7.3 Нормоконтроль

Мета і задачі нормоконтролю. Нормоконтроль це перевірка відповідності розробленої конструкторської до-кументації на виріб нормам і вимогам, встановленим між-державними, державними, галузевими стандартами, стандар-тами підприємств.

Нормоконтролю підлягає вся технічна документація, яка розробляється організацією чи підприємством: технічне зав-дання на науково-дослідну і дослідно-конструкторську ро-боти; конструкторська документація; технологічна докумен-тація; проекти нормативно-технічної документації та інші документи.

Порядок проведення нормоконтролю регламентується стандартом ГОСТ 2.111-68.

Основні задачі нормоконтролю:

1) перевірка зовнішнього виду конструкторської доку-ментації (акуратність оформлення, зручність сприйняття представленої технічної інформації тощо);

2) перевірка комплектності документації, наявності підписів виконавців, а також осіб, що перевірили і затвердили документ;

3) перевірка повноти реалізації в проекті принципу уніфікації конструкційних матеріалів, конструктивних еле-ментів, складових частин виробу;

4) перевірка обґрунтованості використання оригіналь-них конструкцій замість уніфікованих і стандартизованих, які вже освоєні виробництвом;

5) перевірка правильності виконання конструкторських документів у відповідності до вимог чинних стандартів;

6) проведення експертизи технічної документації, що поступила з інших організацій і підприємств;

7) проведення вхідного нормоконтролю докуметації, що поступила від сторонніх організацій.

8) проведення обліку та аналізу виявлених в процесі нормоконтролю помилок.

Організація проведення нормоконтролю. Нормо-контроль – кінцевий етап розроблення конструкторської документації. В залежності від обсягу конструкторської докуметації та її змісту нормоконтроль може проводитися одним нормоконтролером або групою нормоконтролерів. В другому випадку кожний член групи може спеціалізуватися по окремих видах конструкторських документів (схемах, кресленнях, технічних завданнях, технічних умовах тощо).

Конструкторська документація подається для нормо-контролю комплектно. При необхідності нормоконтролер може вимагати від розробника конструкторської документації додаткові матеріали для вияснення та уточнення тих чи інших конструкторських рішень.

Зауваження нормоконтролера, які пов’язані з порушен-ням діючих стандартів та інших нормативно-технічних доку-ментів, повинні бути враховані і виправлені конструктором в обов’язковому порядку. Зауваження і пропозиції нормо-контролера, які стосуються конструктивних рішень, вносяться в документацію після їх погодження з розробником. Якщо розробник притримується іншої від нормоконтролера думки, то зауваження та пропозиції останнього подаються для вирішення керівнику органу стандартизації. Його думка – остаточна.

Форма довідки зауважень та пропозицій нормо-контролера і приклад її заповнення приведені в табл. 7.2.

Таблиця 7.2 – Форма довідки зауважень та пропозицій нормоконтролера

Позначення документа	Умовні помітки в документі	Зміст зауважень та пропозицій
АФ-1.00.000 СК		Розмір „Під ключ” виконати згідно ГОСТ 6424-73
АФ-1.01.000 СК		Конусність замінити на нормалізовану згідно ГОСТ 6424-73

Перевірена нормоконтролером документація підпису-ється ним у відведеному для цього місці. На кресленнях і специфікаціях нормоконтролер підписується в графі „Н.іконтр.” основного напису. Якщо нормоконтроль здійс-нюється групою нормоконтролерів, то його позитивний результат засвідчується підписом нормоконтролера найвищої кваліфікації. Інші нормоконтролери візують документи на полях.

Зміст робіт, що проводяться в процесі нормо-контролю складальних креслень. В процесі нормоконтролю складальних креслень перевіряється:

1) відповідність умовного позначення креслення вста-новленим вимогам позначення конструкторських документів;

2) комплектність креслень виробу;

3) правильність виконання основного напису на крес-леннях і написів в додаткових графах;

4) відповідність креслення стадії розроблення конструк-торської документації, правильність присвоєння літери;

5) раціональне членування виробу на складові частини;

6) повнота і правильність зображення складальної оди-ниці з точки зору достатньої уяви про розміщення і взаємодію складових частин виробу, його складання та контроль;

7) правильність нанесення позицій складових частин виробу у відповідності до специфікації;

8) раціональне використання конструктивних елементів, марок конструкційних матеріалів, розмірів і профілів прокату, видів і допусків посадок; можливість об’єднання близьких за видом, розмірами та призначенням елементів;

9) можливість заміни оригінальних виробів типовими, розробленими раніше виробами аналогічного функціональ-ного призначення;

10) раціональне використання площі креслярського формату;

11) виконання креслення у відповідності до вимог стан-дартів на формати, масштаби, зображення, нанесення розмі-рів, умовне позначення конструктивних елементів, шрифти та ін.;

12) наявність і правильність нанесення розмірів та їх граничних відхилень;

13) правильність спрощеного зображення елементів конструкції;

14) правильність використання скорочень слів в текс-товій інформації;

15) правильність зображення і позначення зварних швів;

16) наявність і правильність нанесення габаритних, приєднувальних, установочних та довідкових розмірів;

17) наявність і правильність посилань на стандарти та інші нормативно-технічні документи.

