
- •Загальні вказівки
- •Вимоги до знань та умінь студентів
- •Розділ і. Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії
- •Тема 1. Вступ. Філософія як специфічний тип знання
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 2. Філософія стародавнього світу
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Філософія європейського середньовіччя та епохи відродження
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Філософія нового часу
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Філософія хіх – хх ст.
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6. Філософська думка в україні
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ іі. Онтологія і гносеологія.
- •Тема 7. Проблема буття у філософії.
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 8. Духовний вимір людського буття
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9. Основи філософського вчення про розвиток
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 10. Основний зміст пізнавальної діяльності
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •Розділ ііі. Соціальна філософія
- •Тема 11. Філософський аналіз суспільства
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 12. Філософська концепція людини
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 13. Цінності в житті людини і суспільства
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи
- •Перелік питань контрольної роботи
- •Література
- •Для нотаток
Питання для самоперевірки
1. Назвіть основні риси філософії доби Середньовіччя.
2. Які етапи становлення пройшла середньовічна філософія?
3. У чому полягає відмінність тлумачення А.Блаженним та Ф.Аквінським співвідношення віри і знання?
4. У якій сучасній течії релігійної філософії знайшло продовження вчення Ф.Аквінського?
5. У чому сутність дискусії про універсалії?
6. Яка відмінність у поглядах реалістів та номіналістів? Назвіть видатних представників цих напрямів середньовічної філософії.
7. Які характерні риси має філософія доби Відродження?
8. Дайте визначення поняттям «гуманізм», «антропоцентризм», «пантеїзм», «геліоцентризм».
9. Назвіть основні філософські твори Т.Мора і Т.Кампанелли. Які проблеми суспільного життя у них висвітлені? Які пропонуються шляхи їх розв'язання?
10. Які філософські ідеї є спільними у творчості та науковому пошуку М.Коперника, Дж.Бруно, Г.Галілея?
11. Як у добу Ренесансу співвідносяться та взаємовпливають мистецтво, філософія та наука?
12. Назвіть відомих Вам філософів-гуманістів доби Відродження. Охарактеризуйте сутність їх поглядів.
Тема 4. Філософія нового часу
Якісно нова спрямованість філософії в епоху ранніх буржуазних революцій в Європі. Пошуки продуктивного методу пізнання: сенсуалізм, раціоналізм.
Новий філософський ідеал у філософії просвітництва. Проблема свободи людини та шляхи її соціального визволення.
Класична німецька філософія. Моральний смисл обмеження людського розуму і розширення меж віри. Особливості та досягнення класичної німецької філософії.
Л-1, с. 31-44; Л-2, с. 55-89; Л-3, с. 38-69; Л-4, с. 45-75; Л-5, с. 87-135.
Методичні вказівки
Студенти повинні звернути увагу, що визначальною особливістю Нового часу є утвердження нового суспільного устрою, нових цінностей і засад людського буття у порівнянні з феодалізмом. Розвиток машинного виробництва вимагає нових наукових розробок у галузі точних наук. Перед суспільством Нового часу постала проблема розробки методів, шляхів і прийомів вивчення природи. Саме за таких обставин гносеологія посідає провідне місце у філософії Нового часу, а проблема методу пізнання набуває найбільш актуального значення у філософських пошуках.
Студенти повинні самостійно з'ясувати сутність раціоналізму, емпіризму як напрямів розвитку гносеології Нового часу.
Особлива увага має бути звернена на аналіз філософського вчення Ф.Бекона та Р.Декарта. Слід запам'ятати, що Ф.Бекон започатковує вивчення методів осягнення природи у добу Нового часу. Філософія Р.Декарта являє собою новий цілісний і раціонально обґрунтований образ світу, що відповідав актуальному стану природознавства. Основний внесок у вчення про субстанцію у філософії Нового часу зробили нідерландський мислитель Б.Спіноза та німецький філософ Л.Лейбніц.
Студентам потрібно визначити характерні риси філософії доби Просвітництва, самостійно зробити аналіз філософських ідей видатних просвітителів.
Студенти повинні самостійно з'ясувати історичні умови виникнення німецької класичної філософії та визначити її місце і роль у розвитку світової філософії.
Потрібно особливу увагу звернути на те, що І.Кант, родоначальник німецької класичної філософії, прагнув дати філософське обґрунтування, з одного боку, законів природного процесу, а з іншого - людської гідності та соціальної рівності. Він спробував розв'язати філософські проблеми буття, питання філософії природи, релігії, етики, естетики. І.Кант намагався знайти джерела різних видів знання (наукового і філософського), визначити, у чому основа вірогідності знання у природознавстві; прагнув дослідити форми і категорії наукового мислення. І.Кант відомий як творець надісторичної, позакласової, незалежної від умов життя, спільної для всіх людей моралі.
Студенти повинні самостійно з'ясувати сутність «категоричного імперативу» І.Канта.
Філософська система Г.В.Ф. Гегеля уособлює вчення про природу та суспільство як форми існування «абсолютної ідеї». Він зробив спробу створити філософію як «науку наук», як систему абсолютних істин. Студенти повинні особливу увагу звернути на те, що Гегель розробив діалектичну концепцію пізнання, прагнув всебічно обґрунтувати найважливіші принципи діалектичного мислення.
Л.Фейєрбах - представник німецької класичної філософії, який здійснив поворот до матеріалізму після Канта і Гегеля. Нова філософія, яку запропонував Фейєрбах, повинна бути філософією людини, антропологічною за своїм змістом і сутністю.
Студенти повинні самостійно визначити, як Л.Фейєрбах розуміє людську сутність, у чому полягає недолік його ідей.