
- •Основи філософських знань
- •Основи філософських знань
- •5.12010103 “Медико-профілактична справа”
- •Тематичний план для спеціальності
- •5.12010103 “Медико-профілактична справа”
- •Перелік питань до семестрового екзамену з основ філософських знань
- •1.Поняття про світогляд, типологія світогляду.
- •Основні світоглядні питання
- •Місце людини в світі
- •Класифікація світогляду:
- •2. Світогляд і філософія
- •3.Особливості історичного виникнення філософії.
- •4. Філософія і міфологія.
- •Міфологічний світогляд і філософія
- •5.Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва. Філософія і наука
- •Філософське мислення
- •Філософія і релігія
- •Філософія і мистецтво.
- •6.Структура та функції філософського знання Структура філософського знання
- •Основні функції філософії
- •7.Взаємозвязок філософії та медицини
- •Філософія, і медицина – науки. Відмінності:
- •8. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.
- •Головні напрями філософії Індії.
- •9.Провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.
- •10.Медицина Стародавнього Китаю.
- •11. Поняття античної філософії.
- •Етапи розвитку античної філософії:
- •12. Етапи розвитку античної філософії.
- •13. Розвиток ідей у натурфілософських школах.
- •14. Ідеї та представники високої класики.
- •15. Становлення античної(класичної) медицини. Гіппократ про людину, природу та причини хвороб.
- •16.Вихідні ідеї середньовічної патристики.
- •17. Місце філософії в духовному житті Середньовіччя.
- •18. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії.
- •19. Розвиток медицини в епоху Середньовіччя. Вчення к.Галена.
- •20. Поняття «Відродження» та характерні риси духовного життя цієї доби.
- •Характері ознаки культури Відродження:
- •21. Провідні напрями ренесансного філософствування: гуманістичний антропологізм,неоплатонізм, натурфілософія.
- •22. Філософські ідеї Пізнього Відродження.
- •23.Панорама соціокультурних та духовних процесів в Європі Нового часу.
- •24.Методологічні пошуки ф.Бекона, р.Декарта та т.Гоббса.
- •25. Ф.Бекон: філософські погляди в медицині.
- •26. Б. Спіноза та його вчення про субстанцію.
- •28. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.
- •29.Іммануїл Кант — творець німецької класичної філософії.
- •30.Основні ідеї і. Канта.
- •31.“Етика обов’язку” і. Канта в контексті медицини.
- •32.Філософські ідеї й.-г. Фіхте та ф.-в. Шеллінга.
- •33. Філософія г.-в.-ф. Гегеля як найвище досягнення німецької класичної філософії.
- •34.Антропологічний принцип філософії л. Фейєрбаха.
- •Ідеї розроблення “наукової філософії” у європейській філософії хіх ст.
- •36.Лікарі-філософи Росії хіх — першої половини хх ст.
- •37.Культурологічні та історіософські напрями у філософії хх ст.
- •38.Релігійна філософія хх ст.
- •39. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.
- •Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі.
- •41.Україна — Європа: духовні зв’язки Відродження.
- •42.Поява професійної філософії в Україні.
- •43.Особливості філософських курсів Києво-Могилянської академії.
- •44.Життя та філософська діяльність г. Сковороди.
- •45.Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах.
- •46.Особливості розвитку української філософії хх ст.
- •47.Філософія і медицина як ціле явище людської культури і їх роль у суспільстві.
- •48.Роль філософії у формуванні стилю наукової думки сучасного медика.
- •49.Історія взаємовідносин філософії та медицини.
- •50.Філософська картина світу та медицина.
- •51.Структура та особливості медичного знання.
- •Структура медичного знання
- •52.Проблема матерії і свідомості у філософії та медицині.
- •53. Вклад медицини в розвиток філософської уяви про форми руху матерії, простору і часу.
- •54. Діалектика як наука про загальний зв’язок і розвиток у медицині.
- •55.Поняття законів і їх методологічне значення для медицини.Закон єдності та боротьби протилежностей
- •56. Категорії діалектики і проблеми детермінізму, цілісності та структурності, їх методологічні функції в медицині.
- •58.Стилі наукової думки і медицина.
- •59.Етичні, філософські та психологічні основи діагностики.
- •60.Методи і прийоми пізнання в медицині.
- •61.Філософська концепція людини.
- •62.Специфіка людини як об’єкта філософського і медичного пізнання.
- •66.Етичні та філософські проблеми евтаназії .
- •67. Смерть та проблема безсмертя людини.
- •69.Філософія людини в майбутньому.
- •70.Філософія медицини і медицина як наука.
- •71.Філософські категорії і поняття медицини.
