- •Основи філософських знань
- •Основи філософських знань
- •5.12010103 “Медико-профілактична справа”
- •Тематичний план для спеціальності
- •5.12010103 “Медико-профілактична справа”
- •Перелік питань до семестрового екзамену з основ філософських знань
- •1.Поняття про світогляд, типологія світогляду.
- •Основні світоглядні питання
- •Місце людини в світі
- •Класифікація світогляду:
- •2. Світогляд і філософія
- •3.Особливості історичного виникнення філософії.
- •4. Філософія і міфологія.
- •Міфологічний світогляд і філософія
- •5.Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва. Філософія і наука
- •Філософське мислення
- •Філософія і релігія
- •Філософія і мистецтво.
- •6.Структура та функції філософського знання Структура філософського знання
- •Основні функції філософії
- •7.Взаємозвязок філософії та медицини
- •Філософія, і медицина – науки. Відмінності:
- •8. Джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.
- •Головні напрями філософії Індії.
- •9.Провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.
- •10.Медицина Стародавнього Китаю.
- •11. Поняття античної філософії.
- •Етапи розвитку античної філософії:
- •12. Етапи розвитку античної філософії.
- •13. Розвиток ідей у натурфілософських школах.
- •14. Ідеї та представники високої класики.
- •15. Становлення античної(класичної) медицини. Гіппократ про людину, природу та причини хвороб.
- •16.Вихідні ідеї середньовічної патристики.
- •17. Місце філософії в духовному житті Середньовіччя.
- •18. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії.
- •19. Розвиток медицини в епоху Середньовіччя. Вчення к.Галена.
- •20. Поняття «Відродження» та характерні риси духовного життя цієї доби.
- •Характері ознаки культури Відродження:
- •21. Провідні напрями ренесансного філософствування: гуманістичний антропологізм,неоплатонізм, натурфілософія.
- •22. Філософські ідеї Пізнього Відродження.
- •23.Панорама соціокультурних та духовних процесів в Європі Нового часу.
- •24.Методологічні пошуки ф.Бекона, р.Декарта та т.Гоббса.
- •25. Ф.Бекон: філософські погляди в медицині.
- •26. Б. Спіноза та його вчення про субстанцію.
- •28. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.
- •29.Іммануїл Кант — творець німецької класичної філософії.
- •30.Основні ідеї і. Канта.
- •31.“Етика обов’язку” і. Канта в контексті медицини.
- •32.Філософські ідеї й.-г. Фіхте та ф.-в. Шеллінга.
- •33. Філософія г.-в.-ф. Гегеля як найвище досягнення німецької класичної філософії.
- •34.Антропологічний принцип філософії л. Фейєрбаха.
- •Ідеї розроблення “наукової філософії” у європейській філософії хіх ст.
- •36.Лікарі-філософи Росії хіх — першої половини хх ст.
- •37.Культурологічні та історіософські напрями у філософії хх ст.
- •38.Релігійна філософія хх ст.
- •39. Провідні тенденції розвитку світової філософії на межі тисячоліть.
- •Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі.
- •41.Україна — Європа: духовні зв’язки Відродження.
- •42.Поява професійної філософії в Україні.
- •43.Особливості філософських курсів Києво-Могилянської академії.
- •44.Життя та філософська діяльність г. Сковороди.
- •45.Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах.
- •46.Особливості розвитку української філософії хх ст.
- •47.Філософія і медицина як ціле явище людської культури і їх роль у суспільстві.
- •48.Роль філософії у формуванні стилю наукової думки сучасного медика.
- •49.Історія взаємовідносин філософії та медицини.
- •50.Філософська картина світу та медицина.
- •51.Структура та особливості медичного знання.
- •Структура медичного знання
- •52.Проблема матерії і свідомості у філософії та медицині.
- •53. Вклад медицини в розвиток філософської уяви про форми руху матерії, простору і часу.
- •54. Діалектика як наука про загальний зв’язок і розвиток у медицині.
- •55.Поняття законів і їх методологічне значення для медицини.Закон єдності та боротьби протилежностей
- •56. Категорії діалектики і проблеми детермінізму, цілісності та структурності, їх методологічні функції в медицині.
- •58.Стилі наукової думки і медицина.
- •59.Етичні, філософські та психологічні основи діагностики.
