1.2. Переваги і недоліки групового методу роботи.

! Як будь-який метод практичної психології соціально-психологічний тренінг має свої переваги і недоліки. К. Рудестам вказує на наступні переваги групової роботи:

1. У групі реалізується потреба в емоційному теплі і контакті з іншою людиною.

2. Досвід, придбаний в спеціально організованих групах, допомагає рішенню проблем, що виникають у міжособистісній взаємодії.

3. В умовах групи можливе отримання зворотного зв'язку.

4. У тренинговій групі можливе отримання підтримки від людей.

5. Індивід може навчитися новим умінням і навичкам в екологічній обстановці.

6. У групі виявляються такі приховані чинники як тиск партнерів, конформізм, соціальний вплив, розподіл ролей.

7. Учасники можуть ідентифікувати себе з іншими і використати емоційний зв'язок, що встановився, при оцінці власних переживань, почуттів і поведінки.

8. Група може полегшити процес дослідження себе, формування " Я" концепції індивіду.

9. Економічна вигода - один ведучий-психолог працює з групою індивідів.

10. Зазначимо ще одну перевагу соціально-психологічного тренінгу — у можливості їх додатка до усіх ситуацій, що виникають в групі, і до різних тематичних і проблемних сфер.

! Недоліки групового методу психологічної роботи.

1. Група, особливо особистісного зростання, сприяє створенню унікального, незвичайного стилю спілкування, який не відповідає стилю спілкування, прийнятому в повсякденному соціальному житті. Перехід учасників до звичайного життя може бути травмуючим. Виникає деяка дезадаптація на якийсь період часу. Учасник чекає від людей його оточення тих реакцій, тієї поведінки, стилю спілкування, тієї атмосфери, які були присутніми в групі.

2. Складність реалізації в звичних соціальних умовах тих цінностей, які формуються в групах, можуть привести до наступного явища: людина стає свого роду " наркоманом" груп. У нього розвивається потреба участі в різного роду групах. Тому що саме там він знаходить ту атмосферу, той стиль спілкування і взаємовідносин, почуття безпеки і комфорту, які він не може знайти у реальному житті. Це веде до відходу від реального життя, реальних психологічних проблем.

►Для уникнення цього явища необхідно навчитися переносити досвід, отриманий в групі в реальне життя.

3. У групі може відбуватися формування нових цінностей, установок, поглядів, переконань.

►Повернувшись до звичайного життя учасник може розчаруватися внаслідок того, що близькі люди не бачать змін, що сталися в ньому, не розділяють його нову систему цінностей. Тому необхідно зменшити рівень своїх очікувань по відношенню до них.

1.3. Принципи і правила групової роботи.

У роботі груп СПТ визначають наступні принципи:

1) Кожен несе відповідальність за себе. Кожен вирішує сам, в якому темпі він хотів би розвивати свої особисті, інтелектуальні та емоційні потенціали.

2) Близькість можлива і у відсутності надмірної відвертості. Багато учасників вважають, що сенс груп - повідомлення членам групи інтимних фактів своєї особистої біографії.

►Набагато важливіше відчуття того, що на мене звертають увагу, що мене бачать і чують, що мною цікавляться і тому я не самотній.

3) Ведучий підтримує учасників. Ведучий дає можливість кожному учаснику говорити і мовчати, коли той цього хоче, і намагається створити ситуацію, в якій кожного чутимуть і бачитимуть.

►Людина може легше переносити конфронтацію з боку інших, якщо його визнає і підтримує хтось з групи. Якщо ж ситуація складається таким чином, що ніхто не хоче дати цю підтримку, то тоді це - обов'язок ведучого.

4) Спочатку взаємодія, потім дія. В основі цього принципу лежить той факт, що кожна група може просуватися до мети, тільки якщо спілкування в ній вільне і відкрите.

►Якщо два учасники групи ігнорують один одного, то це дуже сильно гальмує групу в її просуванні до мети (конкуренція). У такому разі робота з міжособистісними стосунками в групі на даний момент пріоритетна в порівнянні з роботою над завданням.

