Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Робочий зошит.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
6 Мб
Скачать

Питання тесту

1

а. Інколи я надаю можливість іншим взяти на себе відповідальність за вирішення спірного питання;

б. Замість того, щоб обговорювати те, в чому ми розходимось. я намагаюсь звернути увагу на те, в чому ми між собою згодні.

2

а. Я намагаюсь знайти компромісне рішення;

б. Я намагаюсь уладнати його (конфлікт) з урахуванням всіх інтересів іншої людини і моїх власних.

3

а. Як правило, я наполегливо намагаюсь добитися свого;

б. Інколи я поступаюсь своїми інтересами заради інтересів іншої людини.

4

а. Я намагаюсь знайти компромісне рішення;

б. Я намагаюсь не образити почуття іншої людини.

5

а. Створюючи спірну ситуацію, я завжди прагну знайти підтримку в іншого;

б. Я намагаюсь зробити все, щоб уникнути зайвого напруження.

6

а. Я намагаюсь уникнути неприємностей для себе;

б. Я намагаюсь добитися свого.

7

а. Я намагаюсь відкласти рішення спірного питання для того, щоб пізніше вирішити його остаточно;

б. Я вважаю за можливе в чомусь поступитися, щоб добитися чогось іншого.

8

а. Як правило, я наполегливо намагаюсь добитися свого;

б. Я намагаюсь спочатку визначити суть спірних питань.

9

а. Вважаю, що не завжди слід хвилюватись через розходження, що виникають;

б. Я докладаю зусиль, щоб досягти свого.

10

а. Я твердо намагаюсь досягти свого;

б. Я намагаюсь знайти компромісне рішення.

11

а. Насамперед, я намагаюсь чітко визначити, в чому суть всіх порушених інтересів та спірних питань;

б. Я намагаюсь заспокоїти іншого і, головне, зберегти наші стосунки.

12

а. Часто я уникаю займати позицію, яка може спричинити суперечки;

б. Я надаю іншому можливість залишитись при своїй думці за умови, якщо він теж іде назустріч.

13

а. Я пропоную середню позицію;

б. Я наполягаю, щоб все було зроблено по-моєму.

14

а. Я повідомляю іншому свою точку зору і запитую про його погляди;

б. Я намагаюсь показати іншому логіку і перевагу моїх поглядів.

15

а. Я намагаюсь заспокоїти іншого і зберегти наші стосунки,

б. Я намагаюсь зробити все необхідне, щоб уникнути напруження в стосунках.

16

а. Я намагаюсь не торкатися почуттів іншого;

б. Я звичайно намагаюсь переконати іншого в перевагах своєї позиції.

17

а. Звичайно, я наполегливо намагаюсь добитися свого;

б. Я намагаюсь зробити все, щоб уникнути зайвого напруження.

18

а. Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягати на своєму;

б. Я дам іншому можливість залишитися при своїй думці, якщо він піде мені назустріч.

19

а. У першу чергу я намагаюсь визначити те, у чому полягають всі порушені інтереси і спірні питання, з тим, щоб з часом вирішити їх остаточно;

б. Я намагаюсь відкласти спірні питання.

20

а. Я намагаюсь негайно подолати наші розбіжності;

б. Я намагаюсь знайти найкраще поєднання переваг і втрат для нас обох.

21

а. Проводячи переговори, намагаюсь бути уважним до іншого;

б. Я завжди схиляюсь до прямого обговорення проблеми.

22

а. Я намагаюсь знайти позицію, яка посередині між моєю та позицією іншого;

б. Я відстоюю свою позицію.

23

а. Як правило, я стурбований тим, щоб задовольнити бажання кожного з нас;

б. Інколи надаю можливість іншим взяти на себе відповідальність за вирішення спірного питання.

24

а. Якщо позиція іншої людини здається їй дуже важливою, я намагаюсь йти їй назустріч;

б. Я намагаюсь переконати іншого піти на компроміс.

25

а. Я намагаюсь переконати іншого у своїй правоті;

б. Проводячи переговори, я намагаюсь бути уважним до аргументів іншого.

26

а. Я звичайно пропоную середню позицію;

б. Я майже завжди намагаюсь задовольнити інтереси кожного з нас.

27

а. Часто намагаюсь уникнути суперечок;

б. Якщо це зробить іншу людину щасливою, я надам їй можливість наполягати на своєму.

28

а. Я наполегливо намагаюсь добитися свого;

б. Залагоджуючи ситуацію, я звичайно намагаюсь знайти підтримку в іншого.

