5. Лекція з елементами бесіди «Захист навколишнього середовища від забруднення синтетичними мийними засобами. Особиста гігієна»
Мило - єдиний косметичний засіб, яким ми користуємося найчастіше. А виходить, воно впливає на нашу шкіру. Незважаючи на всі нововведення, основний принцип виготовлення мила залишається тим самим, як й кілька тисяч років тому: воно утвориться при переварюванні тваринних або рослинних жирів із лугами. Краще й найдорожче мило виготовляють на основі кокосової олії. Чим більше цього компонента, тим м'якіша дія мила на шкіру. Як основу використовують також пальмову, соєву й бавовняну олію. Із тваринних жирів застосовують норковий, яловичий і баранячий жир.
Про якість мийного засобу можна судити за рівнем його рН, він повинен наближатися до кислотності здорової шкіри - 5,5-5,6 . Що ховається за літерами рН?
рН?
Водневий показник (рН) - величина, що характеризує концентрацію іонів гідрогену.
Кислотно-лужна рівновага (кислотно-лужний баланс) - відносна сталість водневого показника (рН) внутрішнього середовища організму, обумовлене спільною дією буферних та деяких фізіологічних систем організму. По технології колір миючих засобів повинен відповідати кольору універсального індикатора кислотно-лужного балансу. Максимальний рівень лугу допустимий для шкіри людини 9 одиниць pН. Максимальний рівень кислоти допустимий для шкіри людини 3 одиниці pН
Мило і синтетичні мийні засоби належать до так званих поверхнево-активних речовин (ПАР). Їхнє широке застосування часто пов’язують із забрудненням водойм, довкілля. Річ у тім, що до мийних засобів додають фосфати, які у водоймах перетворюються на речовини, що живлять мікроорганізми. Вони починають швидко розмножуватись. А це спричинює заболочення водойм. Через це сучасні мийні засоби повинні хімічно чи біологічно розкладатися на нешкідливі речовини, що не забруднюють стоки.
УІ. Рефлексія
Шо таке мило? Що підтверджують досліди, проведені під час уроку?
Які наслідки від використання людиною синтетичних мийних засобів?
УІІ. Домашнє завдання
О.Г.Ярошенко підручник «Хімія-11» К. Грамота, 2011 § 18, О.Г.Ярошенко підручник «Хімія-9» К. Освіта, 2009 § 30
4. Позакласні заходи з хімії в сільській школі
Специфіка малокомплектної (однокомплектної) школи вимагає особливої уваги до організації позакласної роботи з навчальних предметів. Це різноманітні форми занять: предметні гуртки, клуби за інтересами, предметні олімпіади, конкурси, читацькі конференції, спортивно-масові змагання, виставки творчих робіт учнів тощо.
Однією з умов широкого ознайомлення учнів з розвитком та досягненнями хімії, реалізацією екологічної освіти є єдність класної, позакласної і позаурочної роботи. Серед перелічених форм саме позакласна робота базується на основі інтересу і самодіяльності школярів, краще сприяє розвитку їх творчих здібностей.
Пропоную методичний підхід, який передбачає системність, неперервність і послідовність у позакласній роботі, а також такий що враховує вікові особливості учнів, рівень їх розумового розвитку та інтересів. В організації позакласної роботи по хімічній і природоохоронній освіті в однокомплектній школі можна використовувати різновікові групи під час проведення позакласних заходів , виділивши три етапи: навчаючий (ознайомлюючий, адаптивний), розвиваючий і творчий.
Прикладом такого заходу може конкурс-вікторина, який варто провести для учнів 7 та 8 класів, використавши набуті знання з хімії.