ЗМІСТ

ВСТУП 3

розділ 1. Сутність системи оподаткування підприємств 5

1.1. Економічна сутність податків та їхнє призначення 5

1.2. Податкова система України та її структура 10

Розділ 2. Аналіз системи оподаткування ТОВ «Паритет» 13

2.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Паритет» 13

2.2. Аналіз системи оподаткування на підприємстві 19

Розділ 3. Удосконалення системи оподаткування ТОВ «Паритет» 29

3.1. Шляхи оптимізації системи оподаткування 29

3.2. Розрахунок планових податкових платежів ТОВ «Паритет» 39

Висновки ТА ПРОПОЗИЦІЇ 44

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 49

Додатки 52

ВСТУП

Актуальність теми. Податкові аспекти трансформації економіки України полягають у підвищенні ефективності податкової політики держави та її реалізації на рівні суб’єктів господарювання. Одним із важливих напрямів у даній сфері є використання у фінансовій діяльності підприємства заходів податкової оптимізації, теоретичні та методологічні засади яких визначає податкове планування. Податкове планування спрямоване на регулювання процесу управління підприємством відповідно до стратегії його розвитку і чинного податкового законодавства.

У фінансовій науці теоретичні та прикладні аспекти оподаткування суб’єктів господарювання, у тому числі податкового планування, досліджуються досить інтенсивно. Серед західних фахівців слід назвати роботи таких учених, як Е. Аткінсон, Дж. Бріттайн, С. Джонс, Д. Йоргенсон, M. Кінг, A. Маршалл, Р. Масгрейв, М. Міллер, Ф. Модільяні, Д. Робертсон, Х. Розен, П. Самуельсон, Дж. Стігліц, М. Фельдстайн, Р. Холл. Серед фахівців СНД – І. Бланк, А. Бризгалін, В. Вишневський, А. Єлісєєв, А. Загородній, Ю. Іванов, В. Карпова, Т. Меркулова, Б. Рагозін, М. Романовський, А. Соколовська, Д. Тихонов, Д. Чернік. Наявні наукові розробки в даній галузі демонструють глибину та багатогранність проведеного аналізу проблем використання податкового планування на підприємствах. Проте ряд аспектів даної проблеми вимагає подальшого дослідження. Зокрема, є необхідність розробки дієвої стратегії податкового планування суб'єкта господарювання на основі управлінських рішень, які пов'язані з його інвестиційною діяльністю, за допомогою побудови ефективного економічного механізму податкового планування на підприємстві. Необхідність подальших поглиблених досліджень у цій сфері визначили вибір теми роботи, її мету, завдання і зміст.

Вагомість окресленої проблематики, її теоретична і практична актуальність зумовили вибір теми дослідження.

Метою роботи є розробка теоретичних та методичних засад удосконалення оподаткування підприємств.

Досягнення поставленої мети передбачає послідовне вирішення таких завдань:

1. Визначити економічну сутність податків, їх значення для економічного розвитку;

2. Надати організаційно-економічну характеристику ТОВ «Паритет»;

3. Проаналізувати систему оподаткування на підприємстві;

4. Запропонувати шляхи зниження податкового навантаження підприємства;

5. Здійснити розрахунок планових податкових платежів.

Об’єктом дослідження виступає процес оподаткування на підприємстві.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних підходів та практичні рекомендації щодо оподаткування на підприємстві з метою зниження податкового навантаження.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний підхід до аналізу фінансових явищ і процесів. Для вирішення поставлених завдань у роботі використовувались загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Теоретичну основу дослідження становили фундаментальні положення теорії фінансів, грошового обігу і кредиту, сучасні концепції оподаткування.

Інформаційною основою дослідження стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, закони України, нормативно-правові акти державних органів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики, звітні дані (Баланс (Звіт про фінансовий стан); Звіт про фінансові результати (Про сукупний дохід), Декларації про прибуток підприємства, тощо), розробки вітчизняних та іноземних вчених, які аналізують проблеми впливу окремих видів податків на діяльність суб’єктів господарювання.

Розділ 1. Сутність системи оподаткування підприємств

1.1. Економічна сутність податків та їхнє призначення

Податки з початку їх виникнення завжди знаходились в центрі уваги економічної науки. В наукових колах податки розглядались не лише як економічна категорія, а і як філософська. За економічною сутністю податки є обов'язковими плате­жами, що вилучаються державою з доходів юридичних чи фі­зичних осіб до відповідного бюджету для фінансування вит­рат держави, передбачених її конституцією та іншими законодавчими актами. Як наукова категорія податок визначено як предмет суперечностей між державою та платником. Це одна із форм вирівнювання дохо­дів юридичних і фізичних осіб з метою досягнення соціальної справедливості й економічного розвитку. Вилучаючи частину доходів підприємців і громадян, держава гарантує їх ефектив­ніше використання для задоволення потреб суспільства в ці­лому й досягнення на цій основі зростання його добробуту. На перший погляд, податки виражають односторонні відно­сини держави з підприємцями та населенням під час їх спла­ти. Однак це лише поверховий підхід до вивчення цих явищ і процесів. Податки обумовлюють зворотний зв'я­зок із платниками завдяки фінансуванню відповідних витрат. За наявних умов недостатньо розглядати податки загалом. У кожній державі є багато податків і зборів, що забезпечують мобілізацію коштів в її розпорядження.