29

а. Я пропоную середню позицію;

б. Гадаю, що не завжди варто хвилюватися через виникнення розбіжностей.

30

а. Я намагаюсь не зачепити почуттів іншого;

б. Я завжди займаю таку позицію в суперечці, щоб ми спільно могли досягти успіху.

КЛЮЧ:

 

Суперництво: 3а, 6б, 8а, 9б, 10в, 13б, 16б, 17а, 22б, 25а, 28а. Співпраця: 2а, 5а, 8б, 11а, 14а, 19а, 20а, 21б, 23а, 26б, 28б, 30б. Компроміс: 4а, 7б, 10б, 12б, 13а, 18б, 20б, 22а, 24б, 26а, 29а. Уникнення: 1а, 5б, 7а, 9а, 13а, 15б, 17б, 19б, 21а, 23б, 27а, 29б. Пристосування: 1б, 3б, 4б, 6а, 11б, 15а, 16а, 18а, 24а, 25б, 27б, 30а.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

ДІЛОВА ГРА: "Я – КРИЗИС-МЕНЕДЖЕР"

Завдання 7. Робочий день кризис-менеджера

Аналіз інформації та розробка конкретних заходів щодо покращення роботи кризи-менеджера:

  1. дослідіть ступінь планування тих чи інших робіт кризис-менеджером Васильєвим А. В.;

  2. визначте можливість і необхідність планування майбутнього в цей день події, якби Ви були на його місці;

  3. виявіть причину виникнення тієї чи іншої роботи і роль кризи-менеджера підприємства в її плануванні;

  1. визначте доцільність виконання згаданої роботи кризи-менеджером і з'ясуйте, чи могло бути інакше при правильній постановці справ;

  2. розгляньте можливість економії часу за рахунок раціоналізації особистої роботи кризис-менеджера.

Події та заходи

Планува-лись

Слід планувати

Кризис-менеджер –ініціатор події

Можно це зробити інакше

Економія часу

Збільшення часу

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

так

ні

ТЕСТИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ

1. В яких значеннях діловий світ розглядає поняття «зміни»?

  1. для визначення зовнішніх змін;

  2. для визначення внутрішніх змін;

  3. для визначення програм реорганізації і перебудови;

  4. всі відповіді вірні.

2. Адаптивність управлінських систем:

  1. властивість системи, яка характеризує  відносну ізольованість та автономність її підсистем;

  2. характеристику системи і її елементів, щодо пристосування до змін факторів зовнішнього і внутрішнього середовища з метою збереження ефективності і стабільності її функціонування.;

  3. внутрішню схильність системи до досягнення деякого граничного стану, який не залежить від зовнішнього середовища;

  4. ступінь централізації управління елементами системи і її підсистем.

3. Що передбачає процесний підхід загальнонаукового рівня методології і управління змін:

  1. аналіз і управління діяльністю організації з врахуванням різноманіття умов і факторів, як зовнішнього так і внутрішнього середовища організації;

  2. дослідження функцій процесу управління як послідовно пов`язаних між собою дій.;

  3. розгляд будь-якого керованого або процес-самокерованого явища з однієї сторони, як сукупність послідовних дій, з іншої – як систему підсистем цих дій;

  4. виділення сукупності функцій, які небхідно виконати для підвищення результативності діяльності організації.

4. Аутсоринг – це:

  1. виведення за межі організації зазвичай непрофільних функцій і видів діяльності, а також тих робіт, які не відповідають прийнятою концепцією бізнесу;

  2. виведення співробітників із штату організації – замовника в штат організації – підрядника;

  3. передача всіх функцій стороннім організаціям;

  4. всі відповіді невірні.

5. Бізнес-процес – це:

  1. система циклічних і послідовних видів діяльності, в якій засобом управління впливу і з допомогою ресурсів входи трансформуються в виходи тобто в їх результати, які представляють цінність для споживача.;

  2. унікальна діяльність, яка має початок і кінець, напрвлений на досягнення певного результату і цілі, створення певного унікального продукту або послуги, при заданих обмеженнях по ресурсах і термінах, а також вимогам до якості до допустомого рівня ризику;

  3. цілеспрямований вплив на керівництво на внутрішні змінні організації, визначаючих її цілі, структуру, технологію і людські ресурси в результаті яких одночасно досягається зміна цінностей,  прагнень і поведінки людей, а також процесів, методів, стратегій і систем;

  4. досягнення такого гармонічного стану організації, за якого збігаються параметри формальної і неформальної організації і забезпечується гармонія цілей (очікувань) працівників в організації і самої організації, як соціального феномену.

