- •Толчініна Ольга Іванівна нестандартне викладання органічної хімії в сільській школі
- •Організація навчально-виховного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі
- •3. Точне (в закономірностях і принципах) і одночасно творче виконання програмово-методичних вимог до уроку;
- •Форми навчальної діяльності учнів в умова диференційованого навчання
- •Методичні принципи організації та проведення уроків органічної хімії в сільській «малонаповнюваній» школі
- •Календарне планування 11 клас (рівень стандарту)
- •9 Та 11 клас «мало наповнюваної» школи
- •Методична розробка уроку
- •9 Та 11 клас малонаповнюваної школи
- •Методична розробка уроку
- •9 Та 11 клас (рівень стандарту) малонаповнюваної школи
- •I. Актуалізація знань.
- •II. Мотивація навчальної діяльності
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •§ 18. Виконати лабораторний дослід №9 (алгоритм виконання ст..196) Методична розробка уроку
- •9 Та 11 клас (рівень стандарту) «малонаповнюваної» школи
- •3. Захист проекту «Виробництво мила»
- •5. Лекція з елементами бесіди «Захист навколишнього середовища від забруднення синтетичними мийними засобами. Особиста гігієна»
- •4. Позакласні заходи з хімії в сільській школі
- •Конкурс-вікторина
Методичні принципи організації та проведення уроків органічної хімії в сільській «малонаповнюваній» школі
У зв’язку із ускладненням демографічної обстановки в сільській місцевості потрібно особливу увагу звернути саме на малокомплектні школи, на організацію навчально-виховного процесу в них, варто вважати малокомплектною не лише ту школу, в якій відсутній якийсь комплект класів, але й таку, в якій функціонують усі класи, але наповнюваність їх становить 4 – 7 – 12 учнів . Тому термін „малокомплектна” можна замінити на „малонаповнювану”. Розглянемо зміст терміну «малокомплектна школа» більш детально. До цих освітніх закладів прийнято відносити всі типи шкіл, що характеризуються наступними ознаками: мала наповнюваність, відсутність паралелей і, у деяких випадках, для певних вікових груп відсутній клас. Звідси, малокомплектна школа - це загальноосвітній заклад, укомплектований такими класами, число учнів у яких менше державного нормативу. Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», Інформаційного збірника № 8 2002 року «еталоном наповнюваності є клас, що складається з 25 учнів у школах сільської місцевості. Малокомплектні (однокомплектні) школи зустрічаються як у місті (приватні школи, школи індивідуального навчання тощо.), так і в сільській місцевості, при цьому саме сільські школи становлять в Україні більш 95 % малокомплектних шкіл . Аналіз літератури про малокомплектні школи показав, що в ній, в основному, досліджуються загально-педагогічні аспекти процесу навчання в освітньому закладі цього типу. Педагогічна література про малокомплектні школи переважно присвячена визначенню загальних особливостей процесу навчання в малокомплектній школі і виявленню проблем і протиріч у її функціонуванні. У меншому ступені в ній розглядаються на теоретичному рівні дидактичні проблеми відбору змісту, форм і методів предметного навчання в даному типі шкіл.
У сучасних текстах, присвячених освіті, використається термін «нечисленна» школа, у рамки якого включається і «малокомплектна». Вважаю, що в сучасних умовах подібне злиття варіативності з розмаїтістю типів освітніх закладів недоречно. Не можна не відзначити той факт, що, з одного боку, малокомплектна школа по числу учнів нечисленна, а з іншого боку - нечисленна школа може і не мати об'єднані в комплект класи. «Малокомплектність» має на увазі об'єднання по вертикалі учнів двох, трьох, чотирьох класів в один клас-комплект. Це одна з основних обставин, що визначає специфіку побудови змісту і форм організації навчально-виховного процесу в малокомплектній школі.
Що стосується проблем навчання хімії в малокомплектній школі, то сучасний погляд на якість хімічної освіти в малокомплектних школах визначає, що вона залежить не тільки від відомої проблеми перманентного вдосконалення змісту освіти, комплексу методів, методичних прийомів, принципів освіти, але й від найліпшого співвідношення та ефективності використання необхідних форм навчальної роботи. Практика викладання природничих дисциплін в малокомплектній школі постійно вимагала та вимагає нині копіткої корекції наукової інформації.
