І рівень

1. Багато людей бувають незадоволені своїм темпераментом і хотіли б його змінити. Чи можливо це?

А. Темперамент – дуже стійке біопсихічне утворення, яке неможливо змінити.

Б. Ще давні філософи стверджували, що «усе тече, усе змінюється»: змінюються спосо-би діяльності, мотиви поведінки, характер і, природно, темперамент людини.

В. Темперамент змінюється з віком. Наприклад, у дитинстві можна бути сангвініком, а в підлітковому віці стати холериком або навіть меланхоліком.

Г. Тільки сильні особистості можуть змінити свій темперамент, слабкі приречені жити з тим типом темпераменту, який вони мали в дитинстві.

2. Яким чином діє людина, приймаючи рішення, запам’ятовуючи новий матеріал, ремон-туючи велосипед?

А. Відповідно до властивого йому типом темпераменту.

Б. Як холерик або сангвінік (тобто як екстраверт).

В. Як флегматик або меланхолік (тобто як інтроверт).

Г. Так, як цього потребує діяльність (тобто як сангвінік, холерик, меланхолік або флег-матик).

3. Чотири здорових молодих чоловіка бажають стати льотчиками-випробувачами. Тестування показало, що Х. – холерик, С. – сангвінік, М. – меланхолік, Ф. – флегматик. До речі, Х. – майстер спорту з дзюдо, Ф. – давно і досить ефективно займається бігом на довгі дистанції, М. – майстер спорту з стрибків у воду, а С. – чудовий альпініст. Який, скоріш за все, буде висновок спеціальної комісії?

А. Усі вони однаково придатні для даної діяльності.

Б. Найменш придатний для даної діяльності М.

В. Найменш придатний для даної діяльності Ф.

Г. Найменш придатний для даної діяльності Х.

Ґ. Найменш придатний для даної діяльності С.

4. Більшість спеціалістів, що займаються проблемою темпераменту, акцентують увагу на таку його складову, як енергетичний рівень (активність). Яке із тверджень відносно енер-гетичного рівня відомих типів темпераменту є більш справедливим?

А. Усі чотири типи темпераменту енергетично еквівалентні.

Б. Меланхоліки, як володарі слабкої нервової системи, відрізняються більш низькою енергетикою.

В. Сангвініки відрізняються високою пластичністю і, відповідно, мають більш високий рівень енергетики, ніж ті, кому властива ригідність.

Г. Найвищий енергетичний рівень у холериків, адже саме ним притаманна висока емо-ціональна збудливість, швидкий темп реакцій, висока активність і висока реактивність.

5. За Кантом, людина надає всьому, що його стосується, велике значення, звертає увагу перш за все на труднощі. Він з трудом дає обіцянки, так як не може його не виконати, але сумнівається, чи у стані він це зробити. І все це у нього пояснюється не моральними при-чинами (мова тут йде про чуттєві мотиви), а тим, що протилежне доставляє йому неприємності. Про який тип темпераменту іде мова в цій характеристиці поведінки?

А. Флегматичний. В. Сангвінічний.

Б. Меланхолічний. Г. Холеричний.

6. При сприйнятті мови, безперечно, потрібні визначені затрати енергії. Але якщо в побутовому спілкуванні розуміння забезпечується поруч зміцнюваних завдяки повсякденному використанні мовних автоматизмів, то сприйняття відносно нового і складного матеріалу потребує від слухача значних зусиль. Кому легше підтримувати цей стан активності?

А. Інтровертам.

Б. Екстравертам.

В. Сангвінікам, холерикам, флегматикам (володарям сильної нервової системи).

Г. Представникам усіх типів темпераменту в однаковому ступені.

7. Тетяна та Ігор не бачилися двадцять років. І ось на зустрічі випускників Тетяна здалеку спостерігає за своїм колишнім однокласником, намагаючись зрозуміти, що ж змінилося за цей час у його характері. Які із наведених міркувань найбільш правдоподібні?

А. У 15-17 років це був дуже привітний і дружелюбний юнак, достатньо честолюбний,

здатний до багатьох наук, який відрізнявся витримкою і високою самооцінкою. Ско-

ріш за все ці риси збереглися у нього і зараз.

Б. Із віком під впливом життєвих обставин характер людей помітно змінюється. Так і

судячи за зовнішнім виглядом (костюм далеко не наймодніший), але не дуже про-

цвітає.

