2. Чорноморський біосферний заповідник.

Заповідник створений в 1927 році для охорони птахів, що зимують, гніздяться і зупиняються при перельотах, а також для збереження інших видів тварин і рослин, ландшафтів пустельних полинових типчаково-ковилових степів, солончаків, піщаних степів та водно-болотних угідь. В 1983 р. оголошений біосферним заповідником, в 1984 занесений до міжнародної мережи біосферних заповідників. Крім того, територія його відповідно до Рамсарської конвенції занесена до списку водно-болотних угідь міжнародного значення.

Мартин середземноморський (чорноголова чайка) - емблема Чорноморського заповідника

Загальна площа заповідника - 89129га ( в Херсонській області -86388га, 2741 га — в Миколаївській), в т.ч. - заповідної зони — 70509га.

До його складу входять суходільні ділянки - Ягорлицький Кут, Потіївка, Солоноозерна, Івано-Рибальчанська, Волижин ліс, острови - Довгий, Орлів, Бабин, Смалений, Круглий, Сибірські, Єгипетські, Кінські, Потієвські, Нові, та ін., Тендрівська коса, а також акваторії Чорного моря в Тендрівській і Ягорлицькій затоках.

На території заповідника є ліси чагарники, степи, луки, прибережно-водна і водна рослинність, солончаки. Три формації занесено до Зеленої книги України, а саме: формацію берези дніпровської, ковили дніпровської ( Stipeta borysthenica ) та волосистої. Флора судинних рослин нараховує 728 видів, мохоподібних — 61, водоростей - 105, лишайників - 88, грибів - 172. До Червоної книги України занесено 24 види рослин. На території заповідника зростають 60 видів вищих судинних рослин, які є ендемічними або субендемічгоши. Ендемізм їх пов'язаний з піщаними аренами Нижнього Дніпра та приморськими літоральними пісками. В бріофлорі є ряд рідкісних і зникаючих видів. Це печіночний мох, бореальний вид Серhaloziella divaricata , рідкісний неморальний вид Dicranowesia cirrata місцезнаходження якого тут є єдиним в степовій зоні. Е ntostodon hungaricus — європейсько-середньоазійський аридний вид, включений до Червоної книги європейських бріофітів, А ulacomnium paluste і Вгас hyhecium rivulare — бореальні види, що дуже рідко зустрічаються в степовій зоні, та інші.

Фауна нараховує 47 видів ссавців, 305 видів птахів, 9 — плазунів, 9 - земноводних, 2715 - комах, павуків — (на Івано-Рибальчанській ділянці - 175, Солоноозерній — 168, Потіївській — 86, Волижиному лісі — 82), 100 — кліщів- паразитів хребетних тварин, 10 - корененіжок, 10 — губок, 2 — актиній, 68 - багатоїцетинкових червів, 64 - ракоподібних, 62 — м'якунів, 5 — асцидій, 1 - турбелярій. До Червоної книги України занесено 69 видів тварин.

Одним з важливих завдань Чорноморського біосферного заповідника є проведення екологічного моніторингу, який включає спостереження, оцінку і прогноз антропогенних змін стану екосистем, що забезпечує їх екологічну рівновагу. В районі заповідника це особливо стосується змін природних комплексів внаслідок впливу на них гідротехнічного і іригаційного будівництва.

Особливо це стосується приморських ділянок заповідника, в першу чергу Потіївської ділянки. Ці дії відбуваються внаслідок експлуатації Краснознам'янської зрошувальної системи, мережі дренажної системи та скидів поочищених стоків. Зрошувальні відносно прісні води скидаються у внутрішні озера території заповідника та в Тендрівську затоку. Води з рисових чеків та не доочищені води з очисних споруд санаторію "Золота Нива" селища Залізний Порт Голопристанською району, які працюють з великим перевантаженням, дуже забруднені азотистими та фосфорними сполуками, пестицидами, мінеральними добривами, гербіцидами. Дренажні води мають високий ступінь мінералізації. Відбулося різке обводнення і навіть підтоплення території заповідника в результаті зміни гідрологічного і гідрохімічного балансів всієї приморської смуги. Площі пустельно-степових, солончакових та галофільно-лучних формацій суходолу, які охороняються як еталони приморського ландшафту, за останні два десятиріччя скоротились на одну третину. Паралельно відбулося різке (більше ніж в 10 разів) збільшення боліт з домінуванням в ценозах очерету південного (Phragmites australis). Суцільними заростями цього виду вкриті всі зниження заповідної ділянки. Ця рослина сприяє інтенсивному замуленню озер та акумуляції шкідливих хімічних речовин в заповіднику. Змін зазнав не тільки рослинний, а й тваринний світ. Дуже змінився видовий склад і біомаса донних безхребетних тварин, значні зміни відбулися в ентомофауні заповідника. Для багатьох видів птахів, особливо куликів, в тому числі кулика- ходуличника, що гніздувались па відкритих берегах озер, Потіївська ділянка втрачена внаслідок заростання плес очеретом.

