Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Torg_LK.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
161.79 Кб
Скачать

Лекція 1. Бухгалтерський облік в торгівлі

План лекції:

    1. Характеристика галузі та особливості обліку в торгівлі.

    2. Облік надходження товарів та їх зберігання.

    3. Облік витрат обігу.

    4. Облік реалізації товарів в оптовій торгівлі.

    5. Облік реалізації товарів в роздрібній торгівлі.

    6. Особливості обліку тари.

    7. Облік торгових патентів і ліцензій.

1.1 Характеристика галузі та особливості обліку в торгівлі

Перехід до ринкових відносин, використання різних форм власності неможливі без істотного підвищення ролі контролю й обліку в торгівлі.

Торгівля — це господарська діяльність, пов'язана з реаліза­цією товарів, яка поділяється на внутрішню та зовнішню.

Зовнішня торгівля — це торгівля з іншими країнами, яка включає у себе експорт (вивезення) та імпорт (ввезення) товарів.

Внутрішня торгівля — галузь економіки, що забезпечує надходження товарів із сфери виробництва або імпорту до сфери споживання.

Товар — це продукт праці, вироблений для обміну чи прода­жу, який має споживчу та мінову вартість. На відміну від послуг товар має матеріальні ознаки. Товар також відрізняється від готової продукції за місцем свого перебування та призначенням.

У свою чергу, внутрішня торгівля поділяється на оптову та роздрібну.

Оптова торгівля може здійснюватись через оптові бази, то­варні склади, склади-холодильники, склади-магазини, інтерент-маггазини. Вона, як правило, є проміжною ланкою між виробником продукції або імпортером і роздрібною торгівлею.

Роздрібна торгівля здійснюється через крамниці (магазини) (продовольчі, непродовольчі, спеціалізовані, універмаги, універсами, торговельні комплекси тощо), дрібно-роздрібну мережу (намети, кіоски, ятки, павільйони, торгові автомати), пересувну мережу (автомагазини, авторозвозки, лавки-автопричепи, візки, розноски, сто­лики). В роздрібній торгівлі товари реалізуються, як правило, кінцевому споживачеві — населенню.

Торговельна дiяльнiсть — це iнiцiативна, самостiйна діяльність юридичних осiб i громадян щодо здiйснення купiвлi та продажу товарiв народного споживання з метою отримання прибутку.

Дохід торгівлі формується за рахунок встановленої націнки на товари.

Ціни товару. Розрізняють купівельні (закупівельні) та продажні ціни.

Купівельна ціна складається з:

в оптовій торгівлі:- оптова ціни виробника (вкл. акциз і ПДВ) + ТЗВ;

в роздрібній торгівлі — оптова ціна торгівлі (або виробника) + ТЗВ

Продажна ціна складається з:

Купівельна ціна + торгова націнка (роздріб) або оптово-збутова націнка (опт);

Непрямі податки (акциз, ПДВ), розраховуються по­над визначену ціну реалізації на всіх етапах реалізації товарів. У торгівлі націнка встановлюється з урахуванням ПДВ. Базою ПДВ для товарів згідно ПКУ є сума їхнього продажу. Розмір націнки торгові підприємства визначають само­стійно, виходячи зі стану ринку (крім тих, що регулюються державою).

Розрахунки з покупцями в оптовій торгівлі здебільшого здійснюють в безготівковій формі, в роздрібній — виручка над­ходить в каси торгового підприємства готівкою або в електронному вигляді.

Розрахунок ТЗВ. Проводиться аналогічно до запасів виробничого підприємства.

Оскільки за звітний період не весь товар продається і залишаються залишки, постає необхідність розподілу ТЗВ на реалізовану частину і залишок на кінець місяця. Для цього проводиться розрахунок:

Середній відсоток ТЗВ визначають за формулою:

%ТЗВс = (ТЗВпоч + ТЗВнад) : (Тпоч + Тнад),       

Де: ТЗВпоч — сума ТЗВ на початок місяця;

ТЗВнад — сума ТЗВ за звітний місяць;

Тпоч — вартість товарів на початок місяця;

Тнад — вартість товарів, що надійшли (прибутковані) за звітний місяць.

У даному розрахунку вартість товару доцільно брати за ціною придбання, тобто без суми ПДВ і ТЗВ.

Суму ТЗВ, що припадає на реалізовані товари, визначають за формулою:

ТЗВ виб = Твиб • %ТЗВс,    

де Твиб — вартість реалізованих за звітний місяць товарів за ціною придбання.

Приклад:

а) залишки на початок місяця на рахунках обліку товарів:

«Товари на складі» — 150000 грн (за купівельною варті- стю);

«Товари у торгівлі» — 250000 грн (за продажною вартістю);

285 «Торгова націнка» — 80000 грн;

289 «Транспортно-заготівельні витрати» — 20000 грн;

Б) надійшло ТЗВ – 2000 грн.

В) надійшло товару (купів. варт-ть) – 25000 грн.

г) сума реалізованого товару (купів. варт-ть) – 61511 грн.

