Розділ. Система органів руху тварини.

Тема Будова скелета.

Апарат руху забезпечує важливі життєві функції організму:

опорну,

переміщення тіла та його частин у просторі;

повітрообміну в легенях;

розшукування й захоплення корму:

допомагає руху крові по судинах;

бере участь у обміні речовин;

підтримує сталість температури тіла.

У людини апарат руху має велике значення також при мовленні й писанні, виконанні різних робіт.

Доведено, що апарат руху, особливо його кістяк, стимулює імунний захист організму.

Функція апарату руху, в свою чергу, зумовлюється нервовою і серцево-судинною системами, апаратами дихання, травлення, сечовиділення, шкірним покривом, ендокринними залозами.

Апарат руху включає скелет, м'язи, зєднання кісток.

Вчення про кісткову систему - остеологія, з'єднання кісток—синдесмологія, м'язову — міологія.

Кісткова система, або кістяк (systema sceletoni), являє собою міцну основу тіла тварини і складається з кісток (ossis) і хрящів (cartilagines), з'єднаних між собою не­рухомо за допомогою швів (кістки черепа) і рухомо — за допомогою суглобів (articulationes) та зв'язок (ligamenti).Функції:

1.Скелет визначає зовнішній вигляд тварини, її екстер'єр.

2.Кістки скелета під час ру­ху виконують роль важелів, які приводяться в рух скороченням прикріплених до них м'язів.

3.Деякі кістки утворюють порожнини і захищають від ушкоджень розміщені в них важливі органи (череп - це кісткову коробка для го­ловного мозку; грудна клітка — кісткову основу грудної порожнини, де є серце та легені.

4.У порожнині багатьох кісток міститься червоний кістковий мозок (орган кро­вотворення).

5.Скелет — депо мінеральних солей в організмі тварин.

1. Будова кістки як органа

Органами кісткової системи є кістки різних форми та розмірів. У скелеті сільсько­господарських тварин налічується понад 200 кісток: у коня їх 200—209, у великої рога­тої худоби — 200—206, у свиней — 275—284, у овець — 184—208.

За формою кістки бувають довгі трубчасті, довгі зігнуті, короткі, пластинчасті й мішані.

Довгі трубчасті кістки входять до складу скелета кінцівок. Вони виконують функ­ції важелів опори й руху. Трубчаста будова кістки збільшує її міцність і полегшує ЇЇ ма­су. Вони вдвічі твердіші за граніт: 1 см³ кістки витримує навантаження до 2000—2400 кг. Така значна міцність і пружність кістки зумовлена поєднанням її органічної речовини (осеїну) (пружність) і неорганічних речовин - мінеральних солей (міцність).

У кожній трубчастій кістці розрізняють два кінці: проксимальний і дистальний епі­фізи та середню частину - діафіз (тіло) кістки з кістково мозковою порожниною. Епі­фізи потовщені, мають суглобові поверхні, вкриті гіаліновим хрящем, діафіз кістки вкри­тий зовні окістям (periosteum).

М ал. Будова кістки:

А — розпил плечової кістки коня;

Б — схема будови трубчастої кістки;

/ — проксимальний кінець;

II — тіло (діафіз);

III — дистальний кінець (епіфіз);

1 — порожнина трубчастої кістки;

2 — компактна кісткова речовина;

3 — губчаста кісткова речовина;

4 — внутрішні загальні пластинки;

5 — за­гальні зовнішні кісткові пластинки;

6 — остеони;

7 — окістя;

8 — крово­носні судини;

а, б, в — траєкторія перекладок губчастої речовини

Довгі зігнуті кістки — це ребра, що утворюють бокові стінки грудної клітки.

Короткі кістки поділяються на симетричні й асиметричні. До коротких симетрич­них кісток належать хребці, які утворюють у скелеті тулуба хребет; до коротких асимет­ричних — кістки кінцівок: зап'ястя і заплесна, які виконують функції опори, руху й ре­сорну функцію.

Пластинчасті кістки в черепі і утворюють порожнини (черепну, носову і ротову), які виконують переважно захисну функцію для розміщених у них органів та опорну. Також лопатка і тазові кістки, до яких прикріплюєть­ся багато м'язів.

На кістках є різні утвори:

відростки (processus), гребені (crista),

горби (tuber), шорсткості (tuberositas),

блоки (trochlea), вирости (condylus),

ямки (fossa), жолоби, борозни (sulcus), щілини (fissura), вирізки (incisure),

ходи (ductus), канали (canalis), отвори (foramen).

До цих утворів прикріплюються сухожилки м'язів і зв'язки.

Крім того, кістки мають поверхні (fasciei), краї (marginis), кути (angulus),

на кінцях голівку (caput), під голівкою шийку (collum).

За внутрішньою будовою кожна кістка складається з:

1.Окістя, що покриває зовні кістку, з щільної сполучної тканини, де проходять судини і нерви. Суглобові поверхні, вкриті гіаліновим хрящем.

2.Компактної кісткової тканини, розміщеної під окістям, основою якої є остеонний шар

3.Губчастої кісткової тканини - системи перетинок, порожнини між якими заповнені ретикулярною тканиною і кровотворними клітинами

4.Порожнини, заповненої червоним кістковим мозком, який є органом кровотворення.

З компактної кісткової тканини побудовані діафізи трубчастих кісток, з губчастої - плоскі кістки, епіфізи трубчастих кісток. У кістковій тканині розрізняють клітини (остеобласти, остеоцити- кісткоутворювачі і остеокласти-кісткоруйнівники) та міжклітинну речовину (осеїнові волокна й осеомукоїд).

Основний остеонний шар кістки можна уявити собі як систему паралельних циліндрів-остеонів, проміжки між якими заповнені вставними кістковими пластинками. Кожний остеон – це кісткова трубка діаметром від 20 до 300 мкм, у центральному каналі (каналі Гаверса) якої лежить так звана живильна судина. Навколо центрального каналу концентрично розміщено 5-20 кісткових пластинок.

Більшість кісток скелета утворюються з хряща. Спочатку в хрящовий зачаток кіст­ки вростають кровоносні судини, а разом з ними й кісткоутворювальні клітини. Так ви­никають центри окостенінь. Потім остеокласти руйнують хрящ, а остеобласти, навпаки, утворюють на місці зруйнованого хряща кісткову тканину.

На ріст і розвиток кісток тварин впливають різні чинники, особливо годівля, утри­мання, тренування тощо. Неповноцінна годівля тварини негативно позначається на роз­витку кісток скелета. При нестачі в раціоні мінеральних речовин, вітамінів виникають за­хворювання: остеодистрофія (у дорослих тварин), рахіт — у молодняка, які виявляють­ся розм'якшенням кісток, їх викривленням.

Свіжі кістки містять до 50% во­ди, 15% жирів, 13% органічної речовини (осеїну) і до 22% мінеральних речовин. Серед мінеральних речовин у кістках найбільше сполук кальцію, фосфору, фтору й заліза. З віком співвідношення між органічною і неорганічною речовинами змінюється і залежить від віку, статі, виду тварини, положення кістки в скелеті, умов годівлі та утримання. У молодих тварин кістки міцні і пружні, а в старих — крихкі.