Захистом від наростання дії антропогенного пресу в певній мірі може слугувати оптимальний режим господарювання в однокілометровій охоронній зоні, відведення зрошувальних вод за межі Тендрівської затоки, встановлення регуляторної дренажної системи для недопущення надпорогових, незворотних змін екосистем.

В умовах антропогенно змінених суходільних і водних ценозів важливою проблемою заповідника є формування оптимальної структури острівного орнітокомплексу, однією з складових якого є колоніальні чайкові птахи. Метод прямого протекціонізму одному чи кільком видам ставить нові питання, особливо у зв'язку з тим, що заповідник став біосферним і тепер його основним завданням є виконання функції еталона природи Причорномор'я. В заповіднику, коли він мав статус державного, стратегія охорони птахів була направлена на збереження окремих видів, що приносять користь сільському господарству. Це в основному стосувалось чорноголового мартина, який винищує велику кількість шкідників сільськогосподарських культур. З 80-років XX століття на островах було вже більше 300 000 пар чорноголового мартина. Проте є думка, що в такій популяції ослаблені механізми саморегуляції чисельності, велика загроза виникнення епізоотій, постають питання кормової бази, відбувається евтрофікація Тендрівської затоки в районі острова Орлів, витісняються комахи, в тому числі рідкісні, з степових ценозів.

Антропогенний вплив на тварин, зокрема на птахів, проявляється в зростанні чисельності представників гніздової орнітофауни дендрофільного комплексу. Це пов'язано з залісненням людиною Олешківських пісків та господарським освоєнням територій, що межують з заповідником В ті роки практикувалось масове розвішування шпаківень, синичників, взагалі штучних будиночків для принаджування птахів. Тенденція проникнення нових видів в природні і штучні лісонасадження збереглася — з'явився яструб великий, сойка, лісовий жайворонок. Останній проник в заповідник з сусідніх ділянок у зв'язку з підвищенням рівня зволоженості всієї території. Виросла чисельність сов - вухатої та сплюшки, вони займають штучні будиночки та природні дупла, що утворились в стовбурах дерев. Загніздився боривітер - степовий та звичайний, чеглок.

Деякі види скорочують свою чисельність, це, наприклад, кібчик, колонії якого були звичайним явищем на лісостепових ділянках. Відійшов з заповідних ділянок грак, тисячі гнізд якого були на всіх ділянках. Тут мабуть просліджується інша тенденція. Вид живиться в агроландшафтах, антропогенних біотопах, тому "пусті" соснові ценози, що оточили заповідні ділянки, не влаштовують цей вид.. Зараз грак майже не гніздиться в заповіднику.

У зв'язку з антропогенним підтопленням на лісостепових ділянках майже звичайним видом стала озерна жаба (Rana ridibunda), зросла чисельність квакші (Нуlа аrborea), з'явилась часничниця (Реlodates fuscus). В озерах Потіївської ділянки стала звичайним видом червоночерева кумка (Во mdina bombina). Подібним же чином відреагували на зволоження території і плазуни. Чисельність видів, що пов'язані з водою, зросла. Це такі види, як вуж звичайний (Natrix natrix) та водяний (N.tesselata), болотна черепаха (Еmys orbicularis). Дещо частіше зустрічаються полози чотирисмугий (Еlaphe quaturlineata) та жовточеревий (Со luber jugularis), ящірка прудка (Lacera agilis). У сухопутних видів — ящірки різнобарвної (Еremias arguta) та гадюки степової (Vipera ursini) чисельність популяцій не змінилася. Зростання чисельності полоза чотирисмугого відбулося завдяки масовому розвішуванню шпаківень в минулі десятиріччя, адже значно збільшилась кормова база цієї змії — пташенята птахів-дуплогніздників.

