- •1) Геологія і геоморфологія як наука. Її предмет та завдання і зв»язки з іншими науками.
- •3) Робота моря. Морська абразія та акумуляція. Типізація морських берегів.
- •6) Поясніть процеси хвилювання, припливи та морські течії в гідросфері. Яке їх значення для берегової зони.
- •7) Геологія і геоморфологія як наука. Її зв»язки з іншими науками.
- •8) Магнетизм Землі. Властивості. Значення
- •11) Поясніть вік Землі, час у геології та стратиграфічна шкала.
- •12) Геологічна діяльність підземних текучих вод. Походження, розвиток, форма рельєфу.
- •13) Охарактеризуйте основні елементи Всесвіту.
- •14) Походження гірських порід
- •15) Геологічна діяльність поверхневих текучих вод. Форми рельєфу
- •16) Зародження планет Сонячної системи
- •17) Поясніть рухи земної кори. Її рольу рельєфоутворенні земної поверхні.
- •18) Де і як відбувається гравітаційне переміщення гірських порід. Природні процеси та форми рельєфу.
- •19) Форма і розвиток Землі. Її значення.
- •20) Поясніть коливальні рухи та тектонічні деформації земної кори.
- •21) Процеси вивітрювання, типи вивітрювання. Форми рельєфу.
- •22) Охарактеризуйте будову Землі
- •23) Землетруси земної поверхні, розповсюдження та сейсмічне районування.
- •24) Поясніть який розвиток екзогенних геологічних процесів у реальному часі.
- •25) Які механічні властивості та склад речовин оболонки Землі.
- •26) Магматичні процеси Землі. Вулкани, типи вулканів, їх поширення.
- •27) Екзогенні процеси Землі. Вивітрювання, денудація, акумуляція.
- •28) Земна кора, її будова та типи.
- •29) Охарактеризуйте основні структурні елементи земної кори і дна світового океану.
11) Поясніть вік Землі, час у геології та стратиграфічна шкала.
Земля - третя за порядком від Сонця планета Сонячної системи, яка за розміром і масою займає п'яте місце. Назва "Земля" походить від загальнослов'янського слова "зем" -земля, земляна підлога, низ. Важливою ознакою Землі, на відміну від інших планет Сонячної системи, є існування на ній живої матерії, яка за останні тисячоліття досягла вищої форми своєї організації - розумової. Аналогічні земним, умови для розвитку "земного життя" на інших планетах Сонячної системи практично відсутні. Відповідно до сучасних космічних гіпотез та експериментального визначення абсолютного віку гірських порід планет Сонячної системи і їх супутників, Земля могла утворитися 4,5-5,0 млрд. років тому. Причиною утворення могла стати гравітаційна конденсація розсіяної в космічному просторі газопилової речовини, в якій містилась більшість відомих на планеті хімічних елементів. СТРАТИГРАФІЧНА ШКАЛА —шкала, яка показує послідовність утворення і супідрядність стратиграфічних підрозділів осадочних, вулканогенних і метаморфічних гірських порід земної кори, що відбивають етапи геол. розвитку Землі. Виділяють заг. (міжнародну), єдині, регіональні та місцеві С. ш. Загальна (міжнародна) С. ш. включає стратиграфічні підрозділи глобального поширення, встановлені на біостратиграфічній (див. Біостратиграфія) основі: еонотеми, групи, системи геологічні, відділи, яруси, зони. Єдині С. ш. включають ці ж підрозділи, що можуть мати як глобальне, так і обмежене поширення на досить великих ділянках земної кулі (Пн. Америка, Зх. Європа, окрема країна). Регіональні С. ш. об'єднують стратиграфічні підрозділи — горизонти і лони (провінціальні зони), виділені в межах окремих палеобіогеогр. областей чи провінцій. Місцеві С. ш. відбивають послідовність, ранг і підпорядкування місц. стратиграфічних підрозділів — комплексів, серій і світ, виділених на підставі літолого-стратиграфічного розчленування гірських порід у межах структурно-фаціального (див. Фація) району або його частини. Див. також Стратиграфія, Геохронологія.
12) Геологічна діяльність підземних текучих вод. Походження, розвиток, форма рельєфу.
Геологічна діяльність.
Денудаційна робота підземних вод зводиться головним чином до хімічної взаємодії води з гірськими породами (розчиненню, гідратації, гідролізу, окислюванню, вилуговуванню) і частково до механічного вимивання часток породи (суфозійні процеси). Відповідно до цього перенос продуктів руйнування здійснюється в розчиненому їх стані і в меншій кількості у вигляді уламкового матеріалу.
Інтенсивність хімічного розкладання порід визначається їх складом, мінералізацією підземних вод, рельєфом і кліматичними умовами. Хімічне розкладання гірських порід під впливом підземних і поверхневих вод, що просочуються з поверхні, називається процесом карстоутворення.
У найбільшому ступені карстовим процесам піддаються легкорозчинні породи, які складаються з галоїдів (кам'яні та інші солі), сульфатів (гіпси, ангідрити), карбонатів (вапняки, мергелі). У таких породах утворюються порожнечі різних розмірів і форм – карстові порожнини (карст). Розрізняють так званий поверхневий карст – карри, воронки, понори, полья і підземний (закритий) у вигляді печер, шахт, проваллів.
У карстових печерах можуть протікати підземні струмки та річки, які після виходу їх в нижніх частинах схилів на поверхню продовжують свою геологічну діяльність як звичайні поверхневі водотоки.
Акумулятивна робота підземних вод виявляється як відкладення розчинених хімічних і глинистих осадків у порожнечах, тріщинах, порах порід, через які води фільтруються, а також у місцях їх дренажу. Такими речовинами частіше є карбонати (СаСО3), кременисті (SiО2·nН2O), залізисті (Fe2O3·nН2O) і деякі інші сполуки.
Теорії походження підземних вод
Інфільтраційна теорія — висунута французькими вченими Б. Паліссі і Е. Маріотом в 16 ст. Пояснювала утворення підземних вод просочуванням в породи атмосферних опадів.
Конденсаційна теорія — висунута німецьким гідрологом О. Фогелем в 1887 році. За нею підземні води утворюються шляхом проникнення у гірські породи повітря і наступною конденсацією з нього водяної пари.
Ювеніальна теорія — запропонована австрійським геологом Е. Зюссом на початку ХХ ст. Згідно з теорією підземні води утворилися з водяної пари і газоподібних продуктів, які виділяються з розплавленої магми в глибоких надрах землі; поступаючи у вищі шари земної кори, вони конденсуються і дають початок ювеніальним водам.
Теорія реліктового походження підземних вод — згідно з нею підземні води глибоких зон являють собою залишкові води давніх басейнів, захоронені у відкладах, які утворились у цих басейнах.
