1.11.4 Захист від замикань на землю:

Захист від замикань на землю, ліній напругою 10 кВ, виконується з дією на сигнал.

Найбільш розповсюдженим захистом для селективного захисту лінії напругою 10 кВ, від однофазних замикань на землю є:

- захист нульової послідовності типу ЗЗП-1;

- захист виконаний на реле РТ-40/0,2;

- пристрій типу УСЗ-2/2; УСЗ-3М; УСЗ3-3.

Остаточно приймаємо захист виконаний на реле типу РТ- 40/0,2 при мінімальному коефіцієнті чутливості, для КЛ k_ч = 1,25 Струм спрацювання захисту, виконаного на реле РТ40/0,2, з витримкою часу в декілька секунд, складає 8,6 А.

Вибираємо трансформатор струму ТЗЛМ-10, реле РТ-40/0,2 з уставкою на 0,1 А по [9] табл. 3.8.

1.12 Розробка конструкції та розрахунок захисного заземлення

Передбачається спорудження заземлювача із зовнішньої сторони приміщення, до якого прибудована підстанція. Вертикальні електроди розташовуються по контуру з периметром р = 100 м; матеріал, з якого виготовлені вертикальні електроди –

кругла сталь діаметром d = 16 мм, довжиною l = 5 м; глибина закладання 0,7 м.

Усі електроди з'єднані з горизонтальним електродом з такої ж сталі.

- визначаємо необхідний опір заземлюючого пристрою для сторони 10 кВ:

R_з.п. = , де

125 В – розрахункова напруга на заземлюючому пристрої, так як він викону-

ється загальним для сторони 10 і 0,4 кВ

І_з – однофазний струм замикання на землю на стороні 10 кВ, А; приймаємо

І_з = 20 А, тоді

R_з.п. = = 6,25 Ом

Згідно ПУЕ опір заземлюючого пристрою в мережі 0,4 кВ не повинен перевищувати 4 Ом. Отже, з двох значень опорів вибираємо найменше і приймаємо його за розрахункове, таким чином, R_з.п. 4 Ом.

- визначаємо розрахунковий питомий опір грунту:

_р. = ₃ , де

₃ – підвищуючий коефіцієнт, що відображає зміну опору грунту при висихан-

ні влітку і промерзанні взимку і йому відповідає найбільше значення пито-

мого опору грунту; ₃ = 1,4 для суглинку ([6] табл. 7.3)

- питомий опір грунту; = 100 Ом м ([6] ст. 257), тоді

_р. = 1,4 100 = 140 Ом м

- визначаємо опір розтіканню одного вертикального стержня, заглибленого

нижче рівня землі на 0,7 м:

R_о.в. = , де

l – довжина вертикального електрода; l = 5 м

d – діаметр електрода; d = 0,016 м

t – відстань від поверхні землі до половини довжини вертикального електрода:

t = 0,7 + = 0,7 + = 3,2 м, тоді

R_о.в. = = 30,5 Ом

Так як, горизонтальний заземлювач майже не впливає на загальний опір заземлюючого пристрою, то опір полос можна не враховувати.

- визначаємо наближену кількість вертикальних заземлювачів:

п = , де

р – периметр контура; р = 100 м

а – відстань між вертикальними електродами; приймається не менше довжини

заземлювача або кратною довжині: а = 5; 10 м, отже, приймаємо а = 5 м, то-

ді:

п = = 20 шт.

- перевіряємо величину опору заземлюючого пристрою, яку забезпечує п заземлювачів:

R_з.п. = , де

- коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів, що залежить від кіль-

кості заземлювачів в контурі і від відношення а/l; при кількості заземлюва-

чів в контурі п = 20 шт. і а/l = 1 = 0,44 ([6] табл.7.1), тоді:

R_з.п. = = 3,5 ом 4 Ом

Отже, 20 заземлювачів забезпечує необхідну величину опору заземлюючого контуру.