Із зростанням площі зволожених біотопів зросла чисельність комахоїдних ссавців - білогрудого їжака та землерийки. Також зросла чисельність борсука, кабана, мишей.

Взагалі внаслідок "стікання" в заповідник видів природної фауни відбувається зростання щільності популяцій різних видів. Так, наприклад, лише фауна прямокрилих Івано-Рибальчанської ділянки нараховує 36 видів, в тому числі і рідкісних. Таке ж явище характерне і для аранеофауни всіх ділянок заповідника, оскільки більшість видів не можуть існувати в антропогенних ландшафтах, а лише на заповідних територіях

Нинішня мережа об'єктів природно-заповідного фонду недостатня не тільки за площею, а й за репрезентативністю. Вона не охоплює навіть всі типові зональні ценози, типи рослинності, більшість рідкісних ценозів, більшість раритетного видового різноманіття. З рідкісних видів рослин лише 35% знаходяться на територіях заповідних об'єктів. Треба ще врахувати, що Херсонська область є однією з найбагатших за видовим складом живих організмів областей України. В області зустрічається 40 % живих організмів, що відомі в Україні.

Практично всі об'єкти, крім біосферних заповідників та національного парку, деяких пам'яток природи та садово-паркового мистецтва, не мають чітко окреслених в натурі меж, відповідних вивісок з назвою природно-заповідного об'єкта та його статусу, огорожі, попереджувальних та заборонних знаків, аншлагів. Керівники владних адміністративних структур, на землях яких розташовані заповідні об'єкти, практично дуже мало або й нічого не знають про їх сучасний стан.

Помітна нерівномірність і нерівнозначність розташування об'єктів природно-заповідного фонду на території області. Жодного заповідного природного об'єкта немає в Нижньосірогозькому, Верхньорогачицькому та Великєїлепетиському районах, лише по одному в Генічеському, Новотроїцькому, Іванівському, Високопільському та Горностаївському районах. Але ще є резерви для створення заповідних об'єктів, особливо в долинах річок, в степових балках, на піщаних аренах, морському узбережжі, в степових подах, на відслоненнях гірських порід та інших територіях.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Аврора біла

Аксонолайм замковий

Андрена золотонога

Аноплій самарський

Антофора коренаста

Арге Беккера

Археобдела каспійська

Архірилея чорна

Афаліна

Бабка перев'язана

Баклан малий

Балабан

Бистрянка російська

Бичок-каспіосома каспійський

Бичок-пуголовочок Браунера

Білозубка велика

Білуга звичайна

Боліварія короткокрила

Бражник дубовий

Бражник мертва голова

Бражник прозерпіна

Бражник скабіозовий

Бранхінекта східна

Бранхінектела середня

Бранхінела колюча

Брахіцерус зморшкуватий

Ведмедиця-господиня

Велетенський мурашиний лев західний

Вечірниця велетенська

Вечірниця мала

Вечірниця руда

Видра річкова

Вирезуб причорноморський

Вівсянка чорноголова

Вусач великий дубовий

Вусач земляний хрестоносець (коренеїд хрестоносець)

Вусач мускусний

Вухань австрійський

Гадюка степова

Гіпаніс левіускула

Гмеліна Кузнецова

Гмеліна маленька

Гоголь

Гоплітіс рудий

Горбань темний

Горностай

Гуска мала (гуска білолоба мала)

Дазипода (мохнонога бджола) шипоносна

Дельфін звичайний (білобочка)

Дерихвіст лучний

Джміль вірменський

Джміль глинистий

Джміль лезус

Джміль моховий

Джміль оперезаний

Джміль пахучий

Дибка степова

Дисцелія зональна

Дозорець-імператор

Долерус короткокрилий

Дрохва

Евмен трикрапковий

Емпуза піщана

Ємуранчик звичайний

Жабоп'явка алжирська

Жайворонок сірий

Жук-олень, рогач звичайний

Журавель степовий

Зегрис Евфема

Золотомушка червоночуба

Ірис плямистий

Іфігенела Андрусова

Іфігенела колючконога

Іфігенела шаблінська

Йорж носар

Кажан пізній

Казарка червоновола

Кам'яний краб

Канюк степовий

Каптурниця блискуча

Каптурниця срібляста

Каптурниця срібна

Кольпа Клюге (кампсосколія жовтоволоса)

