- •1) Геологія і геоморфологія як наука. Її предмет та завдання і зв»язки з іншими науками.
- •3) Робота моря. Морська абразія та акумуляція. Типізація морських берегів.
- •6) Поясніть процеси хвилювання, припливи та морські течії в гідросфері. Яке їх значення для берегової зони.
- •7) Геологія і геоморфологія як наука. Її зв»язки з іншими науками.
- •8) Магнетизм Землі. Властивості. Значення
- •11) Поясніть вік Землі, час у геології та стратиграфічна шкала.
- •12) Геологічна діяльність підземних текучих вод. Походження, розвиток, форма рельєфу.
- •13) Охарактеризуйте основні елементи Всесвіту.
- •14) Походження гірських порід
- •15) Геологічна діяльність поверхневих текучих вод. Форми рельєфу
- •16) Зародження планет Сонячної системи
- •17) Поясніть рухи земної кори. Її рольу рельєфоутворенні земної поверхні.
- •18) Де і як відбувається гравітаційне переміщення гірських порід. Природні процеси та форми рельєфу.
- •19) Форма і розвиток Землі. Її значення.
- •20) Поясніть коливальні рухи та тектонічні деформації земної кори.
- •21) Процеси вивітрювання, типи вивітрювання. Форми рельєфу.
- •22) Охарактеризуйте будову Землі
- •23) Землетруси земної поверхні, розповсюдження та сейсмічне районування.
- •24) Поясніть який розвиток екзогенних геологічних процесів у реальному часі.
- •25) Які механічні властивості та склад речовин оболонки Землі.
- •26) Магматичні процеси Землі. Вулкани, типи вулканів, їх поширення.
- •27) Екзогенні процеси Землі. Вивітрювання, денудація, акумуляція.
- •28) Земна кора, її будова та типи.
- •29) Охарактеризуйте основні структурні елементи земної кори і дна світового океану.
3) Робота моря. Морська абразія та акумуляція. Типізація морських берегів.
Морський беріг, де зустрічають суходіл і море, поступово змінює свої абриси під дією хвиль, що накочуються та відступають. Морські хвилі як руйнують берег, так і весь час переміщують гірські породи з одних місць та відкладають їх в інших. В результаті всіх цих видів роботи моря виникають різні берегові форми рельєфу. На узбережжях виникають кліфи – берегові урвища з плоскою поверхнею. До підніжжя кліфу приєднується вирівняна морем тераса, зверху вкрита нанесеними хвилями піском та галькою – пляж. Біля основи кліфу формується заглиблення – хвилеприбійна ніша. Хвилі, атакуючи берег, весь час заглиблюють нішу, тому з часом передня стінка кліфу осипається і берег відступає далі. Деякі ж породи узбережжя (вапняк, крейда) вода зовсім розчиняє.
У зв’язку з тим, що пухкі породи розмиваються водою швидше, ніж тверді, берег руйнується нерівномірно і узбережжя виглядає досить мальовничо: тут виникають бухти, складені твердими породами миси, арки, печери.
Хвилі нерідко переносять пісок, гальку, черепашки молюсків вздовж краю суходолу й відкладають їх. Так виникають коси, низькі й вузенькі намивні смуги суші, приєднані одним кінцем до берега, а іншим виступають у бік моря. Довгі коси називають стрілками. Коли коса досягає протилежного берега і відокремлює від моря лагуну, виникає перейма. Якщо морські відклади накопичуються на певній відстані від берега і йдуть паралельно ньому утворюють бари.
Море виконує велику роботу не лише біля берега, але й на глибинах. На дні відкладаються різні осадові гірські породи, як органічного походження (вапняки, фосфорити), так і уламкового (пісок, галька) й хімічного (кухонна сіль).
Абра́зія — процес руйнування берегів і знесення гірських порід у береговій зоні водойм хвилями і прибоєм. Суттєва абразія характерна для великих водойм — океанів, морів, озер чи великих водосховищ. Швидкість абразії залежить від геологічної будови берегів та сили прибою; крім того, вона зростає, якщо піднімається рівень моря або опускається узбережжя шириною кілька метрів. В результаті абразії створюються специфічні форми рельєфу; абразійні уступи (кліфи), хвилеприбійні ніші, підводні абразійні тераси або платформи (бенчі) та інші.
Акумуляція - накопичення, відкладення наносів або гірських порід на земній поверхні або на дні моря. Процеси акумуляції створюють особливі форми рельєфу: акумулятивні рівнини в западинах, похилі підгірні рівнини, а також такі форми, як річкові тераси і заплави, бархани і дюни, морські горби і гряди, берегові вали і дельтові рівнини. Більшість шельфів, що облямовують континенти, також є акумулятивними, як і глибоководні абіссальні рівнини дна прокеанів. Залежно від агентів і умов розрізняють: річкову акумуляцію, що нагромаджує алювій, гравітаційну (обвали, осипи, зсуви, лавина), озерну, морську, льодовикову, нагромаджуючу морські відкладення, еолову. 5) Теплове поле Землі. Значення та властивості.
Теплове поле Землі, зумовлене діянням глибинних джерел тепла, що виникають гол. чин. в результаті розпаду радіоактивних елементів, і сонячного випромінювання. Розподіл Т. п. зумовлений особливостями поширення і потужністю джерел теплогенерації й поглинання тепла, теплофіз. властивостями речовини Землі тощо. Інтенсивність теплових потоків у Т. п. збільшується від давніх тектонічних структур до молодших, т-ра зростає з глибиною. Макс. значення теплових потоків характерні для серединно-океанічних хребтів, мінімальні — для кристалічних щитів. На Україні найбільші теплові потоки зафіксовано в Закарпатському прогині, найменші — на Українському щиті. У верх. шарах земної кори Т. п. визначають вимірюванням т-ри і теплових потоків у свердловинах та на дні морів і океанів; у більш глибоких геосферах — шляхом розрахунків. За значеннями т-р і теплових потоків Т. п. можна зробити висновки про інтенсивність тектонічних (див. Тектоніка) і магматичних (див. Магма) процесів у літосфері, наявність у надрах Землі теплових аномалій, пов'язаних з покладами нафти і газу, поліметалевих руд та деяких ін. корисних копалин. Ділянки Землі з макс. значеннями т-р і теплових потоків перспективні для буд-ва геотермальних електростанцій.
