3. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності

Учасниками ЗЕД є різні категорії осіб, які за їх рольовими функ­ціями та повноваженнями можна поділити на такі групи:

• суб'єкти ЗЕД (особи, які безпосередньо здійснюють зовніш­ньоекономічну діяльність);

• особи, що забезпечують функції (в комплексі чи окремо ви­значені) щодо управління ЗЕД;

• споживачі в широкому розумінні (громадяни, суб'єкти гос­подарювання, негосподарські організації);

• посередники (особи, які надають суб'єктам ЗЕД послуги ор­ганізаційного, консультаційного та іншого характеру щодо спри­яння в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності).

Спеціальне законодавство про ЗЕД приділяє особливу увагу першим двом категоріям учасників ЗЕД з урахуванням їх визнача­льної ролі в організації та здійсненні зовнішньоекономічної діяль­ності.

Відповідно до ст. Закону «Про ЗЕД», суб'єктами зовнішньо­економічної діяльності в Україні є:

• фізичні особи - громадяни України, громадяни республік Союзу РСР, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно із законами України і постійно проживають на території України;

• юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консор­ціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднан­ня, організації та ін.), в т. ч. юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

• об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким ци­вільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

• структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності респуб­лік Союзу РСР, іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, від­ділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

• спільні підприємства за участю суб'єктів господарської дія­льності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнахо­дження на території України;

• інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України;

• Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які бе­руть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші дер­жави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи згідно з встановленими законом принципами здійсненні ЗЕД.

Суб'єкти ЗЕД мають права та обов'язки (загальні та спеціаль­ні), що є обов'язковими елементами їх правового статусу. До кате­горії загальних входять права та обов'язки, притаманні усім суб'єктам господарювання. До категорії спеціаль­них належать права та обов'язки, якими наділяються суб'єкти зов­нішньоекономічної діяльності в процесі її здійснення. Спеціальними правами суб’єктів ЗЕД є:

• здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та зовнішньоекономічні операції, щодо яких закон не містить за­борон/обмежень ;

• відкривати будь-які не заборонені законом валютні рахунки в банківських установах, розташованих на територіях інших держав;

• самостійно розпоряджатися (після сплати передбачених за­коном податків і зборів/обов'язкових платежів) валютною вируч­кою від проведених зовнішньоекономічних операцій (крім перед­бачених законом випадків);

• одержувати в іноземних фінансових установах на договірній основі валютні кредити на умовах, що не суперечать законодавст­ву України;

• обирати контрагентів та укладати з ними зовнішньоекономіч­ні договори (контракти);

• обирати за домовленістю з контрагентом за зовнішньоеконо­мічним договором/контрактом юрисдикційний орган, що розв'я­зуватиме між ними спори; відповідно до ст. 38 Закону «Про ЗЕД» спори між суб'єктами ЗЕД можуть розглядати: суди України; за зго­дою сторін спору - Міжнародний комерційний арбітражний суд та Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті Украї­ни; інші органи вирішення спору, якщо це не суперечить чинним за­конам України або передбачено міжнародними договорами України);

• обирати за домовленістю з контрагентом за зовнішньоеко­номічним договором/контрактом національну належність законо­давства, що застосовуватиметься при розгляді таких спорів;

• користуватися державним захистом своїх прав та законних інтересів у разі їх порушення за межами України шляхом звер­нення до дипломатичних та консульських установ, державних торговельних представництв, а також в інший спосіб, визначений законом.

До спеціальних обов’язків суб’єктів ЗЕД належать:

• дотримання вимог законодавства про ЗЕД, в т.ч.:

• здійснення у передбачених актами законодавства випадках ліцензування та квотування імпортно-експортних операцій, а та­кож виконання умов їх надання;

• дотримання вимог щодо змісту, форми та державної реєст­рації зовнішньоекономічних договорів (контрактів);

• у разі здійснення ЗЕД в Україні у формі створення інозем­ним суб'єктом господарювання (зі статусом юридичної особи) фі­лій, представництв, інших відокремлених підрозділів (без такого статусу) — здійснити реєстрацію подібного суб'єкта в установле­ному порядку;

• здійснювати відповідні відрахування іноземної валюти з дотриманням передбачених для цього процедур;

• вести бухгалтерський та оперативний облік зовнішньоеко­номічних операцій, а також статистичну звітність;

• імпортувати в Україну лише ті товари, які за своїми техніч­ними, фармакологічними, санітарними, фітосанітарними, ветери­нарними та екологічними характеристиками не порушують міні­мальних умов відповідних стандартів та вимог, що діють на тери­торії України;

• утримуватися від порушень встановлених законом заборон, обмежень щодо субсидованого імпорту, демпінгового імпорту, реекспорту;

• у разі порушення вимог законодавства про ЗЕД нести передба­чену ним господарсько-правову відповідальність;

• інформувати Нацбанк України про відкриття валютних ра­хунків за межами України та надавати відомості про використання своїх валютних рахунків податковим органам у встановленому по­рядку та ін.

Держава гарантує рівність прав та однаковий захист усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Проте у разі застосу­вання до українських суб'єктів господарювання дискримінаційних заходів на території певних держав, в Україні можуть бути засто­совані аналогічні заходи до суб'єктів господарювання відповідної країни (ч. 2 ст. 389 ГК України, ст. 29 Закону «Про ЗЕД»).