Кольпоциклоп прісноводний

Кольпоциклоп шипуватий

Комарівка італійська

Коник-товстун степовий

Коровайка

Короткопера риба-присосок двоплямиста

Косар

Красотіл пахучий

Красуня діва

Крех середній (крех довгоносий)

Криптохіл червонуватий

Крячок каспійський

Крячок малий

Ксанто пореса

Ксилокопа (бджола-тесляр) звичайна

Ксилокопа (бджола-тесляр) райдужна

Ксилокопа (бджола-тесляр) фіолетова

Ктир велетенський

Кулик-довгоніг (ходуличник)

Кулик-сорока

Кульон великий (кроншнеп великий)

Кульон середній (кроншнеп середній)

Кульон тонкодзьобий (кроншнеп тонкодзьобий)

Кутора мала

Лаврак європейський

Левкомігус білосніжний

Лежень

Лилик двоколірний

Ліксус катрановий

Ліометопум звичайний

Лосось чорноморський

Лунь лучний

Лунь польовий

Лунь степовий

Лярра анафемська

Марена дніпровська

Мартин каспійський (реготун чорноголовий)

Махаон

Мегариса рогохвостова

Мелітурга булавовуса

Меризія азовська

Мишівка степова

Мідянка звичайна

Мізида аномальна

Мізида Варпаховського

Мінога українська

Мнемозина

Морська голка товсторила

Морська голка тонкорила

Морська свиня (азовка)

Морський коник довгорилий

Морський кріт

Мухоловка звичайна

Нерозень

Нетопир звичайний

Нетопир Натузіуса

Нетопир середземноморський

Ніфарг середній

Нічниця водяна

Нічниця вусата

Нічниця ставкова

Норка європейська

Огар

Орлан-білохвіст

Осетер атлантичний

Осетер російський

Осетер шип

П'явка аптечна

П'явка медична

Пелікан рожевий

Перкарина чорноморська

Піскара сіра

Пісочник морський (зуйок морський)

Подалірій

Поліксена

Полоз жовточеревий, каспійський

Полоз сарматський, Палласів

Пухівка (гага)

Райдужниця велика

Сапсан

Сатир залізний

Сатурнія велика

Сатурнія мала

Сатурнія руда

Сатурнія середня

Севрюга звичайна

Сиворакша

Синявець Бавій

Скарабей священний

Сколія-гігант

Скопа

Сліпак піщаний

Сліпак подільський

Сліпачок звичайний

Совка

Совка сокиркова

Сорокопуд червоноголовий

Стафілін волохатий

Стафілін Плігінського

Стерлядь прісноводна

Стиз двокрапковий

Стиз смугастий

Стрибун Бессера

Стрілка Ліндена

Стрічкарка блакитна

Стрічкарка орденська малинова

Стрічкарка тополева

Строкатка степова

Судак волзький, Берш

Судак морський, судак буговець

Сфекс рудуватий

Танімастикс ставковий

Тапінома кінбурнська

Томарес Ногеля

Трав'яний краб

Тригла жовта, морський півень жовтий

Тритон дунайський

Трифіза Фрина

Турикаспія лінкта

Турун бесарабський

Турун угорський

Тушканчик великий

Тхір лісовий

Тхір степовий

Умбріна світла, горбань світлий

Устриця їстівна

Харакопіг скіфський

Ховрах одеський

Хромадоріна двоока

Цератофій багаторогий

Чапля жовта

Чернь червонодзьоба

Чоботар (шилодзьобка)

Чорнушка Фегея

Шемая чорноморська

Шуліка чорний

Ялець звичайний

Ящірка зелена

Альдрованда пухирчаста

Астрагал Геннінга

Астрагал дніпровський

Астрагал зігнутий

Астрагал одеський

Астрагал понтійський

Астрагал шерстистоквітковий

Астрагал яйцеплідний

Береза дніпровська

Білопечериця Мозера

Білоцвіт літній

Брандушка різнобарвна (пізньоцвіт різнобарвний)

