- •1.2. Вибір схеми електропостачання, роду струму і величини напруги живлення.
- •1.3. Відомість споживачів електроенергії
- •1.6. Вибір числа і потужності силових трансформаторів на тп.
- •1.7 Розрахунок струмів короткого замикання.
- •1.8 Конструкція і вибір електромережі живлення.
- •1.9 Конструкція та вибір розподільчої електромережі з врахуванням захисту.
- •1.10. Розробка конструкції комплектної трансформаторної підстанції і вибір електрообладнання тп.
- •1.11 Вибір і розрахунок релейного захисту силового трансформатора.
- •1.11.1 Максимальна струмова відсічка без витримки часу:
- •1.11.2 Максимальний струмовий захист з витримкою часу:
- •1.11.3 Максимальний струмовий захист від перевантажень:
- •1.11.4 Захист від замикань на землю:
- •1.12 Розробка конструкції та розрахунок захисного заземлення
- •1.13 Техніко-економічні розрахунки по вибору силових трансформаторів.
- •1.14 Специфікація на електрообладнання, основні матеріали схеми електропостачання.
- •1.15 Заходи по енергозбереженню.
1.11.4 Захист від замикань на землю:
Захист від замикань на землю, ліній напругою 10 кВ, виконується з дією на сигнал.
Найбільш розповсюдженим захистом для селективного захисту лінії напругою 10 кВ, від однофазних замикань на землю є:
- захист нульової послідовності типу ЗЗП-1;
- захист виконаний на реле РТ-40/0,2;
- пристрій типу УСЗ-2/2; УСЗ-3М; УСЗ3-3.
Остаточно
приймаємо захист виконаний на реле типу
РТ- 40/0,2 при мінімальному коефіцієнті
чутливості, для КЛ kч
=
1,25
Струм спрацювання захисту, виконаного
на реле РТ40/0,2, з витримкою часу в декілька
секунд, складає 8,6 А.
Вибираємо трансформатор струму ТЗЛМ-10, реле РТ-40/0,2 з уставкою на 0,1 А по [9] табл. 3.8.
1.12 Розробка конструкції та розрахунок захисного заземлення
Передбачається спорудження заземлювача із зовнішньої сторони приміщення, до якого прибудована підстанція. Вертикальні електроди розташовуються по контуру з периметром р = 100 м; матеріал, з якого виготовлені вертикальні електроди –
кругла сталь діаметром d = 16 мм, довжиною l = 5 м; глибина закладання 0,7 м.
Усі електроди з'єднані з горизонтальним електродом з такої ж сталі.
- визначаємо необхідний опір заземлюючого пристрою для сторони 10 кВ:
Rз.п.
=
,
де
125 В – розрахункова напруга на заземлюючому пристрої, так як він викону-
ється загальним для сторони 10 і 0,4 кВ
Із – однофазний струм замикання на землю на стороні 10 кВ, А; приймаємо
Із = 20 А, тоді
Rз.п.
=
=
6,25 Ом
Згідно ПУЕ опір заземлюючого пристрою в мережі 0,4 кВ не повинен перевищувати 4 Ом. Отже, з двох значень опорів вибираємо найменше і приймаємо його за розрахункове, таким чином, Rз.п. 4 Ом.
- визначаємо розрахунковий питомий опір грунту:
р.
=
3
, де
3 – підвищуючий коефіцієнт, що відображає зміну опору грунту при висихан-
ні влітку і промерзанні взимку і йому відповідає найбільше значення пито-
мого опору грунту; 3 = 1,4 для суглинку ([6] табл. 7.3)
- питомий опір грунту; = 100 Ом м ([6] ст. 257), тоді
р. = 1,4 100 = 140 Ом м
- визначаємо опір розтіканню одного вертикального стержня, заглибленого
нижче рівня землі на 0,7 м:
Rо.в.
=
,
де
l – довжина вертикального електрода; l = 5 м
d – діаметр електрода; d = 0,016 м
t – відстань від поверхні землі до половини довжини вертикального електрода:
t
= 0,7
+
=
0,7 +
=
3,2 м, тоді
Rо.в.
=
=
30,5 Ом
Так як, горизонтальний заземлювач майже не впливає на загальний опір заземлюючого пристрою, то опір полос можна не враховувати.
- визначаємо наближену кількість вертикальних заземлювачів:
п
=
, де
р – периметр контура; р = 100 м
а – відстань між вертикальними електродами; приймається не менше довжини
заземлювача або кратною довжині: а = 5; 10 м, отже, приймаємо а = 5 м, то-
ді:
п
=
=
20 шт.
- перевіряємо величину опору заземлюючого пристрою, яку забезпечує п заземлювачів:
Rз.п.
=
,
де
-
коефіцієнт
використання вертикальних заземлювачів,
що залежить від кіль-
кості заземлювачів в контурі і від відношення а/l; при кількості заземлюва-
чів в контурі п = 20 шт. і а/l = 1 = 0,44 ([6] табл.7.1), тоді:
Rз.п.
=
=
3,5 ом
4 Ом
Отже, 20 заземлювачів забезпечує необхідну величину опору заземлюючого контуру.