Вся сукупність подат­ків, зборів, відрахувань і платежів в державі становить її подат­кову систему. Податкова система кожної держави має свою структуру, тобто класифікацію податків залежно від різних оз­нак. Структура податкової системи визначається, здебільшого, рівнем економічного розвитку держави, а також політичними силами, що перебувають при владі.

Визначення економічної природи й суті податків пройшло в науці досить складний шлях. На цю особливість звертав увагу економіст Ерік Селігман. Так, спочатку податки розглядались як подарунок урядові, потім були формою виконання прохання уряду, на­дання допомоги, пожертвою, потім вже як виконання обов'яз­ку, врешті — примусовим платежем і насамкінець — обов'яз­ковим внеском, визначеним урядом чи встановленим парламентом за допомогою відповідного закону [19, с. 204].

Дослідження податків здійснювалося в контексті науки про державне господарство. З розвитком науки про дер­жаву виникла потреба у глибшому розумінні податків. Насамперед, величини податків, які держава мобілізує в своє розпорядження, об'єкта оподаткування, впливу податків на економічні й соціальні процеси в державі тощо.

Сплата податків завжди призводила до зменшення доходів платника, тому від економічної науки вимагали теоретичного обґрунтування необхідності податків та основних принципів оподаткування. Відомий французький вчений Монтескьє дав найточніше визначення податків як "частини, яку кожний громадянин віддає зі свого майна для того, щоб забез­печити охорону тієї частини, що залишається в нього, аби ви­користати її з більшим задоволенням" [25, с.13]. Це трактування подат­ків було визнано більшістю дослідників і політичних діячів свого часу. Воно стало відправною точкою для появи багатьох напрямів у теорії податків.

Проте найвидатніші представники класичної школи в особі А. Сміта і Д. Рікардо найглибше обґрунтували питання еконо­мічної природи податків, їхнього зв'язку з послугами, які надає держава. А. Сміт, зокрема, визнає, що податок — це плата за послуги держави. Він порівнює витрати уряду з управління державою з витратами з управління майном. Однак обмежує ці витрати витратами на оборону та підтримання порядку. Всі інші витрати, згідно з теорією А.Сміта, повинні покриватися за рахунок спеціального мита.

Найвагомішим внеском А. Сміта в науку про податки є те, що він чітко сформулював основні принципи оподаткуван­ня. їхню глибинність, обґрунтованість та чіткість і досі ніхто не оскаржує, хоча робились непоодинокі спроби доповнити їх або уточнити. Принципи оподаткування, за Смітом, по­лягають у тому, що:

- громадяни кожної держави повинні брати участь у під­тримці своєї держави по можливості та відповідно до доходів, які вони одержують під охороною держави,

- податок, що сплачується громадянами, повинен бути точно визначеним. Час його сплати й розмір повинен бути відомий платникові й усім іншим;

- будь який податок повинен стягуватися у зручний час і спосіб для платника;

- будь-який податок повинен бути побудований так, аби затрати на його вилучення були мінімальними [30].

Ці чотири постулати стали класичними, проте вже в другій половині XVIII століття француз Д. Міробо (1761 р.), німець Ф. Юсті (1766 р.), італієць П. Веррі (1778 р.) [19, с. 201] активно доповнювали перелічені принципи вимо­гами, що податки не повинні надмірно зменшувати доходи платників, не повинні стримувати розвиток промисловості, торгівлі, зростання доходів населення тощо. Послідовники А. Сміта, насамперед швейцарський еконо­міст Ж. Сісмонді, розвинули точку зору А. Сміта про непро­дуктивний характер витрат держави. Сісмонді, зокрема, за­перечував оподаткування капіталу, оскільки, на його думку, це призведе до скорочення доходів держави в майбутньому[19, с. 201]. І.Х. Озеров писав з цього приводу, що "оподатковувати капітал, означає його знищувати, вбивати курей, що несуть золоті яйця"[19, с. 202].

З огляду на це, в економічній літературі досить активно досліджувалась проблема оптимальної ставки податків. На неї спробував дати відповідь американський економіст А. Лаффер. Він встановив математичну залежність доходів бюджету від ставок податків — збільшення податків за рахунок підвищення ставок на певному етапі не компенсує скорочення доходів, яке відбувається за рахунок зменшення оподатковуваної бази. За висновками А. Лаффера високі податки зменшують підприємницьку активність, що при­зводить до скорочення бази оподаткування [25, с. 13].

