6) Поясніть процеси хвилювання, припливи та морські течії в гідросфері. Яке їх значення для берегової зони.

Хвилюва́ння — коливальні рухи поверхневих мас води у водоймах з утворенням водяних валів (хвиль), викликані вітром, зміною атмосферного тиску, землетрусами, рухом суден, різкою зміною профілю дна тощо. Загальною властивістю хвиль на воді є наявність дисперсії, що суттєво впливає на розвиток хвильових процесів на поверхні води.

Припливи — результат гравітаційної нерівномірності притягання води океанів Місяцем і, меншою мірою, Сонцем. У підмісячній точці внаслідок більшого тяжіння Місяця утворюється «горб». Аналогічний горб утворюється на протилежному боці земної кулі (внаслідок меншого тяжіння). Коли через обертання Землі «горби» досягають суходолу, настає приплив. Гравітація Сонця зумовлює аналогічний ефект, але висота сонячного припливного горба у 2,17 разів менша.

Морські течії — поступові рухи водних мас в океанах і морях, зумовлені різними силами (гравітаційними, тертя і припливоутворюючими). Вони відіграють значну роль у житті Світового океану і мореплаванні; сприяють обміну водних мас, зміні берегів (руйнування, намивання нової суші), обмілінню акваторій портів, переносу льоду та ін. Дуже впливають на клімат у різних частинах земної кулі; наприклад, системи Північноатлантичної течії пом'якшують клімат Європи. Морські течії розрізняються: за походженням — морські течії, які зумовлені тертям вітру об поверхню моря (вітрові течії), нерівномірним розподілом температури і солоності води (щільність течії), похилом рівня (стокові течії) і т.д.; за рівнем стійкості — стійкі, мінливі, тимчасові, періодичні (наприклад, сезонні течії, які змінюють напрямки під впливом мусонів); за розміщенням — поверхневі, підповерхневі, проміжні, глибинні, придонні; за фізико-хімічними властивостями — теплі, холодні, опріснені, осолоненні.

7) Геологія і геоморфологія як наука. Її зв»язки з іншими науками.

Відповідь у першому питанні.

8) Магнетизм Землі. Властивості. Значення

Земля — це величезний сферичний магніт. З багатьох теорій, які були висунені для пояснення походження магнітного поля Землі, найбільш популярною нині є теорія динамо. Згідно з нею Земля є скоріше електромагнітом, ніж постійним магнітом: електричний струм, що якимось чином генерується внаслідок турбулентної конвекції в рідкому ядрі, утворює навколо себе поле однорідного намагнічування, або постійне поле. Нез'ясованим залишається питання про джерело енергії, яке викликає конвекцію в земному ядрі, де дуже мало або зовсім немає радіоактивних елементів. Допускають три варіанти: 1) на межі між внутрішнім і зовнішнім ядром відбувається поступова кристалізація заліза з виділенням тепла; 2) внаслідок опускання заліза з мантії вниз вивільняється гравітаційна енергія; 3) тепло виділяється при фазових змінах речовин, що відбуваються внаслідок гіпотетичного розширення Землі.

Магнітне поле Землі досягає висоти 80—90 тис. км від її поверхні. До висоти 44 тис. км магнітне поле постійне, його величина зменшується з віддаленням від земної поверхні поступово. На висоті від 44 до 90 тис. км магнітне поле змінне, залежно від знаку воно захоплює і утримує електрони або протони. Сфера навколоземного простору, в якому знаходяться заряджені частини, захоплені магнітним полем Землі, має назву магнітосфери.

Значення магнітного поля Землі. Вивчення всіх проявів гео­магнетизму має важливе теоретичне і практичне значення. Разом з ат­мосферою воно захищає органічний світ від згубних ультрафіолето­вих та корпускулярних променів, послаблюючи їх і перетворюючи в промені менших енергій. Електромагнітні процеси, що відбуваються на значних висотах, активно впливають на приземну атмосферу, в то­му числі на її нижні шари, де формується клімат. Із збуренням геома­гнітного поля пов'язано збільшення холодних зим і сильних посух у Східній Європі та Західному Сибіру. З одинадцятирічними варіаціями узгоджуються коливання клімату й стоку річок. Під впливом магніт­ного поля змінюється в'язкість, електропровідність, поверхневий на­тяг та інші характеристики води. Можливо тому наша кров чутлива

до змін магнітного поля.

Магнітне поле використовують для орієнтування на земній по­верхні. Карти магнітного схилення й нахилення потрібні навігаторам, геодезистам і скрізь, де треба визначати напрям руху. Магнітна розві­дка стала одним з найдешевших методів пошуку родовищ заліза, ал­мазів, золота, нафти тощо.

Магнітосфера має важливе значення для життєдіяльності людс­тва. В ній пролягають орбіти штучних супутників Землі, космічний кораблів, лінії радіо- і телевізійного зв'язку.

9) Охарактеризуйте геологічну діяльність океанів і морів. це питання №3

10) Формування та розвиток Всесвіту Кінцевий або нескінченний Всесвіт, яка у неї геометрія – ці і багато інші питання пов'язані з еволюцією Вселеної, зокрема із спостережуваним розширенням. Якщо швидкість "розльоту" галактик збільшиться на 75 км/с на кожний мільйон парсек, то екстраполяція до минулого приводить до дивного результату: приблизно 10-20 млрд. років тому весь Всесвіт був зосереджений в дуже маленькій області. Багато учених вважають, що у той час густина Всесвіту була така ж, як у атомного ядра: Всесвіт був однією гігантською "ядерною краплею". З якихось причин ця "крапля" прийшла в нестійкий стан і вибухнула. Наслідки цього вибуху ми спостерігаємо зараз як системи галактик.

При даній оцінці часу утворення Всесвіту передбачалося, що спостережувана нами зараз картина розльоту галактик відбувалася з однаковою швидкістю і в скільки завгодно далекому минулому. А саме на такому припущенні і заснована гіпотеза первинного Всесвіту – гігантської "ядерної краплі", що прийшла в стан нестійкості.

В даний час космологи припускають, що Всесвіт не розширявся "від крапки до крапки", а як би пульсує між кінцевими межами густини. Це означає, що у минулому швидкість розльоту галактик була менше ніж зараз, а ще раніше система галактик стискалася, тобто Галактики наближалися один до одного з тим більшою швидкістю, ніж більша відстань їх розділяла. Сучасна космологія розташовує ряд аргументів на користь картини "пульсуючого Всесвіту".

Такі аргументи носять чисто математичний характер; найголовніший з них – необхідність обліку реально існуючої неоднорідності Вселеної. Вирішити питання, яка з двох гіпотез справедлива, ми зараз не можемо. Буде потрібно величезна робота, щоб вирішити цю одну з найважливіших проблем космології.