В. Риси особистості протягом усього життя людини скоріше відрізняються стійкістю

(постійністю), ніж мінливістю, а отже, Ігор, імовірніше за все, такий же упевнений у

собі, здібний і честолюбний, але вже досяг значних для себе цілей.

Г. Люди такі різні – залежно від ситуацій, що складаються, одні змінюються помітно,

інші – не дуже. Отже, нічого визначеного про Ігоря сказати неможливо.

8. Л.М. Толстой вважав за найгіршу людину того, хто|КТО| живе чужими| думками|гадками| і своїми відчуттями|почуттями|. Про які риси|межі| характеру із| перерахованих тут може йти мова|промова|?

А. Високая емоційна|емоціональна| чутливість. В.|ст| Несамостійність.

Б. Самостійність. Г. Бездушність.

9. Іноді|інколи| як покарання|наказання| дитину|дитяти| залишають одного в кімнаті. |Для кого|КТО| подібне покарання|наказання| виявиться найслабкішим|слабим|?

А. Холерика. В.|ст| Флегматика.

Б. Сангвініка. Г. Меланхоліка.

10. Оля — типовий представник меланхолійного|меланхолічного| темпераменту. Формування який із|із| цих рис вдачі потребує від її найменших зусиль?

А. Довірливості. В.|ст| Обов’язковості.

Б. Рішучості. Г. Принциповості.

11. Чуманевич — душа компанії — невисока, добродушна людина|, що вносить елемент ве-селості|веселощів| як у професійне спілкування, так| і розмови на будь-яку тему. Він виключно|винятково| порядний|чималий| і прак­тично| завжди виконує те, що обіцяв. До цієї компанії недавно приєднався| і Мухленко, теж|також| добродушний і веселий лікар-те­рапевт|. Яка думка про його характер|вдачу| відповідає істині?

А. Він теж|також| відрізняється порядністю, оскільки|тому що| характер|вдача| людини являє собою відому

структуру.

Б. Умовивід аналогічно|за аналогією| приводить|призводить| нас до висновку|висновку|, що Мух­ленко теж|також| порядна|чимала| і обо-

в’язкова людина.

В. Прізвище цієї людини вказує|вказує| на те, що він може бути і непорядним, і необов’язковим;

адже в імені людини присутнє щось, що зумовлює його характер|вдачу| і долю.

Г. Зазначені якості (добродушність і веселість) не визначають| з|із| необхідною вірогідніс-

тю|ймовірністю| наявності таких рис|меж| ха­рактеру|, як порядність або обов’язковість.

12. Будь-яка особистість|особистість| володіє рядом|лавою| властивостей, частина|частка| з|із| яких є |рисами вдачі. Як виявлятимуться в підлітковому, юнацькому, |зрілому|дозрілому|, старечому віці, наприклад, тривожність, якщо| вона стане рисою вдачі?

А. Будет виявлятися у всіх періодах з|із| приблизно однаковою інтенсивністю.

Б. Будет зберігатися приблизно однаковий ступінь|міра| інтенсив­ності|, але|та| виявлятися вона

буде в різних сферах життєдіяльності|.

В.|ст| З|із| віком неухильно знижуватиметься.

Г. З|із| віком матиме тенденцію до наростання у зв’язку із зниженням енергетичних

можливостей|спроможностей| людини.

13. Яке із наведених визначень належить до поняття «соціалізація»?

А. Історично усталені форми організації спільної діяльності.

Б. Стереотипами, установками, нормами, тради­ціями розглядаються як стабілізуючі фактори психіки.

В. Психологічні прояви, що свідчать про міру та гли­бину соціалізації людини.

Г. Процес входження індивіда в суспільство, активного засвоєння ним соціального дос-віду, соціальних ролей, норм, цінностей, необхід­них для успішної життєдіяльності в даному суспільстві.

14. Яке із наведених визначень належить до поняття «роль»?

А. Реалізована поведінка, що очікується від людини.

Б. Становище, яке займає людина в системі соціальних відносин при виконанні ролей.

В. Усвідомлюваний вибір, моральна орієнтація людини, що виявляється у відповідній пове-дінці та вчинках.

Г. Історично усталені форми організації спільної діяльності.

15. Яке із наведених визначень належить до поняття «соціальна позиція»?

