3. Поняття, функції та класифікація видатків місцевих бюджетів

Видатки бюджету уособлюють економічні відносини, пов'язані з використанням централізованого фонду грошових коштів, що склада­ються між державними (місцевими) органами влади та населенням і суб'єктами господарювання і спрямовані на розв'язання проблем дер­жавного (місцевого) значення та забезпечення соціально-економічного розвитку держави (адміністративно-територіальної одиниці).

Отже, конкретні види бюджетних видатків у певному сенсі визна­чаються такими факторами, як функції держави, адміністративно- територіальний устрій, рівень соціально-економічного розвитку країни та її регіонів, а також потреби населення і суб'єктів господарської дія­льності.

Бюджетний кодекс України тлумачить зміст термінів витрати бю­джету та видатки бюджету.

Видатки бюджету — це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення боргу, надання кредиту з бюджету, розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів, повернен­ня надлишково сплачених до бюджету сум податків та зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення бю­джетного відшкодування.

Витрати бюджету містять видатки бюджету, а також операції з надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджет­них коштів на депозитах, придбання цінних паперів. Отже, поняття ви­трати бюджету є більш широким і містить у собі видатки.

Видатки бюджету здійснюються за допомогою бюджетного фінан­сування та кредитування. Організація фінансування та кредитування базується на принципах цільового, раціонального й економного витра­чання бюджетних коштів, отримання максимального ефекту при міні­мальних витратах безоплатного та безповоротного характеру.

За допомогою бюджетних видатків місцеві бюджети виконують пе­вні функції, які систематизовано на рис. 5.1.

Фінансування програм та інших заходів може здійснюватися за ра­хунок видатків як державного, так і місцевих бюджетів. Тому важли­вою є проблема розподілу повноважень на здійснення видатків між різ­ними рівнями бюджетів.

Розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійсню­ється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв пов­ноти надання гарантованих послуг та наближення їх до безпосередньо­го споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

перша група — видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання гарантованих послуг і розташовані найближче до споживачів — здійс­нюються з бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст;

друга група — видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України — здійснюються з бюджетів міст ре­спубліканського Автономної Республіки Крим та міст обласного зна­чення, а також районних бюджетів;

третя група — видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України — здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

Рис. 5.1. Функції видатків місцевих бюджетів

Визначення ролі і значення бюджетних видатків у соціально-економічному розвитку суспільства обумовлює необхідність їх класи­фікації. За її допомогою згруповані елементи можуть надати інформа­цію про рух бюджетних коштів, а також вплинути на хід соціальних та економічних процесів у суспільстві.

Видатки та кредитування бюджету класифікуються за:

1. бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету);

2. ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету);

3. функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бю­джету);

4. економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету).

Програмна класифікація видатків та кредитування бюджету викорис­товується за умов програмно-цільового методу формування та виконання бюджету. Програмна класифікація видатків та кредитування місцевого бюджету формується місцевим фінансовим органом за пропозиціями, по­даними головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту рішення про місцевий бюджет у бюджетних запитах.

За допомогою програмної класифікації здійснюється раціональний роз­поділ обмежених бюджетних коштів між різними бюджетними програмами за критеріями їх корисності, пріоритетності, результативності та ефективно­сті як для населення та суб'єктів господарювання, так і для бюджету.

Програмна класифікація видатків та кредитування місцевого бю­джету формується з урахуванням типової програмної класифікації ви­датків та кредитування місцевого бюджету, яка затверджується Мініс­терством фінансів України.

Відомча класифікація видатків та кредитування бюджету містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів для систематизації видатків та кредитування бюджету за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів.

Відомча класифікація видатків та кредитування бюджету дозволяє Державній казначейській службі України складати та вести єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу роз­порядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджет­них коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.

Функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету до­зволяє визначити обсяги коштів, що спрямовуються на фінансування освіти, охорони здоров'я, соціального захисту та соціального забезпе­чення, житлово-комунального господарства, місцевого самоврядування, економічної діяльності тощо.

За економічною класифікацією видатків бюджету видатки бюджету поділяються на поточні та капітальні (видатки розвитку).

Поточні видатки забезпечують поточне функціонування органів мі­сцевого самоврядування, утримання бюджетних установ (оплата праці працівникам бюджетних установ, нарахування на фонд оплати праці, придбання матеріалів, видатки на відрядження, оплата комунальних послуг та енергоносіїв тощо).

Капітальні видатки пов'язані з розширеним відтворенням і спрямо­вуються на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності (здійснення структурних економічних реформ у країні, придбання об­ладнання та предметів довгострокового користування, капітальне буді­вництво, капітальний ремонт, створення запасів і резервів, придбання землі і нематеріальних активів).

Класифікація кредитування бюджету систематизує кредитування бюджету за типом позичальника та поділяє операції з кредитування на надання кредитів з бюджету і повернення кредитів до бюджету.

Крім того, Бюджетним кодексом України видатки місцевого бюдже­ту поділяються на:

1) ті, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних транс­фертів (державне управління та місцеве самоврядування відповідного рів­ня, освіту, охорону здоров'я, державні програми соціального захисту, дер­жавні культурно-освітні та театрально-видовищні програми, а також державні програми розвитку фізичної культури і спорту та ін.).

До цієї групи входять видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективно­го їх виконання на основі принципу субсидіарності (видатки на вико­нання делегованих повноважень);

2) ті, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (місцева пожежна охорона, позашкільна освіта, соціаль­ний захист та соціальне забезпечення, місцеві програми розвитку жит­лово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів, культурно-мистецькі програми місцевого значення, програми підтрим­ки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення, транспорт, дорожнє господарство тощо) [1].

До цієї групи належать видатки на реалізацію прав та обов'язків Ав­тономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають мі­сцевий характер (видатки на виконання власних повноважень).