
- •Лекція 1. Бухгалтерський облік в торгівлі
- •1.1 Характеристика галузі та особливості обліку в торгівлі
- •902 «Собівартість реалізованих товарів»;
- •702 «Дохід від реалізації товарів»;
- •92 «Адміністративні витрати»,
- •1.2. Облік надходження товарів та їх зберігання
- •1.3 Облік витрат обігу
- •1.4 Облік реалізації товарів в оптовій торгівлі
- •1.5 Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі
- •1.6 Особливості обліку тари
- •1.7 Облік торгових патентів і ліцензій
Лекція 1. Бухгалтерський облік в торгівлі
План лекції:
Характеристика галузі та особливості обліку в торгівлі.
Облік надходження товарів та їх зберігання.
Облік витрат обігу.
Облік реалізації товарів в оптовій торгівлі.
Облік реалізації товарів в роздрібній торгівлі.
Особливості обліку тари.
Облік торгових патентів і ліцензій.
1.1 Характеристика галузі та особливості обліку в торгівлі
Перехід до ринкових відносин, використання різних форм власності неможливі без істотного підвищення ролі контролю й обліку в торгівлі.
Торгівля — це господарська діяльність, пов'язана з реалізацією товарів, яка поділяється на внутрішню та зовнішню.
Зовнішня торгівля — це торгівля з іншими країнами, яка включає у себе експорт (вивезення) та імпорт (ввезення) товарів.
Внутрішня торгівля — галузь економіки, що забезпечує надходження товарів із сфери виробництва або імпорту до сфери споживання.
Товар — це продукт праці, вироблений для обміну чи продажу, який має споживчу та мінову вартість. На відміну від послуг товар має матеріальні ознаки. Товар також відрізняється від готової продукції за місцем свого перебування та призначенням.
У свою чергу, внутрішня торгівля поділяється на оптову та роздрібну.
Оптова торгівля може здійснюватись через оптові бази, товарні склади, склади-холодильники, склади-магазини, інтерент-маггазини. Вона, як правило, є проміжною ланкою між виробником продукції або імпортером і роздрібною торгівлею.
Роздрібна торгівля здійснюється через крамниці (магазини) (продовольчі, непродовольчі, спеціалізовані, універмаги, універсами, торговельні комплекси тощо), дрібно-роздрібну мережу (намети, кіоски, ятки, павільйони, торгові автомати), пересувну мережу (автомагазини, авторозвозки, лавки-автопричепи, візки, розноски, столики). В роздрібній торгівлі товари реалізуються, як правило, кінцевому споживачеві — населенню.
Торговельна дiяльнiсть — це iнiцiативна, самостiйна діяльність юридичних осiб i громадян щодо здiйснення купiвлi та продажу товарiв народного споживання з метою отримання прибутку.
Дохід торгівлі формується за рахунок встановленої націнки на товари.
Ціни товару. Розрізняють купівельні (закупівельні) та продажні ціни.
Купівельна ціна складається з:
в оптовій торгівлі:- оптова ціни виробника (вкл. акциз і ПДВ) + ТЗВ;
в роздрібній торгівлі — оптова ціна торгівлі (або виробника) + ТЗВ
Продажна ціна складається з:
Купівельна ціна + торгова націнка (роздріб) або оптово-збутова націнка (опт);
Непрямі податки (акциз, ПДВ), розраховуються понад визначену ціну реалізації на всіх етапах реалізації товарів. У торгівлі націнка встановлюється з урахуванням ПДВ. Базою ПДВ для товарів згідно ПКУ є сума їхнього продажу. Розмір націнки торгові підприємства визначають самостійно, виходячи зі стану ринку (крім тих, що регулюються державою).
Розрахунки з покупцями в оптовій торгівлі здебільшого здійснюють в безготівковій формі, в роздрібній — виручка надходить в каси торгового підприємства готівкою або в електронному вигляді.
Розрахунок ТЗВ. Проводиться аналогічно до запасів виробничого підприємства.
Оскільки за звітний період не весь товар продається і залишаються залишки, постає необхідність розподілу ТЗВ на реалізовану частину і залишок на кінець місяця. Для цього проводиться розрахунок:
Середній відсоток ТЗВ визначають за формулою:
%ТЗВс = (ТЗВпоч + ТЗВнад) : (Тпоч + Тнад),
Де: ТЗВпоч — сума ТЗВ на початок місяця;
ТЗВнад — сума ТЗВ за звітний місяць;
Тпоч — вартість товарів на початок місяця;
Тнад — вартість товарів, що надійшли (прибутковані) за звітний місяць.
У даному розрахунку вартість товару доцільно брати за ціною придбання, тобто без суми ПДВ і ТЗВ.
Суму ТЗВ, що припадає на реалізовані товари, визначають за формулою:
ТЗВ виб = Твиб • %ТЗВс,
де Твиб — вартість реалізованих за звітний місяць товарів за ціною придбання.
Приклад:
а) залишки на початок місяця на рахунках обліку товарів:
«Товари на складі» — 150000 грн (за купівельною варті- стю);
«Товари у торгівлі» — 250000 грн (за продажною вартістю);
285 «Торгова націнка» — 80000 грн;
289 «Транспортно-заготівельні витрати» — 20000 грн;
Б) надійшло ТЗВ – 2000 грн.