А. Усвідомлюваний вибір, моральна орієнтація людини, що виявляється у відповідній поведінці та вчинках .

Б. Історично усталені форми організації спільної діяльності.

В. Психологічні прояви, що свідчать про міру та гли­бину соціалізації людини роль.

Г. Реалізована поведінка, що очікується від людини.

16. Яке із наведених визначень належить до поняття «соціальні еталони»?

А. Психологічні прояви, що свідчать про міру та гли­бину соціалізації людини роль.

Б. Го­товність людини до поведінки в певній соціальній ситуації з умовами діяльності, що їй передувала.

В. Процес входження індивіда в суспільство, активного засвоєння ним соціального дос-віду, соціальних ролей, норм, цінностей, необхід­них для успішної життєдіяльності в даному суспільстві.

Г. Стереотипи, установки, норми, тради­ції – стабілізуючий фактор психіки.

17. Яке із наведених визначень належить до поняття «диспозиційна концепція особистості»?

А. Процес входження індивіда в суспільство, активного засвоєння ним соціального дос-віду, соціальних ролей, норм, цінностей, необхід­них для успішної життєдіяльності в даному суспільстві.

Б. Го­товність людини до поведінки в певній соціальній ситуації з умовами діяльності, що їй передувала.

В. Психологічні прояви, що свідчать про міру та гли­бину соціалізації людини роль.

Г. Внутрішній стан готовності людини, що передує поведінці, виконанню певної дії.

18. Основні стадії соціалізації за прин­ципом відношення до трудової діяльності:

А. Діяльність, спілкування та самосвідомість.

Б. Сім’я, школа, установи та організації, неформальні групи, засоби масової інформації, комунікації, громадська думка.

В. Інформаційна, емо­ційна, регу­лятивна.

Г. Дотрудова, трудова, післятрудова.

19. Виконавець за характером дії

А. Живе активним життям, широким колом суспільних інтересів, ініціативний.

Б. Діє механічно, особистої ініціативи не проявляє. Як правило, при висуванні на керів-ну посаду стає формалістом, накладаючи цим відбиток і на стиль управління, і на взаємини та підсумки діяльності.

В. Людина творчості, з високорозвиненим почуттям нового, першовідкривач. За нату-рою може бути замкнена, а точніше – постійно зосереджена, у пошуку. Має широкий світогляд у ґалузі вузької спеціалізації.

Г. Пасивний до життя, замкнений у собі, неговіркий, безініціативний.

20. Винахідлива особистість за характером дії

А. Живе активним життям, широким колом суспільних інтересів, ініціативний.

Б. Пасивний до життя, замкнений у собі, неговіркий, безініціативний.

В. Діє механічно, особистої ініціативи не проявляє. Як правило, при висуванні на ке-рівну посаду стає формалістом, накладаючи цим відбиток і на стиль управління, і на взаємини та підсумки діяльності.

Г. Людина творчості, з високорозвиненим почуттям нового, першовідкривач. За на-турою може бути замкнена, а точніше – постійно зосереджена, у пошуку. Має широкий світо-гляд у ґалузі вузької спеціалізації.

21. Яке із наведених визначень належить до поняття «спілкування»?

А. Деструкція рольових очікувань у процесі спілкування, яка порушує ефективну взає-модію учасників процесу спілкування і може призводити до конфліктних ситуацій.

Б. Різні форми та засоби обміну і передавання інформації, завдяки яким стає можливим збагачення досвіду, нагромадження знань, опанування діяльності, узгодження дій та взаєморо-зуміння людей.

В. Контакти між людьми, які не обмежуються лише потребами передавання інформації.

Г. Соціальне явище, яке виникає в процесі суспільно-трудової діяльності як потреба лю-дей сказати щось одне одному.

22. Яке із наведених визначень належить до поняття «інтерактивна функція спілкування»?

А. Різні форми та засоби обміну і передавання інформації, завдяки яким стає можливим збагачення досвіду, нагромадження знань, опанування діяльності, узгодження дій та взаєморо-зуміння людей.

Б. Контакти між людьми, які не обмежуються лише потребами передавання інформації.

В. Сприймання, розуміння і оцінка людини людиною.

Г. Налагодження певних стосунків з іншими людьми.

23. Яке із наведених визначень належить до поняття «рольові очікування»?

А. Соціальне явище, яке виникає в процесі суспільно-трудової діяльності як потреба людей сказати щось одне одному.

