Семінарське заняття №1. Поняття «фінансів» та публічної фінансової діяльності

1. Поняття та походження терміну «фінанси» (питання історичного становлення та розвитку фінансів виноситься на семінар додатково, за бажанням)

2. Функції фінансів

3. Якими факторами зумовлено виникнення фінансів?

4. Співвідношення фінансів та грошей

5. Що є об’єктом фінансів?

6. Види грошових фондів

7. Поняття фінансової системи України (основні підходи до розуміння фінансової системи)

8. Ланки фінансової системи України

9. Поняття публічної фінансової діяльності

10. Стадії фінансової діяльності

самостійне опрацювання:

11. Методи фінансової діяльності

12. Принципи фінансової діяльності

13. Форми фінансової діяльності

14. Система органів, що здійснюють фінансову діяльність в Україні

15. Органи загальної компетенції

16. Органи спеціальної компетенції

1.Поняття та походження терміну «фінанси»

Фінансове право є галуззю права, що регулює значну кількість економічних, а саме - фінансових відносин. Тож для розуміння природи й особливостей цієї галузі права необхідно мати чітке уявлення про те, а що ж, власне, є фінанси.

Термін «фінанси» походить від лат. finia - строк сплати чого-небудь; закінчення справи; від фр.finanсе - дохід; готівка. Із XVIII ст. термін «фінанси» стає міжнародним і застосовується на позначення відносин, пов'язаних із державними доходами та видатками.

Фінанси - це сукупність відносин, які спрямовані на утворення ти витрачання фондів коштів, необхідних для виконання завдань і функцій держави, державно-владних органів, органів місцевого самоврядування. Цс - грошові відносини, що виникають у процесі розподілу та перерозподілу внутрішнього валового продукту (далі - ВВП) і внутрішнього національного продукту (далі - ВНП), мають розподільчий характер і опосередковуються через доходи й видат- ки громадян, юридичних осіб, фінансово-кредитних установ, дер- жави тощо.

Фінанси та гроші взаємозалежні, але не тотожні поняття. Гроші є інструментом фінансових відносин. Проте фінанси - це не всі грошові відносини, а лише ті, що пов'язані зі створенням, розподі- лом і використанням фондів коштів.

Об'єкт фінансів - грошові фонди, джерела фондів - фінансо- ві ресурси відповідних ланок господарства.

Грошові фонди - виокремлені за певним цільовим призначен- ням грошові ресурси. Фонди поділяються на: централізовані (бюджети. Пенсійний фонд, Фонди соціального страхування) і де- централізовані (створені в галузях народного господарства, на під- приємствах, в установах - фонд обігових коштів, фонд оплати праці, амортизаційний фонд, резервний фонд тощо). ,

Фінанси є економічною категорією, що виражає наявні суспіль- ні відносини, а саме - фінансові. Тому поняття «фінанси» та «фі- нансові відносини» в науці зазвичай вважають тотожними.

Отже, характеризуючи фінанси, слід виходити з таких ключо- вих елементів, як фінансові відносини (відображають рух коштів від одного суб'єкта до іншого) і фінансова діяльність.

Об'єктивна необхідність існування фінансів спричинена:

1) існуванням товарно-грошових відносин;

2) дією закону вартості;

3) застосуванням механізму розподілу та перерозподілу ВВП і національного доходу для забезпечення діяльності держави й органів місцевого самоврядування;

4) використанням механізму контролю за фінансами та за го- сподарською діяльністю колективних й індивідуальних суб'єктів.

2. Функції фінансів

Фінанси виконують такі основні функції.

І. Розподільча - покликана забезпечувати організацію збалан- сованого й ефективного суспільного виробництва, а також розви- ток усіх його галузей, що відповідають потребам суспільства для найбільш повного задоволення потреб людей. Відповідно до цієї функції держава й органи місцевого самоврядування отримують фінанси зі своїх фондів, а потім їх розподіляють.

Отже, розподільча функція виявляється при розподілі націона- льного доходу, коли відбувається створення так званих «основ- них», чи «первинних», доходів, сума яких дорівнює національному Доходу. Ця функція покликана забезпечувати організацію збалан- сованого й ефективного суспільного виробництва, а також розви- ток усіх його галузей. Основними об'єктами реалізації розподільчої функції фінансів є обов'язкові платежі до бюджету й інших централізованих фондів коштів, а також джерела фінансування бюджетного дефіциту. Особливу роль відіграє процес перерозпо- ділу доходів між бюджетами різних рівнів бюджетної системи України.

2. Контрольна - спрямована на постійний контроль за задо- воленням суспільних потреб. Держава повинна чітко визначити, скільки їй потрібно податків для існування, а відтак податкові органи контролюють порядок їх сплати.

Контрольна функція фінансів виявляється в суворому контролі за розподілом ВВП між відповідними фондами та використанні їх за цільовим призначенням. Тобто, ця функція фінансів реалізуєть- ся за такими основними напрямами:

• контроль за правильним і вчасним перерахуванням коштів у централізовані фонди коштів;

• контроль за дотриманням заданих параметрів централізова- них фондів коштів з урахуванням потреб виробничого та соціаль- ного розвитку;

• контроль за цільовим і ефективним використанням фінансо- вих ресурсів на підставі складених планів та кошторисів щодо утворення й використання фондів коштів.

3. Зміст ще однієї, стабілізаційної функції полягає в тому, щоб забезпечити всім суб'єктам господарювання та громадянам ста- більні умови економічних і соціальних відносин. Неабияке зна- чення при цьому має усталеність фінансового законодавства. Інколи виділяють ще стимулювальн уфункцію фінансів. Специфічною функцією фінансів є утворення, розподіл і вико- ристання фондів коштів. У зв'язку з цим об'єктивною основою фінансів є утворення, рух і використання грошових фондів.