35. Суть кредиту та його форми. Банківський прибуток.

Кредит – форма руху позичкового капіталу, тобто грошового капіталу, що подається в позику.

Функції кридиту – 1)мобілізує, акомулює, перерозподіляє грошовой капітал. 2)прискорює концентрацію та спеціалізацію капіталу 3)є інстументом врегулювання ек-ки 4) сприяє скороченю втрат обігу. Існує кілька основних форм кредиту: комерційний( вексель), банківський – основний, іпотечний( під заставу), споживчий, державний, приватний, міжнародний, урядовий.

Кредит надається за таких умов та принципів: строковість, повернення, матеріальне забеспечення, платність.

Форми кредиту:

Державний кредит – це особлива форма кредиту, де позичальником та кредитором виступає держава або місцеві органи влади, а сам кредит має вигляд випуску позик, які в основному реалізуються фінансово-кредитними установами. Він звичайно являє собою випуск цінних паперів – облігацій, сертифікатів тощо.

Банківський кредит – найбільш поширена та основна форма видачі грошових коштів у тимчасове користування юридичним та фізичним особам.

Внутрішній кредит – видається суб”єктам господарювання та державі в цілому.

Міжнародний кредит – може отримати одна країна від іншої на встановлених в міжнародній практиці умовах. Буває комерційний, фінансовий, проміжковий тощо.

Чим вище попит на банківський капітал, тим вище ставка по активним операціям і навпаки. Чим вище рівень виробничої та комерційної активності в суспільстві, тим вище кредитна та депозитна ставка банківського відсотку і навпаки.

Банківський прибуток – різниця між відсотками на вкладений капітал і виплатою відсотків за позичками. Саме норма банківського прибутку визначає результативність роботи комерц банку. Прибуток банк отримує і від інших видів діяльності. Оскільки кожен банк зацікавлений мати більше клієнтів, а сьогодні дуже велика кількість банків, в наслідок конкуренції ми спостерігаємо тенденцію до зниження відсотка і подовження терміну кредита що є вигідним для населення.

36. Позичковий капітал і процент.

Капітал в грошовій формі, взятий у позику, отримує специфічну форму позичкового капіталу. Однак, щоб грошовий капітал накопити або взяти у позику, необхідно, щоб він був вільним, незайнятим у виробничій або комерційній діяльності. Вільний капітал утворюється в будь-якій фірмі, на будь-якому підприємтсві з обігу основного капіталу – у вигляді амортизаційних накопичень. Тимчасового вільний капітал в грошовій формі утворюється в процесі руху оборотного капіталу, у вигляді грошових коштів, призначених для виплати заробітної плати або закупівлі сировини. А також він утворюється від накопичення частини прибутку. Отже, в кожній фірмі утворюється тимчасово вільний капітал, який може бути наданий у позику.

Фінансовий ринок (ринок позичкових капіталів) – це механізм перерозподілу капіталу між кредиторами та позикуючими за допомогою посередників на основі попиту та пропозиції на капітал. Позичковий капітал – це особливий товар. Його особливості: він продається та покупається по особливій ціні, якої є позичковий процент; він має подвійний характер; віддається не завжди, а лише на певний строк.

Позичковий процент – це не звичайна ціна товару, а особлива ціна. Процент не відображає вартості позичкового капіталу, а формується на основі інших факторів, серед яких є:

процес руху позичкового капіталу має особливі умови. В руках кредитора цей капітал завжди залишається капіталом – власністю, і він надає лише право на його користування.

Той, хто позичає, на основі отриманого у позику капіталу організує виробництво та отримує середній прибуток.

Позичковий капітал надається лише на певний визначений строк.

Коливання – висота проценту залежить від співвідношення попиту та пропозиції на фінансовому ринку на позичковий капітал.