Загальні правила роботи в групі:

Правило 1. Кожен учасник належить групі, незалежно від того, що він думає, відчуває або робить зараз, а також незалежно від того, що інші про нього думають, говорять або відчувають з його приводу.

! Це правило повинне забезпечити задоволення фундаментальної потреби кожного учасника - потреби в належності. Тільки дотримуючись цього правила, група може створити атмосферу безпеки і стати згуртованою. Це краща страховка проти розколу групи і формування підгруп.

Правило 2. Кожен учасник має право відчувати те, що він відчуває, і думати те, що він думає. Це правило підкреслює автономію індивіду.

Правило 3. Контакт виникає раніше, ніж згода і співпраця. Отже, прості комунікативні процеси первинні по відношенню до складніших процесів формування згоди і співпраці.

Правило 4. Учасники намагаються спілкуватися настільки щиро, наскільки можливо.

Правило 5. Учасники намагаються поводитися як можна природніше і невимушено. Це правило спрямоване проти захисних механізмів, які дозволяють людям сприймати себе і інших так, як хочеться, а не так, як воно є насправді.

Правило 6. Все, що почуто і побачено в групі, є конфіденційною інформацією.

! Ніхто не повинен розповідати третім особам про те, що інші учасники роблять або обговорюють в групі. Члени групи можуть виносити за її межі тільки те, що стосується їх особисто.

Правило 7. Не можна говорити про учасників групи в третій особі, можна говорити, тільки звертаючись безпосередньо до них.

Правило 8. Учасники прагнуть бути в сьогоденні, зосередившись на тому, що відбувається "тут і тепер". Це правило дозволяє групі уникнути застрявання на обговоренні минулих подій і надмірного захоплення планами на майбутнє.

Правило 9. Кожен учасник групи говорить від першої особи. Це правило логічно виходить з аксіоми автономії.

► Якщо учасник говорить "ми" або використовує безособові пропозиції ("Це злить мене" замість "Я злюся"), то тим самим він уникає відповідальності в спілкуванні.

Правило 10. Учасники повинні уникати узагальнень.

Правило 11. Не можна ставити запитань "чому"?, але можна запитувати "що"? і "коли"?. Це правило враховує, що багато питань є маніпулятивними і містять в собі приховану критику. Якщо хтось дійсно хоче поставити питання для того, щоб отримати інформацію, він повинен намагатися сформулювати його так, щоб відповіддю йому були факти, а не теорії.

Правило 12. Під час роботи групи заборонені сторонні розмови. Це правило не дає стороннім розмовам зруйнувати виниклий в групі контакт.

Правило 13. Праця в групі виключає вживання учасниками наркотиків, алкоголю, психостимуляторів. У групі учасники захищені від фізичного насильства. Це правило гарантує учасникам фізичну безпеку. Якщо в групі проводиться агресивна у фізичному плані гра, то принциповою є згода на її проведення усіх членів групи.

! Заборонені будь-які форми агресії (удари, укуси і т. п.).

Правило 14. Кожен учасник у будь-який момент часу має право сказати "стоп".

! Це правило треба чітко позначити на самому початку роботи і постійно нагадувати про нього.

Питання та завдання для самоконтролю

? Теоретичний блок:

1.Назвіть та стисло опишіть основні етапи виникнення і розвитку групового соціально-психологічного тренінгу.

2.Зробіть стислий аналіз місця і специфіки тренінгу в системі методів практичної психології.

3.Сучасна психологічна практика та роль соціально-психологічного тренінгу в ній. Розкрийте значення соціально-психологічного тренінгу.

4. Назвіть та схарактеризуйте основні принципи СПТ.

5.В яких сферах людської життєдіяльності має застосовуватися соціально-психологічний тренінг?

6.Назвіть основні правила, які застосовуються в соціально-психологічному тренінгу, та дайте стислу їх характеристику.

7.Які існують види соціально-психологічного тренінгу?

8.Класифікація тренінгових груп. Які є критерії класифікації тренінгових груп?

9.Як має бути оформлена програма групового соціально-психологічного тренінгу? Наведіть приклади різного оформлення програм групового соціально-психологічного тренінгу?

