28. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага

Попит(D) – це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці мають намір і можуть заплатити за необхідні їм товари та послуги.

Попит залежить від таких факторів:

1) рівень доходів покупців

2) кількість товарів, які потрібні споживачу

3) наявність товарів-замінників та ціни на них

4) смак і мода

5) цінові та дефіцитні очікування

6) економічна політика уряду (економічні допомоги, субсидії)

Величина попиту (Q_d) залежить від навколишніх споживачів.

Виділяють 3 ефекти в поведінці покупця:

1) ефект «юрби» - купують все, що купують усі.

2) ефект «сноба» - купують не те, що купують усі, йдуть проти юрби

3) ефект Вербера – ефект демонстративного споживання

Закон попиту: за незмінності всіх інших факторів зниження ціни зумовлює відповідне зростання величини попиту.

Пропозиція(S) – це сукупність на ринку товарів і послуг з певними цінами, які готові продати виробники.

На пропозицію впливають такі фактори:

1) витрати

2) мета фірми

3) наявність або відсутність конкуренції

4) рівень технології

5) рівень податків

6) ціни на ін. товари-замінники.

Закон пропозиції: за незмінності всіх інших факторів зростання ціни зумовлює відповідне зростання величини пропозиції і навпаки.

Ринкова рівновага(Е) – це ситуація на ринку, коли величина попиту дорівнює величині пропозиції на певний товар в даний час і на даному ринку.

Ціна рівноваги(Р_Е) – це ціна, за якої споживач оцінює для себе корисність товару рівновеликими витратами на нього, а виробник отримую мінімальний дохід, що дорівнює граничним витратам на виробництво товару.

Еластичність попиту пропозиції(Е) – це міра чутливості попиту або пропозиції до зміни факторів, що їх визначають, насамперед до зміни ціни на товари.

Види еластичності:

1) абсолютно нееластичний попит, коеф.=0

2) відносно нееластичний попит, коеф. від 0 до 1

3) одинично еластичний попит, коеф.=1

4) відносно еластичний попит, коеф. від 1 до 10

5) абсолютно еластичний попит, коеф. більше 10

6) перехресна еластичність показує тенденцію зміни попиту 2 товарів (А і В) у випадку зміни ціни на 1 із них.

Е_перех>0 – субститути, Е_перех<0 – комплемети

29. Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції

Конкуренція — боротьба мiж товаровиробниками за найвигiднішi умови виробництва i збуту товарiв i послуг, за привласнення найбiльших прибутків чи інших переваг.

Методи конкурентної боротьби:

1)поліпшення якостi товарiв і послуг,

2)швидке оновлення асортименту продукції,

3) зміна дизайну,

4) надання гарантiй і пiсляпродажний сервіс,

5) тимчасове зниження цін,

6) умови оплати

7)Виготовлення товарів з особливими властивостями для вузького кола сподивачів

8)вкладання таємних угод

Функції конкуренції:

1.Засіб досягнення збалансованості між попитом і пропозицією

2.Спілкування і погодження інтересів виробників

3.Змушувати товаровиробників знижувати індивідуальні виробничі витрати

4.Стимулювання підвищення якості продукції та послуг

5. Формування ринкової ціни

Монополія – відсутність конкуренції на ринку, коли один виробник або споживач може впливати та контролювати ціноутворення і одержувати таким чином додаткові доходи. Монополія буває природна, адміністративна, економічна.

Олігополія – конкуренція серед монополій, панування невеликої кількості фірм і компаній у виробництві і реалізації товарів.

Форми конкуренції:

1. Вільна конкуренція — конкуренція, для якої характерні велика кількість конкурентiв-виробників i конкурентiв-споживачів, вiльний доступ товаровиробників до будь-якого виду діяльності, жодна з фiрм не може впливати на ринкову цiну, ціни встановлюються стихійно, однорідність продукції, прозорість ринкових відносин.

- Внутрiгалузева конкуренцiя — боротьба мiж товаровиробниками, якi дiють в однiй галузi народного господарства;

- Мiжгалузева конкуренцiя — конкуренцiя мiж товаровиробниками, якi дiють у рiзних галузях на-родного господарства.

- Міжнародна конкуренція – між країнами за збут своєї продукції та отримання максимального прибутку, встановлення ціни світового ринку на товар, що впливає на виробництво та ціноутворення на національних ринках.

2. Недосконала конкуренцiя — конкуренцiя мiж крупними компаніями (всерединi монополiзованого сектора мiж членами групових монополiй), які впливають на ціну, i дрiбними та середнiми фiрмами. Її найважливiшi риси — встановлення монопольно високих цiн і привласнення на цiй основi монопольно високих прибуткiв.

- Цінова конкуренція — боротьба мiж товаровиробниками за споживача через зменшення витрат виробництва, зниження цiн на товари i послуги без iстотної зміни їх якостi й асортименту.

- Нецінова конкуренція — боротьба між товаровиробниками за споживача через впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво, що зумовлює поліпшення якості продукції, її асортименту.

Рiзновид недосконалої конкуренції — нечесна конкуренція, що ведеться переважно неекономiчними методами.