В) надійшло товару (купів. варт-ть) – 25000 грн.
г) сума реалізованого товару (купів. варт-ть) – 61511 грн.
Отже, відсоток ТЗВ:
(20000 + 2000) : (150000 + (250000 — 80000) + 25000) = 6,4 %
Сума, що припадає на реалізований товар: 6,41 % • 61511 = 3922
Таблиця. Відображення в обліку ТЗВ.
№ |
Зміст господарської операції |
Кореспондуючі |
Сума, |
|
з/п |
|
рахунки |
грн |
|
|
|
Дебет |
Кредит |
|
1 |
Одержано на склад товар від постачальника: купівельна вартість без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ |
281 641 |
631 631 |
25000 5000 |
2 |
Відображено транспортні витрати з перевезення придбаного товару:вартість послуг з перевезення без ПДВ сума податкового кредиту з ПДВ |
289 641 |
631 631 |
2000 400 |
3 |
Передано товар зі складу в магазин: |
|
|
|
|
за купівельною вартістю |
282 |
281 |
20000 |
|
торгова націнка на переданий товар |
282 |
285 |
8000 |
4 |
Реалізовано товар за готівку |
301 |
702 |
90000 |
5 |
Відображено суму податкового зобов'язання з |
|
|
|
|
ПДВ у вартості реалізованого товару |
702 |
641 |
15000 |
6 |
Списується сума торгової націнки на |
|
|
|
|
реалізований товар (80000 + 8000):(250000 + 20000 + 8000)•90000 = 28489 |
285 |
282 |
28489 |
7 |
Списується купівельна вартість реалізованого |
|
|
|
|
товару (90000 - 28489 = 61511 грн |
902 |
282 |
61511 |
8 |
Списується сума транспортно-заготівельних витрат, що припадає на реалізований товар (20000 + 2000):(150000 + 250000 - 80000 + |
|
|
|
|
25000) • 61511 = 3922 грн або (61511 х 6%) |
902 |
289 |
3922 |
9 |
Списуються на фінансові результати: собівартість реалізованого товару 61511 + 3922 = 65433 грн |
791 |
902 |
65433 |
|
доход від реалізації 90000 - 15000 = 75000 грн |
702 |
791 |
75000 |
Застосування РРО. В сучасний умовах підприємства торгівлі та громадського харчування повинні здійснюють розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) - згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
Реєстратор розрахункових операцій — це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовано фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або кількості проданих товарів (наданих послуг). До РРО відносять: електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА), електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касову систему, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
У разі виходу РРО з ладу або відключення електроенергії (не більш як 72 год.) розрахункові операції здійснюються з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.
Статтею 17 Закону передбачено штрафні санкції за невикористання РРО.
Торгова діяльність повинна здійснюватись із дотриманням встановлених вимог, зокрема:
забезпечення прав споживачів;
наявність цінників, документів, що підтверджують якість товарів ((сертифікат якості), тощо;
дотримання санітарних вимог;
наявність контрольних вагів та інших засобів вимірювальної техніки;
дотримання термінів зберігання товарів;
дотримання правил продажу відповідних товарів, затверджених наказами Мінекономіки;
при розрахунках з покупцями має бути забезпечена достатня кількість розмінної монети, приймання зношених купюр та ін.
Бухгалтерський облік у торгівлі, як і в інших галузях, ведеться згідно із законодавством України та національними стандартами бухгалтерського обліку.
Особливості галузі зумовлюють особливості обліку в ній:
У торгівлі немає витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, але є витрати, пов'язані зі зберіганням та реалізацією товарів. Ці витрати називаються витратами обігу і обліковуються на рахунках 93 «Витрати на збут» і 92 «Адміністративні витрати».
Торгові підприємства закупають товари за купівельними цінами, а продають дорожче — за цінами продажу.
Фінансовий результат від реалізації товарів у торгівлі визначають як різницю між цінами продажу без ПДВ (доходом від реалізації) та купівельними цінами (собівартістю) (без ПДВ) реалізованих товарів і витратами обігу. Ціни продажу, відповідно, мають встановлюватися в такому розмірі, щоб окупити витрати обігу і забезпечити певний рівень прибутку.
Специфічні рахунки для обліку в торгівлі:
28 «Товари» (з відповідними субрахунками):
281 «Товари на складі» проводять облік наявності та руху товарних запасів в основному на оптових підприємствах, морозильниках, овочесховищах;
282 «Товари в торгівлі» призначений для обліку наявності і руху товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі, громадського харчування;
283 «Товари на комісії» обліковують товари передані на комісію по договорах комісії, що не передбачають перехід права власності;
284 «Тара під товарами» проводять облік тари під товарами порожньої, купленої, власного виробництва;
285 «Торгова націнка» є пасивним, регулюючим (контрактивним) рахунком до субрахунка 281 «Товари на складі» та 282 «Товари в торгівлі», який призначено для визначення реалізаційної (продажної) вартості товарів, знаючи їх купівельну вартість. Взагалі торгова націнка — це різниця між купівельною та продажною вартістю товарів;
286 «Купівельні вироби»;
289 «Транспортно-заготівельні витрати» призначений для окремого обліку витрат з транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт, що пов'язані з доставкою товарів.