювати в одному з наступних режимів:
• режим автоматичного сканування в заданому діапазоні частот;
• режим автоматичного сканування за фіксованими частотами;
• ручний режим роботи.
Перший режим є основним при пошуку випромінювань передавальних засобів. При цьому режимі встановлюються початкова та кінцева частоти сканування, крок перестраювання по частоті і вид модуляції.
Рис. 3.6. Портативний сканерний приймач AR-5000 (AOR, Японія)
Рис. 3.7. Портативний сканерний приймач Rohde&Schwarz PR100
Рис. 3.8. Спеціальний атоматизованний комплекс OSCOR OSC-5000 DeLuxe