- •72.Співвідношення соціального і біологічного в людині.
- •73. Проблеми норми, здоров’я і хвороби. 74. Філософія здоровя і хвороби.
- •75. Формування моральної позиції медичного працівника.
- •76.Філософія принципів взаємовідносин медичного прицівника і пацієнта.
- •Література
1.Поняття про світогляд, типологія світогляду.
Філософія органічно пов’язана зі світоглядом. Що ж таке світогляд?
Світогляд – це сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, про своє місце в світі та своє життєве призначення.
Предмет світогляду – відношення «людина - світ».
Складові світогляду: погляди, переконання, принципи, ідеали, цінності вірування, життєві норми та стереотипи.
Ядром будь-якого світогляду є переконання.
Основні світоглядні питання
(за німецьким філософом І. Кантом)
Місце людини в світі
Що я можу знати? Що я маю робити? На що я маю Що таке людина?
(вивчає гносеологія – (вивчає етика – сподіватись? (вивчає антропологія -
теорія пізнання) наука про мораль) (сфера богослов’я) філософське
осмислення людини)
Світогляд в цілому постає загальнолюдським явищем, тобто він є притаманним кожній людині у її нормальному стані.
Якщо б ми поставили завдання перерахувати основні види світогляду, нам, напевно, знадобилося б багато часу. Тому й виникає потреба у класифікації світогляду.
Класифікація світогляду:
І. За носієм
1. індивідуальний – світогляд окремої людини;
2. колективний – масовий світогляд;
3. національний – світогляд певної нації.
ІІ. За історичними епохами
1. архаїчний – первісний;
2. античний – світогляд давнього світу;
3. середньовічний – світогляд епохи феодалізму;
4. ренесансний – світогляд епохи Відродження;
сучасний.
ІІІ. За морально-ціннісними орієнтирами
1.егоїстичний – в основі – любов до себе;
2.альтруїстський – в основі – любов до людей, самопожертва;
3.гуманістичний – в основі – повага до людей, людяність;
4.антигуманний – направлений проти гідності людини.
Типи світогляду:
міфологічний – це така система поглядів на світ і місце людини в ньому, яка заснована на образному, художньому сприйнятті світу або на міфах, легендах, переказах.
релігійний - особлива форма усвідомлення світу, яка не потребує обґрунтування і доказів.
Є більш пізньою та зрілою формою світогляду людства, а тому і більш дослідженою. Світ роздвоюється на духовний та тілесний, земний і небесний, природний і надприродний, до того ж земний починає розглядатися як наслідок надприродного.
науковий - усвідомлення світу через отримання істинних знань, відкриття об'єктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку.
мистецький - форма суспільної свідомості, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів.
філософський - форма пізнання світу, що вивчає найзагальніші суттєві характеристики і фундаментальні принципи буття людини і світу, відносин людини і світу.
1
2. Світогляд і філософія
Світогляд – це сукупність узагальнених уявлень людини про себе, світ, про своє місце в світі та своє життєве призначення.
Філософія розкриває, досліджує загальні закони розвитку природи, суспільства, мислення. Філософія, як система знань, є спробою раціонально (розумно) і системно відповісти на основні світоглядні питання.
Філософія і світогляд органічно поєднанні і мають багато спільних ознак:
вони є певними формами суспільної свідомості, способами духовно-практичного освоєння світу;
мають однаковий предмет осмислення – відношення «людина – світ»;
дають цілісне уявлення про світ, людину, її походження і т.п.;
мають спільність за деякими своїми функціями (наприклад – виховною).
Разом з тим філософія і світогляд – це не тотожні поняття.
В чому ж полягає їх відмінність?
1) Поняття «світогляд» ширше за обсягом, ніж поняття «філософія». Світогляд включає в себе різноманітні погляди людини на світ – філософські, релігійні, політичні, економічні тощо.
2) Для характеристики світогляду використовуються поняття «загальна картина світу», «світовідчуття», «світосприйняття», «світорозуміння» та ін. Для філософії найважливішим у цьому плані є «світорозуміння».
3) Філософія і світогляд різні за своєю структурою. Філософія включає в себе науку про буття (онтологію), філософію природи, теорію пізнання (антропологію), логіку (науку про закони мислення) та ін. У структуру світогляду входять погляди, переконання, знання, віра тощо.
4) Філософія являє собою форму суспільної свідомості, світогляд і науку. Світогляд як система поглядів на світ, як спосіб його духовно-практичного освоєння не є наукою. Він може ґрунтуватися на ненаукових засадах.
5) Філософія відображає і обґрунтовує осмислення світу своїми методами, принципами, законами, на засадах логіки. Світогляд такої функції на має.