У малокомплектних школах організація навчально-виховного процесу має деякі особливості. В умовах сільської малокомплектної школи домінуючим стає принцип диференційованого та індивідуального підходу до навчання і виховання. В умовах малокомплектності перевагу варто надати рівневій, тобто внутрішній диференціації. Звичайно, учні, навчаючись за однаковими програмами і підручниками, одержують різний рівень знань. При наявності 5 учнів у класі не можна проводити поділ на групи та, відповідно, не можливо застосовувати групову роботу під час проведення уроків.
Сучасна програма з хімії , наприклад, для технологічного профілю передбачає вивчення органічної хімії в ІІ півріччі у 9 класі 2 години на тиждень, та 11 класі 1 година на тиждень (рівень стандарту).
Рівень стандарту, передбачає опанування обов’язковим мінімумом змісту навчальних предметів, який визначається державним загальноосвітнім стандартом для навчальних предметів, що не є профільними чи базовими.
Рівень стандарту
Змістовий рівень |
Оглядове, без деталізації, вивчення хімічних теорій, законів, правил. Розв’язування типових задач побутово-прикладної спрямованості. Розгляд екологічних проблем сучасного життя, історії хімії, біографій видатних хіміків. Вивчення природи хімічних речовин за принципом їх використання та впливу на організми живих істот Застосування хімічних знань людьми різних професій |
Технологічний рівень |
Використання інтерактивних та інформаційних технологій, технології критичного мислення, розвивального навчання |
Способи опрацювання інформації |
Асоціативні: сенкан, вебінг, парадоксальна розповідь, авторські тексти. Проектна методика, пошукові та дослідні роботи. Складання віршів, казок, оповідань, нарисів, колажів, кросвордів. Емоційно забарвлені види діяльності |
Форми роботи |
Переважно групова та індивідуальна форми роботи. Виконання групових творчих проектів |
Методи, засоби, прийоми |
Інтегративний підхід (інтеграція з предметами переважно гуманітарного циклу). Виконання емоційно-забарвлених завдань: змагання, театралізовані уроки, дискусії і т ін. Описово-наочні форми роботи. Проведення електронних презентацій. Інтеграція з медіаосвітою |
Контрольно-коригувальний |
Тести або різнорівневі завдання, побудовані за принципом «виконання простого є частиною складного». Мінімум матеріалу для домашнього завдання. Окремі уроки-консультації або спеціально відведений час на уроках для учнів, що виконують творчі роботи. Метод портфоліо. Рейтинг за результатами моніторингу |
При вивченні хімії у ІІ півріччі навчального року теми, які пропонуються для вивчення органічної хімії в 9 та 11 класах, співпадають або мають однаковий зміст. Тому я пропоную проводити такі уроки одночасно для обох класів і застосовувати методи і прийоми навчання звичайного класу. Такий підхід до проблеми навчання в малокомплектній школі надасть можливість випускникам повторити, закріпити програмовий матеріал з хімії, що буде суттєвою допомогою у підготовці учнів до ЗНО, а дев’ятикласники розширять знання про органічні сполуки та їх роль в природі.
Наприклад, урок з програми 9 класу на тему «Вуглеводи. Хімічні властивості вуглеводів. Якісна реакція на глюкозу, крохмаль» проводиться за розкладом 9 класу як урок коригування і засвоєння нових знань. А теми з програми 9 класу «Застосування вуглеводів, їхня біологічна роль» та 11 класу « Вуглеводи як компонент їжі, їхня роль в організмі» об’єднується в одну «Вуглеводи. Біологічна роль, поширення в природі та застосування» і проводиться за розкладом 11 класу.