- •60.Методи і прийоми пізнання в медицині.
- •61.Філософська концепція людини.
- •62.Специфіка людини як об’єкта філософського і медичного пізнання.
- •66.Етичні та філософські проблеми евтаназії .
- •67. Смерть та проблема безсмертя людини.
- •69.Філософія людини в майбутньому.
- •70.Філософія медицини і медицина як наука.
- •71.Філософські категорії і поняття медицини.
- •72.Співвідношення соціального і біологічного в людині.
- •73. Проблеми норми, здоров’я і хвороби. 74. Філософія здоровя і хвороби.
- •75. Формування моральної позиції медичного працівника.
- •76.Філософія принципів взаємовідносин медичного прицівника і пацієнта.
- •Література
15. Становлення античної(класичної) медицини. Гіппократ про людину, природу та причини хвороб.
Історики вважають що медицина Стародавньої Греції зароджується у ІІ тис. до Р.Х. Вона була пов’язана з давніми віруваннями, а першими лікарями були видатні жерці – Олена (1530 р. до Р.Х.) і Орфей (1511 р. до Р.Х.). Олена ввела культ Апполона (бог лікарів і лікар богів) і Діани (покровительниці породіль).
Давньогрецький поет Гомер розповідає про царя Фесалії, славетного Асклепія, який прославився як умілий лікар. Асклепій своїм мистецтвом не раз надавав важливі послуги аргонавтам, супутником і товаришем яких він був.Видатний лікар Асклепій залишив глибокий слід в пам’яті людей. Після його смерті йому будують багаточисленні храми, поруч з цілющими джерелами. Його ім’я обожнюють. Так зароджується храмова медицина.
Іншим напрямком був спорт. Фізична культура займала у елінів, які високо цінували мужність, сміливість, спритність, красоту, важливе місце. Гімнастика була обов’язковим предметом в школах. Серед гімнастів виділяли іатролітів, які спостерігали за виконанням фізичних вправ та надавали необхідну медичну допомогу при потребі. Вони уміли лікувати рани, переломи; давали поради щодо дієти.
Лікарі поділялись на тих, хто мав право лікувати багатих і знатних; інші – бідних. Особлива категорія займалась збором трав, виготовленням і продажем ліків (фармокаполи і фармокатріби). Окремий клан складали повитухи. Були серед цилителів і емпірики – лікарі, яких більшість греків вважали шарлатанами.
Медицина в той час вважалась сестрою філософії, а лікар прирівнювався до бога. Особливе місце серед лікарів-філософів належить Аристотелю, який залишив помітний слід у всіх галузях знання. Аристотель був сином лікаря і лікарем за фахом. Він першим розробив важливі теоретичні питання в галузі біології і медицини.
Але заслуга в становленні медицини Стародавньої Греції належить не тільки блискучим мислителям, а, насамперед, професійним лікарям, які започаткували Кротонську, Родоську, Коську і інші школи, які стали гордістю медицини. Найвідоміший представник Коської школи – Гіппократ (460 – 377 рр. до Р.Х.). За легендою він був онуком бога медицини Асклепія -17 потомком, а по материнській лінії онуком Геракла. Першими вчителями були мати й батько. Геракліт багато подорожував по Греції, Азії, Скіфії і Єгипту. Побачене записував. До нас дійшла праця лікарів Коської школи «Гіппократова збірка» - 72 книги присвячені терапії, хірургії і акушерству, лікам. Приблизно 10-12 праць належать Гіппократу. Серед найбільш важливого в спадщині лікаря – вчення про будову тіла, темперамент, основи епідеміології, введення в практику лікаря історії хвороби. Гіппократ ввів в медицину основний принцип лікування: «Не нашкодь!». Вперше медицина була рішуче відділена від релігії, лікування – від храмової практики. За Гіппократом – медицина є мистецтвом. Головне завдання лікаря – знати межі цього мистецтва і не виходити за них. Іще один принцип Гіппократа: «Лікуй не хворобу, а хвору людину» Гіппократ вперше визнав цінність кожної особи, кожної людини. Вимагав відноситися до пацієнта однаково, незалежно від того, чи він вільний чи раб.Морально-етичні норми, обов’язкові для лікаря Стародавньої Греції висвітлені в документі, який отримав назву «Клятва Гіппократа».