10.Групова дискусія. Поясніть її сутність та дайте стислу характеристику цього поняття.

11.Ігрові методи СПТ. Охарактеризуйте ситуаційно-рольові, рольові, ділові ігри в СПТ.

12.Психогімнастика. Поясніть її сутність та дайте стислу характеристику цього поняття.

Практичний блок:

█ Завдання 1

Скласти план-сценарій процесу формування та розвитку групи в контексті СПТ за наступною покроковою моделлю:

• Визначення теми, мети тренінгу як образу майбутнього результату. Відповісти на питання:

o Що хочуть отримати від тренінгу майбутні учасники групи?

o Чого група та кожний її учасник реально зможуть отримати та мають досягти в результаті тренінгу?

o Що я як тренер зможу та повинен для цього зробити?

o Яким має бути кінцевий результат нашої роботи?

• Визначення складу групи. Відповісти на питання:

o Скільки буде людей? Яким буде (приблизно) співвідношення чоловіків та жінок?

o В чому полягають психологічні особливості учасників (вік, соціальний статус тощо).

• Визначте термін тренінгу. Відповісти на питання:

o Скільки занять буде проведено?

o Як часто будуть проходити зустрічі?

o Скільки часу буде проходити кожна зустріч?

o Яким буде темп занять («марафон», модулі, вечірні зустрічі тощо)

• Формулювання проблеми. Проблема – це своєрідна гіпотеза відносно того які проблеми мають бути вирішені в результаті тренінгу.

• Формулювання мети та завдань. Мета і завдання тренінгу мають бути сформульовані чітко, критеріально і зрозуміло. Тут також мають бути вимоги до здійснення діяльності тренера відповідно того чи іншого теоретико-методологічного підходу, на якому буде базуватися даний соціально-психологічний тренінг.

• Підбір психотехнологій відповідно до теоретико-методологічної бази СПТ. Тренер може використовувати як авторські так і апробовані іншими тренерами технології і методики тренінгу.

• Виділення блоків тренінгової програми та завдань занять під кожний блок. Треба пам’ятати, що кожний блок чи заняття мають з одного боку відповідати місцю та завданню в загальній структурі тренінгу, а з іншого боку це – майже самостійні міні-тренінги.

Завдання 2

Складіть схематичне зображення процесу успішної реалізації на практиці змін, що сталися в результаті тренінгу, за принципом «сходинок росту»:

• Очевидні та критеріальні результати тренінгу.

• Які навички забезпечують досягнення цих результатів?

• За допомогою яких тренінгових методів і засобів (вправ, завдань, навіювань тощо) тренер може забезпечити появу цих навичок?

• Який базовий рівень (на початку тренінгу) має бути в учасників для того, щоб засвоїти ці навички?

Завдання 3

Підготуйте методики комплексної оцінки результатів тренінгу: опитування учасників (усне та письмове) – оцінка учасниками програми та змін, що з ними відбулися на тренінгу;

Завдання 4

Розробіть і проведіть рольову гру з метою з’ясування, як зміниться стиль та спосіб ведення СПТ «Тренінг комунікативних навичок» відповідно до різної за віком, світоглядом та ціннісними орієнтаціями аудиторії тренінгу:

• Підлітки (13-15 років);

• Юнаки і дівчата (16-20 років);

• Молоді люди (21-30 років);

• Дорослі люди (30-40 років);

• Літні люди (40-55 років);

• Люди похилого віку (55-70 років);

• Старі люди (70-90 років).

Завдання 5

Проведіть рольову гру з метою з’ясувати, як зміниться стиль та спосіб ведення СПТ «Тренінг комунікативних навичок» відповідно до різної за кількістю аудиторії тренінгу:

• Мікро-група (2-6 осіб);

• Маленька група (6-12 осіб);

• Стандартна група (12-24 особи);

• Велика група (24-50 осіб);

• Надвелика група (від 50 і більше учасників).

Розділ 2. Постать ведучого, учасника і групи в соціально-психологічному тренінгу.