Б. Сподівання на таку поведінку іншої людини, яка відповідає її рольовому статусу.

В. Нормативно ухвалений зразок поведінки, якої чекають від кожного, хто займає ту чи іншу соціальну позицію.

Г. Сприймання, розуміння і оцінка людини людиною.

24. Яке із наведених визначень належить до поняття «перцептивна функція спілкування»?

А. Сприймання, розуміння і оцінка людини людиною.

Б. Контакти між людьми, які не обмежуються лише потребами передавання інформації.

В. Соціальне явище, яке виникає в процесі суспільно-трудової діяльності як потреба людей сказати щось одне одному.

Г. Різні форми та засоби обміну і передавання інформації, завдяки яким стає можливим збагачення досвіду, нагромадження знань, опанування діяльності, узгодження дій та взаєморо-зуміння людей.

25. Яке із наведених визначень належить до поняття «міжіндивідне спілкування»?

А. Комунікація, в яку включена проміжна ланка – третя особа, технічний засіб або ма-теріальна річ.

Б. Характерне для первинних груп, в яких усі члени підтримують між собою безпосе-редні контакти і спілкуються один з одним.

В. Передбачає участь у цьому процесі двох спільностей, кожна з яких обстоює свою по-зицію, прагне до реалізації своїх цілей, або ж обидві групи намагаються дійти згоди щодо пев-ного питання, досягти консенсусу.

Г. Має місце тоді, коли одного із співрозмовників представляє особистість, а другого – група.

26. Яке із наведених визначень належить до поняття «міжгрупове спілкування»?

А. Характерне для первинних груп, в яких усі члени підтримують між собою безпосе-редні контакти і спілкуються один з одним.

Б. Комунікація, в яку включена проміжна ланка – третя особа, технічний засіб або ма-теріальна річ.

В. Має місце тоді, коли одного із співрозмовників представляє особистість, а другого – група.

Г. Передбачає участь у цьому процесі двох спільностей, кожна з яких обстоює свою по-зицію, прагне до реалізації своїх цілей, або ж обидві групи намагаються дійти згоди щодо пев-ного питання, досягти консенсусу.

27. Яке із наведених визначень належить до поняття «регламент»?

А. Сприймання, розуміння і оцінка людини людиною.

Б. Соціальне явище, яке виникає в процесі суспільно-трудової діяльності як потреба людей сказати щось одне одному.

В. Своєрідний каталізатор змісту та способів спілкування.

Г. Різні форми та засоби обміну і передавання інформації, завдяки яким стає можливим збагачення досвіду, нагромадження знань, опанування діяльності, узгодження дій та взаєморо-зуміння людей.

28. Яке із наведених визначень належить до поняття «рефлексія»?

А. Своєрідний каталізатор змісту та способів спілкування.

Б. Здатність проникати в психічний стан іншої людини та спрямованість емоційного відгуку на її проблеми (співпереживання, співчуття).

В. Усвідомлення суб’єктом, як він сприймається і оцінюється іншими індивідами або спільностями.

Г. Спосіб розуміння іншої людини через усвідомлюване або неусвідомлюване уподіб-

нення тому самому суб’єкту, який пізнає.

29. Комунікативні функції спілкування –

А. Інформаційна, емо­ційна, регу­лятивна.

Б. Діяльність, спілкування та самосвідомість.

В. Інформаційно-комунікативна, емо­ційна, регуляційно-комунікативна, афективно-комунікативна.

Г. Інформаційно-комунікативна, регуляційно-комунікативна, афективно-комунікативна.

30. Субординаційне спілкування

А. Стосується спілкування між керівниками, між керівниками і підлеглими, базованого на адміністративно-правових нормах взаємодії.

Б. Стосується спілкування між керівниками, між керівниками і підлеглими, базованого на морально-психологічних нормах взаємодії.

В. Передбачає спілкування між керівниками і підлеглими, ґрунтуючись на адміністра-тивно-правових нормах.

Г. Характерне для спілкування між колегами.

31. Дружнє спілкування

А. Характерне для спілкування між колегами.

Б. Передбачає спілкування між керівниками і підлеглими, ґрунтуючись на адміністра-тивно-правових нормах.

В. Стосується спілкування між керівниками, між керівниками і підлеглими, базованого на адміністративно-правових нормах взаємодії.