Бурачок Борзи

Бурачок савранський

Водяний горіх плаваючий

Волошка короткоголова

Волошка Пачоського

Волошка Талієва

Галеропсис пустельний

Гельвела монашка

Гіацинтик Палласів

Гніздівка звичайна

Горицвіт весняний

Горицвіт волзький

Грифола листувата

Дрік скіфський

Ентероморфа азовська

Залізняк скіфський

Зіновать гранітна, рокитничок гранітний

Зіркоплідник частуховий

Зморшок степовий

Зозулинець шоломоносний

Зозульки м'ясочервоні (пальчатокорінник м'ясочервоний)

Золотобородник цикадовий

Калітамніон зернистий

Карагана скіфська

Катран морський

Катран татарський

Катран шершавий

Кендир венеційський (кендир сарматський, кендир кримський, кендир Русанова)

Кермек чурюкський

Кермечник злаколистий

Кермечник червонуватий

Ковила азовська

Ковила відокремлена

Ковила волосиста

Ковила вузьколиста

Ковила дніпровська

Ковила Лессінга

Ковила найкрасивіша

Ковила пірчаста

Ковила українська

Ковила шорстка

Комишник двороздільний (комишник двозонтиковий)

Коручка болотна

Ксантопармелія грубозморшкувата, неофусцелія грубозморшкувата, пармелія грубозморшкувата

Ксантопармелія загорнута, ксантопармелія камчадальська, пармелія блукаюча

Куга гострокінцева

Лампротамніум пухирчастий

Ласкавець тонкий

Лещиця скупчена

Люцерна приморська

Меч-трава болотна

Міріостома шийкова (міріостома дірчаста, міріостома стрижневидна)

Морківниця прибережна (зореморквиця прибережна)

Мутин собачий

Неотінея обпалена (зозулинець обпалений)

Нітела струнка

Нітелопсіс притуплений

Осока блискуча

Оставник одеський (гімноспермій одеський)

Палімбія солончакова

Палімбія тургайська

Печериця Романьєзі

Печериця таблитчаста

Пирій ковилолистий

Півонія тонколиста

Пізньоцвіт анкарський

Пізоліт безкореневий

Пілайєла прибережна

Плавун щитолистий

Плакун чебрецелистий

Плаунець заплавний (лікоподієлла заплавна)

Плодоріжка блощична (зозулинець блощичний)

Плодоріжка болотна (зозулинець болотний)

Плодоріжка запашна (зозулинець запашний, анакампт запашний)

Плодоріжка рідкоквіткова (зозулинець рідкоквітковий)

Плодоріжка розмальована (зозулинець розмальований)

Плодоріжка салепова (зозулинець салеповий)

Повстянка дніпровська (цимбохазма дніпровська)

Пташник крихітний (орнітопус крихітний)

Птеригоневр Козлова

Пустельниця головчаста

Руслиця угорська

Рябчик малий

Рябчик руський

Рядовка опенькоподібна

Рястка Буше

Сальвінія плаваюча

Свинуха Зерової

Сейрофора ямчаста, ксантоанаптіхія ямчаста, телосхістес ямчастий

Ситник кулястоплодий

Ситняг гостролусковий

Сквамарина сочевиценосна

Склеродерма зірчаста

Солодка гола

Сон лучний (сон чорніючий, сон богемський)

Стилофора ніжна

Стілонема альсіді

Сугайник угорський

Тамарикс стрункий

Трутовик зонтичний

Трутовик коренелюбний

Тюльпан бузький

Тюльпан змієлистий

Тюльпан скіфський

Тюльпан Шренка

Флокулярія Рікена

Франкенія припорошена

Хара Брауна

Хара сивіюча

Хетоморфа Зернова

Холодок Палласа (холодок коротколистий)

Хрінниця сиваська

Хроодактилон розгалужений

Цетрарія степова, целокаулон степовий, корнікулярія степова

Цибуля круглонога

Цибуля Регеля

Цибуля савранська

Цибуля скіфська

Шафран сітчастий