6. Кризис-менеджмент- це:

  1. система циклічних і послідовних видів діяльності, в якій засобом управління впливу і з допомогою ресурсів входи трансформуються в виходи тобто в їх результати, які представляють цінність для споживача;

  2. унікальна діяльність, яка має початок і кінець, напрвлений на досягнення певного результату і цілі, створення певного унікального продукту або послуги, при заданих обмеженнях по ресурсах і термінах, а також вимогам до якості до допустомого рівня ризику;

  3. цілеспрямований вплив на керівництво на внутрішні змінні організації, визначаючих її цілі, структуру, технологію і людські ресурси в результаті яких одночасно досягається зміна цінностей,  прагнень і поведінки людей, а також процесів, методів, стратегій і систем.;

  4. досягнення такого гармонічного стану організації, за якого збігаються параметри формальної і неформальної організації і забезпечується гармонія цілей (очікувань) працівників в організації і самої організації, як соціального феномену.

7. Біхевіористичний підхід до змін передбачає:

  1. визнання першочергової розумої схильності людини і використання ідей талановитих працівників в процесі трансформації;

  2. розуміння поведінки особистості як фізіологічних реакцій на стимули, що очікують її при ефективних перетвореннях організації.;

  3. використання особливостей взаємозв`язку і взаємодії влвстивостей психіки людини в процесі кризис-менеджмент;

  4. вірні відповіді «а» і «в»

8. Залежно від вікових властивостей психіки особи визначають наступні стадії дорослості:

  1. юність, молодість, повний розквіт, зрілість, старість;

  2. юність, молодість, ранній розквіт,  повна зрілість;

  3. юність, молодість, розквіт, зрілість, похилий вік, старість.;

  4. юність, молодість, повний розквіт,  повна зрілість, старість.

9.  Що слід враховувати кризис-менеджеру під час управління підлеглими вікової періодизації «юність» (17-23 роки)?

  1. неприпустимість поблажливого тону, знехтування життєвим досвідом  особистості;

  2. поява інтересу до творчих ідей, необхідність визнання соціальною групою, низька матеріальна забезпеченість.;

  3. велика працездатність і віддача, потреба свідомого перегляду цінностей і мотивів діяльності для оптимізації подальшого розвитку;

  4. почуття потрібності людям, прагнення до спілкування, передача життєвого досвіду.

10. Визначте дії кризис-менеджера при управлінні особистостями на стадії зрілості «Розквіт 30-40 років»

  1. створення умов для спеціалізації у вибраній професії, придбання майстерності або усвідомленої зміни сфери діяльності;

  2. позитивно змінити соціальне оточення кожної особистості, змінити її статут і сферу реалізації можливостей.;

  3. продовжити професійну активність підлеглих на основі змін їх сфер діяльності, пропозиції виконувати висококваліфіковану роботу, створення умов для самореалізації;

  4. створювати умови для наставництва, консультації, залучення до прийняття управлінських рішень.

11. Процес спонукання себе і інших для досягнення відповідних цілей називається:

  1. сприйняттям;

  2. установкою;

  3. мотивацією.;

  4. комунікацією.

12. Група – це:

  1. об`єднання різних спеціальних сфер, працюючих одночасно на д рішенням тої чи іншої проблеми для досягнення загальної для них мети;

  2. відносно відокремлене об`єднання осіб, для досягнення конкретних цілей, взаємопов`язаних між собою, які виконують різні обов`язки, координуючих спільну діяльність і які розглядають себе частиною єдиного  цілого.;

  3. об`єднання вищого керівництва, працюючих спільно над рішенням проблем з якими інші співробітники не справляються;

  4. вірні відповіді «а» і «в».

13. Групи, створені по рішенню керівництва в структурі організації, називаються:

  1. формальними.;

  2. неформальними;

  3. управлінськими;

  4. цільовими.

14. Групи, які створені для досягнення певних цілей, називаються:

  1. формальними;

  2. неформальними;

  3. управлінськими;

  4. цільовими.

15. Процес формування команди включає наступні етапи:

  1. підготовка, створення робочих умов, формування, сприяння в роботі.;

  2. формування, бурління, виконання роботи, розформування;

  3. формування, бурління, становлення норм поведінки, виконання роботи, розформування;

  4. формування, становлення норм поведінки, виконання роботи, розформування.

