2. Заробітна платня|плата|, її види, форми і системи

Робоча сила – це товар і, як будь-який товар він має свій ринок, на якому здійснюється його купівля-продаж, і як на будь-який товар, ціна на робочу силу визначається залежно від попиту і пропозиції|речення|. Вартість товару робоча сила відображається|відбивається| у розмірі заробітної платні|плати|, яка встановлюється на тому або іншому ринку робочої сили.

Заробітна платня|плата| – це перетворена форма вартості, а тому і ціна товару робоча сила, яка на поверхні в системі господарювання виступає|вирушає| як платня|плата| за працю.

Заробітна платня|плата| існує в двох формах: почасова і поштучна (відрядна).

Почасова заробітна платня|плата| – виплачується працівнику за відпрацьований робочий час. Вона є|з'являється,являється| початковою|вихідною| і основною формою, оскільки праця завжди вимірюється робочим часом. Механізм нарахування почасової заробітної платні|плати| припускає|передбачає| існування ірраціональної величини, званою ціною однієї години.

Ціна однієї години праці визначається діленням|поділкою,розподілом,поділом| вартості робочої сили на тривалість робочого дня:

Ц1ч тр| = Дн.ст. РС| : прод.РД.

Дн.ст. РС| = (365А + 52В + 12С + 4Д + 2Е + 1F) : 365

де А,В,С,Д,Е,F – це вартість матеріальних благ, споживаних працівником відповідно – щодня, щонеділі|щотижня| і т.д.

Поштучна заробітна платня|плата| – заробітна платня|плата|, яка виплачується за кількість виробленої|виробленої,справленої| продукції в перебігу робочого дня. Механізм її нарахування припускає|передбачає| наявність понять норма часу і норма вироблення. Норма вироблення передбачає встановлену|установлену| кількість виробів, яку необхідно виробити|виробити,справити| за певний проміжок робочого часу. Вона є|з'являється,являється| величиною зворотною величині норми часу, яким є час, необхідний для виробництва одиниці продукції. Звідси, відрядна (поштучна) заробітна платня|плата| завжди є перетворена форма почасової, оскільки кінець кінцем|зрештою| завжди зводиться до величини робочого часу.

Перевагою поштучної заробітної платні|плати| є|з'являється,являється| можливість|спроможність| вирішити проблеми підвищення рівня інтенсивності праці.

Та або інша форма заробітної платні|плати| застосовується при дотриманні конкретних умов. Звідси, сукупність умов, при яких застосовується та або інша форма заробітної платні|плати| називається системою заробітної платні|плати|. Системи заробітної платні|плати| багатообразні|різноманітні| і можуть створюватися стосовно конкретних умов виробництва. У сучасних умовах існує безліч систем:

- почасово-приеміальна|;

- відрядно-прогресивна;

- відрядно-регресивна;

- система аналітичної оцінки робіт;

- багатофакторна система;

- система участі в прибутках і т.д.

всі системи заробітної платні|плати| стимулюють працівників у напрямі підвищення інтенсивності праці з|із| обов'язковим зростанням|зростом| якості продукції, що виготовляється.

Номінальна і реальна заробітна платня|плата|. Заробітна платня|плата| з погляду її кількісної міри характеризується поняттям рівня заробітної платні|плати| і в зв'язку з цим існує у формі номінальної і реальної заробітної платні|плати|.

Номінальна заробітна платня|плата| являє грошову суму, яку одержує|отримує| працівник за відпрацьований робочий час.

Реальна заробітна платня|плата| – характеризується кількістю споживних вартостей, які можна придбати|набути| за номінальну заробітну платню|плату|.

Таким чином, реальна заробітна платня|плата| залежить:

1) від абсолютної величини номінальної;

2) від рівня оподаткування;

3) від загального|спільного| рівня цін.

З|із| розвитком суспільного|громадського| виробництва має місце підвищення рівня реальної заробітної платні|плати|, хоча при цьому вартість робочої сили знижується. Таке можливо лише у випадку якщо росте|зростає| продуктивність праці. В цьому випадку має місце здешевлення одиниці споживної вартості, що обумовлює| падіння вартості робочої сили. З другого ж боку із|із| зростанням|зростом| продуктивності праці збільшується кількість вироблюваних споживних вартостей в одиницю часу, що означає підвищення реальної заробітної платні|плати|.