1) Геологія і геоморфологія як наука. Її предмет та завдання і зв»язки з іншими науками.

Геологія і геоморфологія - це комплексні науки про склад, будову, походження і розвиток форм поверхні Землі і її внутрішніх геосфер, а також про розміщення у земній корі корисних копалин. Геологія - це наука про будову Землі, її походження і розвиток. Вона базується на вивченні гірських порід і земної кори в цілому всіма доступними методами з використанням даних астрономії, астрофізики, фізики, хімії, біології та інших фундаментальних наук. Назва "геологія" походить від двох грецьких слів "geo" - Земля і "logos" - вчення. Отже, в дослівному перекладі - це вчення про Землю. Геоморфологія - це геолого-географічна наука про форми земної поверхні і Землі в цілому, їх походження, зовнішній вигляд, еволюцію і закономірності географічного поширення. Її назва походить від трьох грецьких слів . В дослівному перекладі - це наука про форми рельєфу поверхні Землі. Як науки геологія та геоморфологія сформувались внаслідок вирішення задач і практичних запитів суспільства. Розвиток матеріальної культури, зростання людського суспільства найтіснішим чином пов’язані з освоєнням земної поверхні. Люди почали вивчати Землю ще на перших порах свого існування. Об’єктом вивчення геології та геоморфології є вся планета і в особливості її кам’яна оболонка. Предметом дослідження науки є будова, склад речовини у цій оболонці, впливу на ці процеси біосфери як у минулі часи, так і в наш час і, особливо, вплив на ці процеси нової геологічної сили - людства. Одночасно геологія містить ряд важливих розділів, що стали самостійними галузями та поділились, в свою чергу, на нові наукові напрямки. Геологія у поєднанні з астрономією породила космогонію - науку про утворення і розвиток небесних тіл (зокрема нашої Землі) як планет Сонячної системи. Наука про вплив зовнішніх астрономічних факторів на розвиток земної кори одержала назву астрогеології. Геологія і хімія утворили геохімію, а геологія і фізика - геофізику. На основі геоморфології і геології з’явилась нова дисципліна з вивчення антропогенового і новітнього стану геологічного розвитку планети, що отримала назву “четвертинна геологія”.

2) Мінерали, їх форми та властивості. Класифікація Мінера́л — природна речовина, що утворилась під час геологічних процесів в земній корі або за еквівалентних процесів на інших космічних тілах у Всесвіті. Фізи́чні власти́вості мінера́лів – характерні властивості мінералів, обумовлені їх складом і будовою. Ф.в. визначаються конституцією мінералів, головним чином особливостями їх симетрії та анізотропії. Математичний аналіз фізики мінералів базується на тензорному численні і теорії груп. До базисних Ф.в.м. належать: - щільнісні – об’ємна маса (густина), пористість; - оптичні, а також забарвлення і люмінесценція мінералів; - механічні – межа міцності на стиск та розтягнення, модуль поздовжньої пружності (модуль Юнга), коеф. відносних поперечних деформацій (коеф. Пуассона), а також пружність, пластичність, твер¬дість, міцність, крихкість, дробимість; - магнітні та електричні – питомий електричний опір, відносна діелектрична проникність, магнітна сприйнятливість, електризація тощо; - теплові – теплопровідність, температуропровідність, питома теплоємність, термічне розширення. Механічні властивості мінералів є зовнішнім виявом міцності хімічних зв’язків між структурними одиницями кристалічної ґратки мінералу. Вони виявляються в твердості, крихкості, ковкості, спайності, окремості, зламі, гнучкості і пружності. Класифікація мінералів — розподіл мінералів на систематичні одиниці на основі їх спільних ознак (зовнішніх, геологічних, хімічних, кристалографічних, геохімічних і кристалохімічних). В залежності від того, яким ознакам надається перевага, класифікації мінералів поділяються на: хімічні, геохімічні, геологічні, кристалографічні, кристалохімічні, за зовнішніми ознаками. Найсучаснішою є кристалохімічна класифікація, в основу якої покладено взаємозв'язок між хімічним складом і будовою мінералів, а також їх властивостями і морфологічними особливостями. За цими ознаками всі мінерали поділяють на типи, класи, підкласи, відділи і групи.