Особливості інфрачервоного (іч), ультрафіолетового (уф) та лазерного випромінювання, їх нормування, прилади та методи контролю.

Джерелом ІЧ випромінювань є всі тіла, температура поверхні яких перевищує температуру абсолютного нуля (– 273 К). У виробничих приміщеннях передача теплоти здійснюється в основному конвекцією та випромінюванням. Передача теплоти конвекцією залежить від форми і температури поверхні нагрітого тіла та від температури і швидкості руху навколишнього повітря. Передача теплоти випромінюванням залежить від температури поверхні та ступеня чорноти тіла (темні шорсткі поверхні випромінюють теплоти більше, ніж гладкі, блискучі). Дослідження показують, що не менше 60% усього випромінювання теплоти у навколишнє середовище здійснюється шляхом інфрачервоного випромінювання.

Для вимірювання теплового випромінювання використовують актинометри, термопари та інфрачервоні спектрометри (ИКС-10, ИКС-12, ИКС-14).

Інтенсивність теплового опромінювання працівників від нагрітих поверхонь технологічного обладнання, освітлювальних приладів, інсоляції на постійних і непостійних робочих місцях не повинна перевищувати 35 Вт/м² при опроміненні 50% і більше поверхні тіла; 70 Вт/м² - 25...50% та 100 Вт/м² - при опроміненні менше 25% поверхні тіла. Інтенсивність теплового опромінювання працівників від відкритих джерел (відкрите полум'я) не повинна перевищувати 140 Вт/м² при опроміненні не більше 25% поверхні тіла та обов'язковому використанні засобів індивідуального захисту, зокрема обличчя і очей.

У певних дозах ультрафіолетове випромінювання необхідно людині для нормального функціонування організму, особливо для дітей (протерахітна дія). При значних позах УФВ викликає хвороби шкіри: опіки, дерматити, рак шкіри. Людина відчуває головну біль, нудоту, збудження. Крім цього при попаданні в око УФВ викликає офтальмію, при значних потужностях руйнується сітчатка, що веде до втрати зору. Потужність УФВ не повинна перевищувати для спектра "А" – 10 Вт/м², "В"–0,05Вт/м², "С" – 0,01 Вт/м².

Дія лазерного випромінювання на організм людини має складний характер і обумовлена як безпосередньою дією лазерного випромінювання на тканину, так і вторинними явищами, обумовленими змінами в організмі внаслідок опромінення. Розрізняють термічну і біологічну дію лазерного випромінювання на тканини, що може призвести до теплової, ударної дії світлового тиску, електрострикції (механічні коливання під дією електричної складової електромагнітного поля), перебудови внутрішньоклітинних структур та інше.

Особливо чутливі до дії лазерного випромінювання очі людини. Ураження очей виникає від влучення як прямого, так і відбитого променя лазера, навіть якщо поверхня відбиття не є дзеркальною.

Засоби та заходи захисту від іч та уф випромінювань.

Методи захисту людини від температурних впливів татеплового випромінювання можна умовно поділити на загальні, які забезпечують спільний захист від шкоди опромінення, та окремі, що забезпечують захист від однієї з них.

Основні методи захисту – усунення високотемпературних джерел теплоти; теплоізоляція та охолодження гарячих поверхонь; екранування; застосування вентиляції, повітряних оазисів та душування; засоби індивідуального захисту; організація раціонального режиму праці і відпочинку.

Усунення високотемпературних джерел можливо при зміні технології, скороченні довжини паропроводів і газоходів, механізації, автоматизації та дистанційному управлінні виробничими процесами тощо.

Для зменшення кількості надлишкової теплоти, що надводить у приміщення від обладнання, зовнішні поверхні його покривають теплоізоляційними матеріалами. Теплова ізоляція є ефективним та самим економічним засобом щодо зменшення не тільки інтенсивності інфрачервоного випромінювання від нагрітих поверхонь (печі, апарати, трубопроводи та ін.), але й загальних тепловиділень, а також щодо запобігання опікам при дотиканні до цих поверхонь та скорочення витрат палива. Згідно з ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" температура на поверхні обладнання не повинна перевищувати 45°С, а в приміщеннях із пожежо- та вибухонебезпечним середовищем – 35°С (за протипожежними нормами).

Інфрачервоні промені мало поглинаються повітряним середовищем і при досягненні поверхні інших тіл перетворюються на теплову енергію. Тому вентиляція і навіть кондиціювання повітря не захищають від променистої теплоти. Захист від прямої дії теплових випромінювань здійснюється, в основному, екрануванням – установленням термічного опору на шляху теплового потоку.

Екрани бувають відбивні та поглинальні. Відбивні екрани виготовляють із алюмінію, жерсті, цегли та інших матеріалів. Поглинальні екрани являють собою завіси та щити з малотеплопровідних матеріалів. Завіси виконують із дрібних металевих ланцюгів, що знижують променистий потік на 60...70%, чи з водяної плівки, яка пропускає видимі промені, але поглинає до 90% теплових випромінювань.

Теплова радіація з густиною випромінювання 560–1050 Вт/м² є межею, яка переноситися людиною. Згідно діючим санітарним нормам допустима щільність потоку інфрачервоних випромінювань не повинна перевищувати 350 Вт/м²Інтенсивність теплового опромінення працюючих від нагрітих поверхонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів та інсоляція від засклених огороджень не повинна перевищувати 35 Вт/м² – при опроміненні 50% та більше поверхні тіла, 70 Вт/м² – при величині опромінюваної поверхні від 25 до 50%, та 100 Вт/м² – при опроміненні не більше 25% поверхні тіла працюючого.