Надаю орієнтовні теми, які можливо проводити за пропонованою методикою (однаковими кольорами визначено теми, які можливо об’єднувати)
Календарне планування Хімія 9 клас
№ |
Дата |
Тема 3 Найважливіші органічні сполуки. |
31 |
|
Спільні й відмінні ознаки органічних і неорганічних сполук. Особливості будови атома Карбону в основному і збудженому станах. Утворення ковалентних зв’язків між атомами Карбону. Структурні формули органічних речовин. |
|
|
Метан. Молекулярна, електронна і структурна формули метану, поширення у природі. |
|
|
|
Хімічні властивості метану. Хімічні властивості етилену: відношення до розчинів кислот, лугів, калій перманганату; реакції повного окиснення, заміщення. |
34 |
|
Гомологи метану. Молекулярні та структурні формули, назви. Моделі молекул. Значення моделювання в хімії. Фізичні властивості гомологів метану. |
|
|
Хімічні властивості насичених вуглеводнів: відношення до розчинів кислот, лугів, калій перманганату; реакції повного окиснення, замiщення. Застосування. |
|
|
|
Етилен. Молекулярні, електронні та структурні формули, фiзичні властивості. Хімічні властивості етилену: відношення до розчинів кислот, лугів, калій перманганату; реакції повного окиснення, приєднання водню і галогенів. Застосування. |
|
|
|
Ацетилен. Молекулярні, електронні та структурні формули, фiзичні властивості. Хімічні властивості ацетилену: відношення до розчинів кислот, лугів, калій перманганату; реакції повного окиснення, приєднання водню і галогенів. Застосування. |
|
|
|
Відношення об’ємів газів у хімічних реакціях. |
|
|
|
Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену. |
|
|
|
Узагальнююче повторення |
|
|
|
Контрольна робота. |
|
|
|
Метанол, етанол, їхні молекулярні, електронні та структурні формули, фізичні властивості. Функціональна гідроксильна група. |
|
|
|
Хімічні властивості: повне окиснення, взаємодія з натрієм. Застосування метанолу, етанолу. |
|
|
|
Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини. |
|
|
|
Гліцерин, молекулярна, електронна та структурна формули, фізичні властивості. Хімічні властивості: повне окиснення, взаємодія з натрієм. Застосування. |
|
|
|
Оцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональна карбоксильна група. Поняття про вищі (насичені й ненасичені) карбонові кислоти. |
|
|
|
Хімічні властивості: електролiтична дисоціація, взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями, спиртами. Застосування оцтової кислоти. |
|
|
|
Практична робота 4. Властивості оцтової кислоти. |
|
|
|
Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири у природі. Біологічна роль жирів. |
|
|
|
Хімічні властивості жирів. Гідроліз жирів, омилення. |
|
|
|
Узагальнююче повторення |
|
|
|
Контрольна робота. |
|
|
|
Вуглеводи: глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза. Молекулярні формули, поширення в природі. |
|
|
|
Полiмерна будова крохмалю й целюлози. Реакції їх гідролізу. |
|
|
|
Сахароза. Молекулярна формула, поширення в природі, застосування, біологічна роль. Загальна схема виробництва цукру. |
|
|
|
Вуглеводи. Хімічні властивості вуглеводів. Якісна реакція на глюкозу, крохмаль» |
|
|
|
Застосування вуглеводів, їхня біологічна роль. |
|
|
|
Амінооцтова кислота, її молекулярна та структурна формули, фізичні властивості. Функціональні амiно- та карбоксильна групи. |
|
|
|
Амфотерні властивості амінооцтової кислоти, утворення пептидів. Біологічна роль амінокислот. |
|
|
|
Білки: склад і будова. Біологічна роль білків. |
|
|
|
Гідроліз, денатурація, кольорові реакції білків. |
|
|
|
Нуклеїнові кислоти: склад і будова (у загальному вигляді). Біологічна роль нуклеїнових кислот. |
|
|
|
Природні й синтетичні органічні сполуки. Значення продуктів органічної хімії. |
|
|
|
Практична робота 5. Розв’язування експериментальних задач. |
|
|
|
Узагальнююче повторення |
|
|
|
Контрольна робота. |
|
|
Тема 4. Узагальнення знань з хімії (захист проектів) |
|
|
|
Місце хімії серед наук про природу. |
|
|
|
Роль хімічних знань у пізнанні природи. |
|
|
|
Значення хімічних процесів у природі. |
|
|
|
Роль хімії в житті суспільства. |