- •Лекція 1. Бухгалтерський облік в торгівлі
- •1.1 Характеристика галузі та особливості обліку в торгівлі
- •902 «Собівартість реалізованих товарів»;
- •702 «Дохід від реалізації товарів»;
- •92 «Адміністративні витрати»,
- •1.2. Облік надходження товарів та їх зберігання
- •1.3 Облік витрат обігу
- •1.4 Облік реалізації товарів в оптовій торгівлі
- •1.5 Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі
- •1.6 Особливості обліку тари
- •1.7 Облік торгових патентів і ліцензій
902 «Собівартість реалізованих товарів»;
702 «Дохід від реалізації товарів»;
92 «Адміністративні витрати»,
93 «Витрати на збут» — для обліку витрат обігу.
Основна відмінність від виробництва - відсутность рахунку 23 "Виробництво" для акумуляції витрат на виробництво і списання їх на рахунок 26 "Готова продукція".
Оподаткування у торгівлі здійснюються згідно із ПКУ (аналогічно іншим галузям).
1.2. Облік надходження товарів та їх зберігання
Склад ціни придбання.
Товари належать до запасів підприємства і обліковуються згідно з П(С)БО 9.
Нагадаємо, що до вартості товарів при їх придбанні включаються:
- суми, зазначені у товарних документах (накладних) постачальника відповідно до угоди ( не обов»язково сплачені !),
- суми ввізного мита (імпортні товари),
- транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) тощо. Якщо ТЗВ визначаються окремо, їх облік ведеться на субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати».
В оптовій торгівлі товари обліковують на субрахунку 281 «Товари на складі», в роздрібній — на рахунку 282 «Товари в торгівлі»; в роздрібній торгівлі можуть використовуватися обидва субрахунки: 281 — для обліку товарів на складі підприємства роздрібної торгівлі, 282 — для обліку товарів у торговому залі.
У роздрібній торгівлі, якщо облік товарів на рахунку 28 ведеться за цінами продажу, на них при оприбуткуванні встановлюється торгова націнка:
Д-т 282 (281) К-т 285.
У балансі сальдо 28 рахунку згортається по всіх субрахунках; до валюти балансу включається дебетове сальдо - купівельна вартість товарів з урахуванням усіх витрат на доставку товарів (як різниця між продажною вартістю та сумою націнки).
Первинний облік.
Надходження товарів, як і інших запасів, оформлюється товарними первинними документами: від постачальника - накладна (товарно-транспортна накладна) постачальника, рахунок-фактура постачальника; оформлюється при прийомі - прибутковий ордер (не обов»язково); податкова накладна (дублює дані товарної накладної для потреб лише податкового обліку ПДВ). Комірник повинен здійснити приймання товарів за кількістю і якістю і вписати таку кількість в колонку накладної «прийнято», поставити підпис. Оформлені накладні здаються до бухгалтерії підприємства згідно графіку.
Реєстром аналітичного обліку натуральних показників товарів на складі є картка складського обліку.
Реєстром аналітичного обліку вартісних показників товарів витупають різні відомості – журнали, відомості аналітичного обліку, картки рахунку 28 тощо.
Реєстром синтетичного обліку вартісних показників товарів є журнал-ордер , головна книга.
Комірник, як правило, щодня передає всі прибуткові і видаткові документи в бухгалтерію з товарним звітом. В товарному звіті наводяться залишки товарів на початок і кінець звітного періоду, дані про надходження і вибуття товарів за кожним прибутковим та видатковим документом. На підставі звіту провадять запис у реєстрах аналітичного, а згодом і синтетичного обліку.
Інвентаризація товарів і відображення її результатів здійснюється так, як інших запасів згідно з документами. У результаті проведення інвентаризації виявляють неходові, залежалі, зіпсовані товари, крадіжки, товарні втрати.
Товарні втрати бувають нормовані та ненормовані.
Нормовані — це природні втрати, ламання, бій (посуду, новорічних іграшок, фарфорових виробів тощо), втрати в магазинах самообслуговування.
Ненормовані — втрати понад встановлені норми, зумовлені порушенням правил зберігання товарів, розтратами, крадіжками, уціненням виробів застарілих моделей.
Природні втрати — це втрати при перевезенні, зберіганні та реалізації товарів, зумовлені фізично-хімічними властивостями товарів (витікання, висихання, розтрушування). Граничні норми природних втрат встановлюються державними органами у відсотках до кількості відповідних товарів.
При інвентаризації нестачі в межах норм природних втрат (убуток) списуються на витрати обігу (Д-т 93 Кт 28).