Таким чином, можна стверджувати, що на сьогодні доміную­чим стало положення про те, що податки — це плата за на­дані державою неподільні суспільні послуги. Дискусія нав­коло цього визначення розпочалася наприкінці XIX — на початку XX століть, її розвивали Ж.-Б. Сей, Д. Мілль, К. Віксель, П. Самуельсон, Ф. Нітті й інші представни­ки економічної науки. Так, Д. Мілль писав, що податок є платою з боку виробництва за сприятливі умови господарю­вання [24, с. 31]. Ф. Нітті стверджував, що в державі є неподільні сус­пільні послуги, як, наприклад, внутрішній спокій, зовнішня безпека, правосуддя, охорона здоров'я, охорона території. Плата за ці послуги здійснюється населенням у формі по­датків [24, с. 31]. Треба зазначити, що більшість вчених-теоретиків у галузі податків стверджує, що це примусова плата і безпо­середнього зв'язку між сплаченими податками та одержани­ми послугами немає. З такими висновками важко не погодитися.

В сучасній економічній літературі існує багато визначень податку. Податки - це обов'язкові платежі фізичних та юридичних осіб до центрального і місцевого бюджетів, здійснювані у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами тієї чи іншої країни [17, с. 37].

Податки — це особлива сфера виробничих відносин, своєрідна не лише економічна, а й фінансова категорія, а також найважливіший економічний важіль, що регулює взаємовідносини юридичних і фізичних осіб з державою в умовах ринку [18, с. 22].

Сутність податків (платежів) як економічної, фінансової категорії полягає в тому, що вони є обов'язковими внесками в бюджет відповідного рівня чи в державні цільові фонди, які здійснюють платники в порядку і на умовах, зазначених у відповідних законодавчих актах України про оподаткування [19, с. 203].

Податки - це обов'язкові платежі в бюджет, які збирає держава з юридичних і фізичних осіб, для забезпечення фінансування своїх функцій [25, с. 13]. Податок - це встановлений вищим органом державної законодавчої влади обов’язковий платіж, що сплачується юридичними та фізичними особами до бюджету відповідного рівня [30].

Аналізуючи визначення податків, автор доходить до власного визначення: податки це - фінансові відносини між державою і платниками податків з приводу створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, що необхідні державі для виконання своїх функцій.

Наука про податки має досить значне теоре­тичне й методологічне підґрунтя, її принципи одержали гли­боку й всебічну аргументацію, витримали перевірку часом, міцно вписалися до загальних положень науки. Найфундаментальніші з них стверджують: справедливість опо­даткування означає, що розмір податку визначається величи­ною доходу, а ставка податку однакова для юридичних і фізич­них осіб з однаковими доходами; ефективність податкових систем у державі визначається наявністю в ній інструментів, що стимулюють економічне зростання і підприємницьку актив­ність; простота податкової системи знаходить своє відобра­ження в доступності розуміння техніки обрахування податків і ведення форм звітності. Об'єктом оподаткування є розмір одержаного доходу або величина майна. Джерелом податку є одержаний прибуток або інші форми вигоди чи доходи. Суб'єкт податку – це юридич­на чи фізична особа, що сплачує податок.

Поєднання в єдиній системі оподаткування різноманітних за об'єктами оподаткування й методами обчислення податків дозволяє державі реалізувати на практиці основні функції податків: фіскальну, регулюючу, розподільчу, стимулюючу, контрольну.

Фіскальна функція є найважливішою, оскільки згідно з цією функцією податки виконують своє головне призначення - наповнення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. Основна ознака цієї функції - її стабільність, що дозволяє формувати надходження податків до бюджету на постійній, стабільній засаді.

Регулююча функція виявляється в наданні пільг з оподаткування окремим галузям та виробникам, враховуючи їх перспективи, діяльність, рівень прибутковості та інше.

Розподільча функція - своєрідне відображення фіскальної функції –наповнення скарбниці держави, щоб потім розподілити одержані кошти. Ця функція дуже щільно переплітається з регулюючою: наприклад, через непрямі податки створюються умови для перерозподілу коштів одних платників іншим (акцизи).

Стимулююча функція створює орієнтири для розвитку або згортання виробництва, діяльності. Як і регулююча, ця функція може бути пов'язана із застосуванням пільг, зміною об'єкта оподаткування, зменшенням бази оподаткування.

Контрольна функція забезпечує нагляд та контроль за своєчасністю, повнотою сплати податків платниками в Україні.

У сучасному підприємницькому механізмі основним призначенням податків повинен стати захист майнових прав та інтересів платників податків - юридичних і фізичних осіб, а також стимулювання та підвищення ефективності виробництва.