2. Визначення поняття «сучасні засоби дизайну архітектурного середовища»

Сучасні засоби дизайну архітектурного середовища це системне формування предметно – просторового середовища міста шляхом проектування елементів середовища у сполученні з архітектурою, ландшафтом, будівництвом, інженерним забезпеченням. Сучасні засоби дизайну архітектурного середовища мають вирішувати проблеми відповідності історичного міста запитам сучасного життя і розглядати можливості вирішення протиріччя між сформованим середовищем центру міста і новими функціональними процесами, що уже не вписуються в задані рамки предметно-просторових параметрів середовища.

Проблема формування дизайну архітектурного середовища, особливо в умовах урбосередовища, виявлення теоретичних основ, архітектурних принципів і прийомів є однією з актуальних задач сучасної архітектури. Важливим є пошук компромісу між історичною формою й актуальним змістом. Безжиттєва консервація, чи руйнівне забуття старовини, агресія або, навпроти, інертність нового - різні сторони проблеми формування сучасного архітектурного середовища в історичній частині міста.

Поняття сучасні засоби дизайну архітектурного середовища повинно включати такі заходи:

• скорочення промислових функцій, ліквідація, реструктуризація, модернізація промислових споруд та територій;

• покращення стану довкілля за рахунок ліквідації екологічно небезпечних підприємств, санації територій з високим рівнем забрудненості, забезпечення екологічних вимог;

• реабілітація промислових територій, відновлення екосистеми, санації територій з високим рівнем забрудненості, забезпечення екологічних вимог;

• Розділення транспортних громадських та промислових зон.

• Популяризація альтернативних джерел транспорту (електричний, механічний)

• Скорочення в’їзду автомобілів у центральну частину міста та громадсько активні ділянки.

• Очищення повітря за допомогою фільтрів та скороченні негативних викидів.

• Розвиток системи рециклінгу та переробки відходів, як органічних так і неорганічних. утилізацію та вторинне використання відходів виробництва без шкідливих впливів на навколишнє середовище,

• Збільшення кількості та якості зелених насаджень. Важливою складовою є не тільки загальна кількість площі зелених насаджень у структурі міста, а й рівномірний розподіл по всій території міських поселень, особливо у складі житлових мікрорайонів.

• Створення навколо промислових підприємств і автострад захисних зелених зон, шумозахисних конструкцій.

• Використання альтернативних, відновлюваних джерел енергії.

• Введення енергоефективного самозабезпечуючого будівництва.

• використання меншої кількості енергії для виробництва будівельних матеріалів та конструкцій; на опалення, охолодження та провітрювання будівель;

• використання природних та екологічно-чистих матеріалів.

• заощадження дощової води. Вода з дахів може збиратися та використовуватися в господарстві (для поливу або у бочках санвузлів)

• забезпечення природного перебігу процесів у навколишньому середовищі.

При формуванні сучасного міського простору повинні бути враховані такі фактори:

• кліматичні умови;

• топографія;

• орієнтація за сторонами світу;

• освітленість або затінення місця;

• сила та напрямок вітрів,

• насиченість зеленими насадженнями.

Сучасний етап розвитку міста вимагає того, щоб гармонізувати життєдіяльність суспільства в аспекті його стосунку до природи за допомогою сучасних засобів дизайну архітектурного середовища. В їхню основу мають бути покладені культурні і духовні традиції і настанови на збереження соціально-екологічної цілісності середовища існування.

Сучасні засоби дизайну архітектурного середовища повинні стати основою формування цілісної концепції розвитку історичних міст, особливо у період їх посекстенсивного розвитку.