Зміст робіт, що проводяться в процесі нормоконт-ролю креслень деталей. При проведенні нормоконтролю креслень деталей перевіряється:

1) відповідність умовного позначення креслення вста-новленим вимогам позначення конструкторських документів;

2) правильність виконання основного напису на крес-леннях і написів в додаткових графах;

3) можливість заміни оригінального виробу типовим або стандартним;

4) повнота і правильність зображення виробу і його складових елементів;

5) правильність виконання креслення у відповідності до вимог стандартів на формати, масштаби, зображення, нане-сення розмірів, шрифти та ін.;

6) наявність і правильність нанесення лінійних розмірів, граничних відхилень номінальних розмірів, граничних відхи-лень форми і розміщення поверхонь;

7) правильність позначення шорсткості поверхонь;

8) правильність позначення покрить, термічних і хіміко-термічних способів зміцнення деталей та інших видів обробки;

9) правильність зображення різьб;

10) правильність зображення і позначення зварних швів та інших нероз’ємних з’єднань;

11) правильність зображення пружин;

12) наявність і правильність зображення фасок, канавок збігу різьби, радіусів, галтелей та інших конструктивних елементів;

13) правильність зображення зубчастих і ланцюгових коліс, черв’яків, рейок, елементів шліцьового з’єднання;

14) правильність використання скорочень слів текстової інформації;

15) раціональне використання площі креслярського формату;

16) наявність і правильність посилань на стандарти та інші нормативно-технічні документи.

Зміст нормоконтролю специфікацій. При нормоконт-ролі специфікацій перевіряється:

1) правильність найменування і умовних позначень виробів і документів, записаних в специфікації;

2) наявність і правильність посилань на стандарти та інші нормативно-технічні документи;

3) можливість скорочення номенклатури купованих і стандартизованих виробів, матеріалів;

4) відповідність форми специфікації вимогам діючих стандартів;

5) дотримання установленого порядку складання розді-лів специфікації:

документація;

комплекси;

складальні одиниці;

деталі;

стандартні вироби;

інші вироби;

матеріали;

комплекти;

6) правильність виконання основного напису в специ-фікації.

Зміст нормоконтролю текстової конструкторської документації. Зміст нормоконтролю конкретних текстових конструкторських документів (технічного завдання, технічних умов, настанови з експлуатації та ін.) описано в [2]. В процесі нормоконтролю текстових конструкторських документів необхідно перевіряти:

1) правильність оформлення титульної сторінки конст-рукторських документів;

2) правильність побудови і найменування розділів, під-розділів, пунктів, підпунктів;

3) відповідність технічної термінології і умовних позна-чень вимогам стандартів та інших нормативних документів;

4) правильність розміщення тексту на аркушах доку-мента;

5) правильність оформлення ілюстрацій, таблиць, додат-ків до документа;

6) дотримання правил абзаців, інтервалів, розміру і кольору шрифтів, нумерації сторінок, посилань на джерела інформації;

7) правильність заповнення граф та форм відповідних документів;

8) правильність нумерації додатків і посилань на них в тексті документа;

9) дотримання одноманітності вживаних в тексті понять, визначень, позначень впродовж всього документа;

10) правильність внесення змін до документа.

Додаток А

Таблиця А.1 – Чисельні значення шорсткості поверхні при встановлених класах шорсткості

Класи шорсткості	Параметри шорсткості, мкм		Базова довжина l, мм
	Ra	Rz
1	80; 63; 50*; 40	320; 250; 200; 160	8,0
2	40; 32; 25*; 20	160; 125; 100; 80
3	20; 16; 12,5; 10	80; 63; 50; 40
4	10; 8; 6,3*; 5	40; 32; 25; 20	2,5
5	5; 4; 3,2*; 2,5	20; 16; 12,5; 10
6	2,5; 2; 1,6*; 1,25	10,0; 8,0; 6,3	0,8
7	1,25;1; 0,8*; 0,63	6,3; 5,0; 4,0; 3,2
8	0,63; 0,5; 0,4*; 0,32	3,2; 2,5; 2,0; 1,6
9	0,32; 0,25; 0,2*; 0,16	1,6; 1,25; 1,0; 0,80	0,25
10	0,16; 0,125; 0,1*; 0,08	0,80; 0,63; 0,50; 0,40
11	0,08; 0,063; 0,05*; 0,04	0,40; 0,32; 0,25; 0,20
12	0,04; 0,032; 0,025*; 0,02	0,20; 0,16; 0,125; 0,10
13	0,02; 0,016; 0,012*; 0,01	0,10; 0,080; 0,063; 0,05	0,08
14	0,010; 0,008	0,050; 0,040; 0,032