16. Теорію «О» організаційних змін використовує кризис-менеджер, що має наступні цінності організації та стиль лідерства:

  1. орієнтований на економічні цінності;

  2. автократичний лідер;

  3. соціально-орієнтований керівник, що є демократичним лідером.;

  4. вірні відповіді «а» та «б».

17. Яка форма влади може викликати у працівників негативну реакцію щодо змін в організації:

  1. примус.;

  2. винагорода;

  3. еталонна;

  4. експертна.

18. До психологічної групи лідерських якостей кризис-менеджера відносяться:

  1. об`єктивність;

  2. прагнення до постійного вдосконалення;

  3. здатність керувати емоціями.;

  4. панорамність мислення.

19. До типу кризис-менеджерів - «генераторів ідей» - відносяться:

  1. особи, які орієнтовані на нові завдання, сприяють впровадженню інновацій, мають основні якості – інтуїція, синтез знань, самокритичність.;

  2. особи, які добре знають психологію послідовників;

  3. особи, основними якостями є енергійність, цілеспрямованість, особистий приклад, вміння долати бар’єри, здатність створювати згуртований колектив;

  4. особи, що активно та розумно-критично реагують на ідеї інших, що дозволяє зробити з них послідовників.

20. Який стиль керівництва кризис-менеджера сприяє до активної участі членів колективу в проведенні змін:

  1. експлуататорсько-авторитарний;

  2. доброзичливо-авторитарний;

  3. демократичний.;

  4. ліберальний.

21. Стиль керівництва кризис-менеджера, що використовується на етапі життєвого циклу організації «народження» - це:

  1. авторитарний.;

  2. консультативно-демократичний;

  3. партисипативно-демократичний;

  4. бюрократично-ліберальний.

22. Для проведення швидких змін в кризових ситуаціях необхідна наступна політика:

  1. переговорів;

  2. директивна.;

  3. досягнення загальних цілей;

  4. проб та помилок.

23. Попередження колективного опору запропонованим змінам кризис-менеджери проводять на основі політики:

  1. переговорів.;

  2. директивна;

  3. досягнення загальних цілей;

  4. проб та помилок.

24. Для рішення неординарних задач в умовах високого рівня невизначеності кризис-менеджер використовує:

  1. політику досягнення;

  2. аналітичну політику;

  3. політику проб і помилок.;

  4. політику переговорів.

25. Швидке проведення змін забезпечується методом:

  1. регресивних змін;

  2. «шокової терапії»;

  3. «землетрусу».;

  4. «черепахи».

26. Правильною назвою техніки кризис-менеджменту, яку варто уникати, що передбачає концентрацію відповідальності за зміни на менеджерах або старшому персоналі, є:

  1. квіткове шоу;

  2. вулкан;

  3. каскад.;

  4. глибинна бомба.

27. Концепція оптимізації бізнес–процесів за Джеумсом Харрингтоном виділяє такі чотири підходи:

  1. методика швидкого аналізу рішення; бенчмаркінг; перепроектування та реінжиніринг процесу.;

  2. SWOT – аналіз; перепроектування та реінжиніринг процесу;

  3. ISt – аналіз; SWOT – аналіз; перепроектування та реінжиніринг процесу;

  4. матриця можливостей та загроз; метод профілювання середовища; перепроектування та реінжиніринг процесу.

28. FAST (методика швидкого аналізу рішення) – це:

  1. систематичний метод визначення, розуміння і творчий розвиток товарів, послуг, бенч-маркінгових проектів, устаткування, процесів і процедур більш високої якості для поліпшення поточної діяльності організації за допомогою вивчення того, як різні організації виконують однакові або схожі операції;

  2. концентрація уваги команди по поліпшенню процесу на вдосконалення існуючого процесу;

  3. концентрація уваги групи на певному процесі протягом одно-дводенній нараді для визначення способів, що можуть її удосконалити протягом наступних 90 днів.;

  4. створення абсолютно нових і більш ефективних бізнес-процесів.

29. Під організаційними рутинами за допомогою яких зберігаються в пам`яті організації організаційне знання, розуміється:

  1. постійно повторювана діяльність всієї організації;

  2. індивідуальні навички;

  3. безподійне ефективне функціонування на рівні індивідуумів або організації;

  4. всі відповіді вірні.

30. Визначте особливості, що притаманні дійсним кризис-менеджерам, які несуть відповідальність за перетворення:

  1. спроможність до встановлення системо-утворюючих зв`язків;

  2. вміння впливати на вище і нижчестоящих співробітників;

  3. талант і спроможність до змін стилю лідерства;

  4. всі відповіді вірні.