Г. Стосується спілкування між керівниками, між керівниками і підлеглими, базованого на морально-психологічних нормах взаємодії.

32. Яке із наведених визначень належить до поняття «паралінгвістична система»?

А. Вокалізації, тобто якості голосу, його діапазон, тональність.

Б. Темп, паузи, різні вкраплення в мову (плач, сміх, кашель тощо).

В. Система організації простору і часу спілкування.

Г. Основний засіб візуального спілкування.

33. Яке із наведених визначень належить до поняття «проксеміка»?

А. Темп, паузи, різні вкраплення в мову (плач, сміх, кашель тощо).

Б. Система організації простору і часу спілкування.

В. Основний засіб візуального спілкування.

Г. Вокалізації, тобто якості голосу, його діапазон, тональність.

34. Яке із наведених визначень належить до поняття «просодичні аспекти спілкування»?

А. Система організації простору і часу спілкування.

Б. Пов’язані з тактильними особливостями сприйняття.

В. Вплив на комунікацію запахів тіла, кос­метики.

Г. Фонетич­ні характеристики мовлення (висота, інтенсивність то­що).

35. Яке із наведених визначень належить до поняття «ольфакторні аспекти спілкування»?

А. Вплив на комунікацію запахів тіла, кос­метики.

Б. Фонетич­ні характеристики мовлення (висота, інтенсивність то­що).

В. Пов’язані з тактильними особливостями сприйняття.

Г. Система організації простору і часу спілкування.

36. Коротке і мляве рукостискання дуже сухих рук може свідчити про

А. переконливість. В. дружелюбність.

Б. байдужість. Г. стурбованість.

37. Якщо партнер простягає руку трохи повернувши її доло­нею нагору, —

А. говорить про праг­нення до першості, бажання бути лідером.

Б. партнери однаково поважають, розуміють одне одного.

В. партнер віддає вам ініціативу, виражає готовність до підпорядкування.

Г. прагне зберегти офіційну дистанцію і нагадує про нерівність.

38. Долоні під час рукостискання перебува­ють в однаковому положенні – це

А. партнери однаково поважають, розуміють одне одного.

Б. партнер віддає вам ініціативу, виражає готовність до підпорядкування.

В. прагнення зберегти офіційну дистанцію і нагадати про нерівність.

Г. говорить про праг­нення до першості, бажання бути лідером.

39. У долоню партнера вкладають лише пальці – це свідчить про

А. праг­нення до першості, бажання бути лідером.

Б. радість.

В. бажання тримати співрозмовника на відстані.

Г. неповагу, прагнення зберегти офіційну дистанцію і нагадати про нерівність.

40. Співрозмовник, що ходить по кімнаті

А. йому хотілося б піти.

Б. він прагне бути лідером.

В. вважає себе володарем становища.

Г. ре­тельно обмірковує складну проблему, приймає важке рішення.

41. Співрозмовник, що сидить на стільці, розвалившись, недбало закинувши ногу на ногу, —

А. він ре­тельно обмірковує складну проблему, приймає важке рішення.

Б. він прагне бути лідером.

В. вважає себе володарем становища.

Г. ре­тельно обмірковує складну проблему, приймає важке рішення.

42. Закладання рук за голову —

А. зосередженість. В. розчарування.

Б. дружність. Г. вира­жає зверхність.

43. Пощипування перенісся —

А. прийняття рішення.

Б. ознака зосередженості і на­пружених міркувань.

В. вираження критичного ставлення до ваших пропозицій.

Г. позитивне рішення не за горами.

44. Якщо ваш співрозмовник підпирає підборіддя долонею з витягнутим вказівним пальцем, це виражає

А. позитивне рішення не за горами.

Б. ознаку зосередженості і на­пружених міркувань.

В. його критичне ставлення до ваших пропозицій.

Г. про неправду, про бажання щось при­ховати.

45. Потирання чола, скронь, підборіддя свідчить

А. про щирість.

Б. про дружбу.

В. про відкритість.

Г. про неправду, про бажання щось при­ховати.

46. Співрозмовник з піднятими плечима і опущеною голо­вою

А. відчуває неправду, про бажання щось при­ховати.

Б. хоче перервати співрозмовника.

В. відчуває зацікавленість, прихильність до партнера, спокій.

Г. вираження критичного ставлення до ваших пропозицій.