Примітка: зірочкою позначені параметри Ra, яким надається перевага

Таблиця А.2 – Граничні відхилення діаметрів спряжених деталей, що ущільнюються гумовими кільцями ГОСТ 9833-73

Номінальні діаметри ущільнюваних деталей, мм	Граничні відхилення при тиску, МПа
	до 5		5 – 10		більше 10
	для з’єднань*
	Р	Н	Р	Н	Р	Н
Від 3 до 30	H9/f9	H10/h9	H9/f9	H10/h9	H9/f9	H10/h9
Від 30 до 50	H9/f9	H10/h9	H8/f7	H10/h9	H8/f7	H9/h9
Від 50 до 80	H9/f9	H10/h9	H8/f7	H10/h9	H7/f7	H9/h9
Від 80 до 120	H8/f7	H9/h9	H8/g6	H9/h9	H7/f7	H9/h9
Від 120 до 180	H8/f7	H9/h9	H8/g6	H9/h9	H7/g6	H9/h9
Більше 180	H8/g6	H9/h9	H7/g6	H9/h9	H7/g6	H9/h9

^*Примітка: Р – рухомі з’єднання;

Н – нерухомі з’єднання.

Таблиця А.3 – Граничні відхилення діаметрів спряжених деталей, що ущільнюються гумовими манжетами ГОСТ 14896-84

Номінальні діаметри ущільнюваних деталей, мм	Граничні відхилення при тиску, МПа
	до 5		5 - 25	25 - 30		5 - 50
	Без захисного кільця		Із захисним кільцем з фторопласта			Із захисним кільцем з поліамідів
Від 4 до 80	H9/f9	H9/f9		H9/f9	H9/f9
Від 80 до 180	H9/f7	H8/f7		H8/g6	H9/f9
Від 180 до 220	H9/f7	H8/f7		H8/g6	H8/f7
Від 220 до 500	H9/g6	H8/f7		H7/g6	H8/f7
Від 500 до 900	H7/g6	H8/f7		H8/g7	H8/f7

Таблиця А.4 – Система отвору. Рекомендовані посадки при розмірах від 1 до 500 мм

за ГОСТ 25347-82

Основні отвори

Основні відхилення валів

a

b

c

d

e

f

g

h

js

k

m

n

p

r

s

t

u

x

z

Посадки з зазором

Посадки перехідні

Посадки з натягом

Н5

H5 g4

H5 h4

H5 jS4

H5 k4

H5 m4

H5 n4

Н6

H6 f5

H6 g5

H6 h5

H5 jS5

H6 k5

H6 m5

H6 n5

H6 p5

H6 r5

H5 s5

Н7

H7 c8

H7 d8

H7 , H7 e7 e8

H7 f7

H7 g6

H7 h6

H7 jS6

H7 k6

H7 m6

H7 n6

H7 p6

H7 r6

H7 s6

H7 s7

H7 t6

H7 u7

Н8

H8 c8

H8 d8

H8 e8

H8 , H8 f7 , f8

H8 , H8 h7 h8

H8 jS7

H8 k7

H8 m7

H8 n7

H8 s7

H8 u8

H8 x8

H8 z8

H8 d9

H8 e9

H8 f9

H8 h9

Н9

H9 d9

H9 , H9 e8 e9

H9 , H9 f8 f9

H9 , H9 h8 h9

Н10

H10 h10

H10 , H10 h9 h10

Н11

H11 a11

H11 b11

H11 c11

H11 d11

H11 h11

Н12

H12 b12

H12 h12

– посадки, яким надається перевага

Таблиця А.5 – Система вала. Рекомендовані посадки при розмірах від 1 до 500 мм

за ГОСТ 25347-82

Основні вали

Основні відхилення валів

a

b

c

d

e

f

g

h

js

k

m

n

p

r

s

t

u

Посадки з зазором

Посадки перехідні

Посадки з натягом

h4

G5 h4

H5 h4

JS5 h4

K5 h4

M5 h4

N5 h4

h5

F7 h5

G6 h5

H6 h5

JS6 h5

K6 h5

M6 h5

N6 h5

P6 h5

h6

D8 h6

E8 h6

F7 h6

F8 h6

G7 h6

H7 h6

JS7 h6

K7 h6

M7 h6

N7 h6

P7 h6

R7 h6

S7 h6

T7 h6

h7

D8 h7

E8 h7

F8 h7

H8 h7

JS8 h7

K8 h7

M8 h7

N8 h7

U8 h7

h8

D8 , D9 h8 h8

E8 h8

E9 h8

F8 , F9 h8 h8

H8 h8

H9 h8

h9

D9 , D10 h9 h9

E9 h9

F9 h9

H8 , H9 h9 h9 H10 h9

h10

D10 h10

H10 h10

h11

A11 h11

B11 h11

C11 h11

D11 h11

H11 h11

h12

B12 h12

H12 h12

– посадки, яким надається перевага

Додаток Б

Рисунок Б.1 – Співвідношення між значеннями твердості матеріалів за методами Роквелла та Брінелля