         Отже, відсоток ТЗВ:

(20000 + 2000) : (150000 + (250000 — 80000) + 25000) = 6,4 %

Сума, що припадає на реалізований товар: 6,41 % • 61511 = 3922

Таблиця. Відображення в обліку ТЗВ.

Зміст господарської операції

Кореспондуючі

Сума,

з/п

 

рахунки

грн

 

 

Дебет

Кредит

 

1

Одержано на склад товар від постачальника: купівельна вартість без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ

281 641

631 631

25000 5000

2

Відображено транспортні витрати з перевезення придбаного товару:вартість послуг з перевезення без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ

289 641

631 631

2000 400

3

Передано товар зі складу в магазин:

 

 

 

 

за купівельною вартістю

282

281

20000

 

торгова націнка на переданий товар

282

285

8000

4

Реалізовано товар за готівку

301

702

90000

5

Відображено суму податкового зобов'язання з

 

 

 

 

ПДВ у вартості реалізованого товару

702

641

15000

6

Списується сума торгової націнки на

 

 

 

 

реалізований товар (80000 + 8000):(250000 + 20000 + 8000)•90000 = 28489

285

282

28489

7

Списується купівельна вартість реалізованого

 

 

 

 

товару (90000 - 28489 = 61511 грн

902

282

61511

8

Списується сума транспортно-заготівельних витрат, що припадає на реалізований товар (20000 + 2000):(150000 + 250000 - 80000 +

 

 

 

 

25000) • 61511 = 3922 грн або (61511 х 6%)

902

289

3922

9

Списуються на фінансові результати: собівартість реалізованого товару 61511 + 3922 = 65433 грн

791

902

65433

 

доход від реалізації 90000 - 15000 = 75000 грн

702

791

75000

Застосування РРО. В сучасний умовах підприємства торгівлі та громадського харчування повинні здійснюють розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) - згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»

Реєстратор розрахункових операцій — це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовано фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових опе­рацій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або кількості проданих товарів (наданих послуг). До РРО відносять: електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА), електронний контрольно-касовий реє­стратор, комп'ютерно-касову систему, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

У разі виходу РРО з ладу або відключення електроенергії (не більш як 72 год.) розрахункові операції здійснюються з використанням книги обліку розрахункових операцій та роз­рахункової книжки.

Статтею 17 Закону передбачено штрафні санкції за неви­користання РРО.

Торгова діяльність повинна здійснюватись із дотриманням встановлених вимог, зокрема:

  • забезпечення прав споживачів;

  • наявність цінників, документів, що підтверджують якість товарів ((сертифікат якості), тощо;

  • дотримання санітарних вимог;

  • наявність контрольних вагів та інших засобів вимірю­вальної техніки;

  • дотримання термінів зберігання товарів;

  • дотримання правил продажу відповідних товарів, затвер­джених наказами Мінекономіки;

  • при розрахунках з покупцями має бути забезпечена до­статня кількість розмінної монети, приймання зношених ку­пюр та ін.

Бухгалтерський облік у торгівлі, як і в інших галузях, ве­деться згідно із законодавством України та національними стан­дартами бухгалтерського обліку.

Особливості галузі зумовлюють особливості обліку в ній:

  1. У торгівлі немає витрат, пов'язаних з виробництвом про­дукції, але є витрати, пов'язані зі зберіганням та реалізацією товарів. Ці витрати називаються витратами обігу і обліковують­ся на рахунках 93 «Витрати на збут» і 92 «Адміністративні ви­трати».

  2. Торгові підприємства закупають товари за купівельними цінами, а продають дорожче — за цінами продажу.

  3. Фінансовий результат від реалізації товарів у торгівлі визначають як різницю між цінами продажу без ПДВ (доходом від реалізації) та купівельними цінами (собівартістю) (без ПДВ) реалізо­ваних товарів і витратами обігу. Ціни продажу, відповідно, мають встановлюватися в такому розмірі, щоб окупити витра­ти обігу і забезпечити певний рівень прибутку.

  4. Специфічні рахунки для обліку в торгівлі:

28 «Товари» (з відповідними субрахунками):

  • 281 «Товари на складі» проводять облік наявності та руху товарних запасів в основному на оптових підприємствах, морозильниках, овочесховищах;

  • 282 «Товари в торгівлі» призначений для обліку наявності і руху товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі, громадського харчування;

  • 283 «Товари на комісії» обліковують товари передані на комісію по договорах комісії, що не передбачають перехід права власності;

  • 284 «Тара під товарами» проводять облік тари під товарами порожньої, купленої, власного виробництва;

  • 285 «Торгова націнка» є пасивним, регулюючим (контрактивним) рахунком до субрахунка 281 «Товари на складі» та 282 «Товари в торгівлі», який призначено для визначення реалізаційної (продажної) вартості товарів, знаючи їх купівельну вартість. Взагалі торгова націнка — це різниця між купівельною та продажною вартістю товарів;

  • 286 «Купівельні вироби»;

  • 289 «Транспортно-заготівельні витрати» призначений для окремого обліку витрат з транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт, що пов'язані з доставкою товарів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]