
- •1.Характеристика збудника бра дзоту.
- •2.Основні клінічні ознаки при бра дзоті.
- •3.Заходи профілактики та діагностика хвороби.
- •Додаток №2
- •3.Описати клінічні ознаки та діагностику при бра дзоті.
- •5.Скласти перелік профілактичних заходів та заходів боротьби при брадзоті овець.
- •6.Описати лабораторну діагностику бра дзоту.
Додаток №2
3.Описати клінічні ознаки та діагностику при бра дзоті.
Клінічні ознаки. Інкубаційний період надзвичайно короткий. Перебіг хвороби найчастіше блискавичний (надгострий), звідки й назва — «брадзот» (датський термін — «швидка хвороба»). Значно рідше спостерігається гострий перебіг хвороби. При б л и с к а в и ч н о м у перебігу захворілі тварини гинуть раптово, з ознаками сильної тимпанії, судом, скреготіння зубами. Нерідко здорових напередодні овець знаходять уранці мертвими. У разі г о с т р о г о перебігу в хворих тварин спостерігають лихоманку, пригніченість, прискорення дихання, відсутність жуйки, різкі невпорядковані рухи, виділення з ротової порожнини пінистої кров’янистої слини. У ділянці голови, підщелепового простору та язика іноді відмічають набряки, досить часто спостерігаються здуття і біль у ділянці живота, кров’яний пронос. Хворі тварини через 2 – 8 год після початку хвороби гинуть з ознаками загальної слабкості та асфіксії.
Діагностика. Включає мікроскопію мазків з патологічного матеріалу, посіви на живильні середовища і зараження лабораторних тварин. Для дослідження в лабораторію надсилають шматочки паренхіматозних органів (за наявності — некротичні ділянки печінки), трубчасту кістку, ексудат грудної й черевної порожнин, набряклу тканину, інфільтрат підшкірної клітковини, частину
дванадцятипалої кишки, перев’язану з обох кінців, змінені ділянки
стінки сичуга. Патологічний матеріал відбирають тільки зі свіжих
трупів, не пізніш як через 4 год після загибелі тварини, оскільки в
кишках овець після загибелі відбувається швидке розмноження
анаеробних мікроорганізмів та проникнення їх в органи й тканини.
При мікроскопічному дослідженні патологічного матеріалу в разі
наявності хвороби виявляють грампозитивні палички Cl. septicum i
Cl. oedematiens з термінально розміщеними круглими спорами.
В посівах з патологічного матеріалу на середовищі Кітт — Тароцці
спостерігається рівномірне помутніння і газоутворення, на глюкозо-
кров’яному агарі Цейсслера — утворення вуалеподібних колоній з
ніжними відростками та зоною гемолізу. Заражені внутрішньо-
м’язово морські свинки гинуть упродовж 16 – 24 год. У мазках-
відбитках, зроблених з поверхні їхньої печінки, виявляють довгі ни-
тки збудника хвороби, а посівами на спеціальні живильні середо-
вища проводять резіоляцію вихідної культури Cl. septicum. У разі
інфікування морських свинок С. novji на місці введення культури
утворюється желатиноподібний драглистий набряк.
Діагноз на брадзот вважають установленим у разі виділення з па-
тологічного матеріалу клостридій з властивостями, характерними
для збудників хвороби, і загибелі хоча б однієї морської свинки з
двох, заражених вихідним патологічним матеріалом або виділеними
культурами клостридій, з типовою для збудників патологоанатоміч-
ною картиною, і виділенням з її органів культури збудника, загибелі
хоча б однієї морської свинки з двох, заражених вихідним патоло-
гічним матеріалом, за наявності в неї типової для цього збудника па-
тологоанатомічної картини та виділення від неї культури збудника,
якщо навіть у посівах з вихідного патологічного матеріалу культури
збудника не виділено. Термін дослідження — до 8 діб.