6.2. Основні терміни та поняття

Національний ринок, суб’єкти національного ринку, ринок товарів та послуг, ринок грошей і цінних паперів, операційний попит на гроші, спекулятивний попит на гроші, умова рівноваги на ринку товарів та послуг, умова рівноваги на ринку грошей і цінних паперів, ліквідна пастка, крива IS, крива LM, модель IS-LM, пропозиція грошей, попит на гроші, мотиви попиту на гроші, процентна ставка.

6.3. Запитання для самоконтролю знань

1. Охарактеризуйте взаємодію макроекономічних суб’єктів на ринку товарів і послуг.

2. Як взаємодіють між собою макроекономічні суб’єкти на ринку грошей і цінних паперів?

3. Чим визначається операційний попит на гроші?

4. Чим визначається спекулятивний попит на гроші?

5. Сформулюйте умови рівноваги на ринку товарів і послуг.

6. Назвіть умови рівноваги на ринку грошей і цінних паперів.

6.4.Тестові завдання

1. Відповідно до моделі ІS-LM зростання державних видатків призведе до:

1. зменшення доходу і зростання процентної ставки;

2. збільшення доходу і зростання процентної ставки;

3. збільшення і доходу, і процентної ставки;

4. зменшення і доходу, і процентної ставки.

2. Крива IS відображає рівновагу на ринку:

1. грошей та цінних паперів;

2. товарів та послуг;

3. робочої сили;

4. сільськогосподарської продукції.

3. Крива LM відображає рівновагу на ринку:

1. товарів та послуг;

2. грошей та цінних паперів;

3. сільськогосподарської продукції;

4. робочої сили.

4. Модель ІS-LM відображає загальну рівновагу на ринках:

1. товарів та послуг і робочої сили;

2. грошей та цінних паперів і сільськогосподарської продукції;

3. товарів та послуг і грошей та цінних паперів;

4. робочої сили і сільськогосподарської продукції.

5. Основою операційного попиту на гроші є:

1. операції з купівлі житла;

2. операції з купівлі-продажу товарів і послуг;

3. операції з придбання іноземної валюти;

4. операції з купівлі цінних паперів.

6. Основою спекулятивного попиту на гроші є:

1. операції з купівлі житла;

2. операції з купівлі-продажу товарів і послуг;

3. операції з придбання іноземної валюти;

4. операції з купівлі цінних паперів та інших фінансових активів.

6.5. Рекомендована література

Основна: 1, 3, 4

Додаткова: 13, 17, 18

Тема 7. Фіскальна політика держави

7.1. Методичні рекомендації до вивчення теми

Мета вивчення цієї теми – усвідомлення сутності, змісту і основних напрямів здійснення державою фіскальної політики, макроекономічних засад формування і виконання державного бюджету, вияснення механізмів та інструментів реалізації автоматичної й дискреційної фіскальної політики.

Насамперед, слід з’ясувати сутність (сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат) та функції (перерозподільча, регулююча, стимулююча) фіскальної політики. Головним інструментом фіскальної політики є державний бюджет – баланс доходів і видатків держави.

Після усвідомлення цих питань слід переходити до вивчення основних джерел доходів державного бюджету, серед яких головне місце займають податкові надходження. Податкова політика пов’язана із формуванням доходної частини державного бюджету. Іншим знаряддям фіскальної політики є державні видатки.

Великий блок проблем теми стосується збалансованості державного бюджету (співвідношенням між доходами і видатками). Якщо доходи перевищують видатки, має місце профіцит бюджету; якщо, навпаки, видатки більші за доходи, то виникає дефіцит бюджету. Існують три основні способи збалансування дефіциту державного бюджету: 1) підвищення податків; 2) додаткова емісія грошей; 3) державні позики.

З’ясувавши суть збалансованості державного бюджету, необхідно розібратися у проблемі державного боргу (нагромадженої суми позичених урядом коштів для фінансування бюджетного дефіциту). Внутрішній державний борг означає заборгованість держави своїм власним громадянам, зовнішній борг – заборгованість держави громадянам та організаціям інших країн.

Особливу увагу слід звернути на вивчення мультиплікаторів фіскальної політики: податкового мультиплікатора (зростання податків на певну величину зменшує обсяг виробництва на більшу величину); мультиплікатора державних витрат (зростання державних витрат збільшує сукупні доходи на більшу величину) і мультиплікатора збалансованого бюджету.

У цій темі студенти вперше знайомляться з поняттями дискреційної та недискреційної політики. Дискреційна фіскальна політика – це система заходів, що передбачає цілеспрямовані зміни (які залежать від рішень уряду чи парламенту) щодо податків і державних видатків для впливу на обсяг національного виробництва й зайнятість. Недискреційна фіскальна політика діє без додаткових цілеспрямованих дій уряду чи парламенту на основі певних вмонтованих (автоматичних) стабілізаторів. Автоматичний (вмонто­ваний) стабілізатор у фіскальній політиці – це фіскальний механізм, який збільшує державний дефіцит під час спаду і, навпаки, в умовах економічного зростання збільшує надлишок бюджету.

Далі важливо звернути увагу на з’ясування сутності стимулюючої (збільшення видатків і зменшення податків в інтересах економічного зростання) і стримуючої (зниження рівня інфляції на основі підвищення податків і скорочення державних видатків) фіскальної політики. Необхідно вивчити економічний зміст кривої Лаффера, яка описує у довгостроковому періоді залежність доходів державного бюджету від рівня оподаткування.

На завершення вивчення цієї теми необхідно розглянути проблеми реалізації фіскальної політики в Україні. У нашій країні нагромаджений значний як позитивний, так, на жаль, більше негативний досвід проведення бюджетної і податкової політики.