Aудиторський висновок для підтвердження інформaції щодо малоцінних та швидкозношуваних предметів

Ми перевірили малоцінні та швидкозношувані предмети ДП завод «Електроважмаш», реєстри яких додaються, зa рік, що зaкінчився 31 грудня 2012 року. Відповідaльність зa підготовку цих звітів несе упрaвлінський персонaл ДП завод «Електроважмаш». Ми несемо відповідaльність зa висловлення думки щодо звітів нa підстaв нaшої aудиторської перевірки.

Ми провели aудиторську перевірку відповідно до вимог Міжнaродних стaндaртів aудиту. Ці стaндaрти зобов’язують нaс плaнувaти і здійснювaти aудиторську перевірку, щоб одержaти ґрунтовну впевненість у тому, що фінaнсовий звіт не містить суттєвих викривлень. Aудит передбaчaє перевірку шляхом тестувaнні докaзів, які підтверджують суми тa розкриття інформaції у фінaнсовому звіті. Aудиторськa перевіркa включaє й оцінювaння зaстосовувaних принципів бухгaлтерського обліку тa суттєвих облікових оцінок, здійснених упрaвлінським персонaлом, a тaкож оцінювaння подaння фінaнсового звіту в цілому. Ми ввaжaємо, що проведенa нaми aудиторськa перевіркa дaє обґрунтовaну підстaв для висловлення нaшої думки.

Нa нaшу думку, малоцінні та швидкозношувані предмети спрaведливо й достовірно в усіх суттєвих aспектaх відобрaжені у звітності ДП завод «Електроважмаш» стaном нa 31 грудня 2012 року, відповідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С)БО 9 «Запаси».

Aудитор

Дaтa

Aдресa

Тaким чином, зaпропоновaнa поетaпнa методикa проведення aудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів може бути використaнa у прaктичній діяльності aудиторів aбо aудиторських фірм, оскільки містить всі необхідні елементи aудиторської перевірки, пропозиції знaходять своє відобрaження у розроблених робочих документaх aудиторa.

Розділ 4 охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Умови праці в самому загальному розумінні являють собою сукупність факторів – сил зовнішнього середовища, які впливають на працездатність і здоров`я людини в процесі праці. Від продуктивності, якості праці залежать результати діяльності підприємства, тому власники повинні готувати, приймати і реалізувати рішення щодо виконання організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, направлених на забезпечення безпеки, збереження здоров’я і працездатності людини.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» [81], система охорони праці повинна бути складовою частиною загальної системи управління підприємством. Об`єктом охорони праці є діяльність функціональних служб і структурних підрозділів підприємства, організації щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях.

Організаційно-методичну роботу щодо управління охороною праці, підготовку управлінських рішень і контроль за їх реалізацією на підприємствах, у тому числі й на ДП завод «Електроважмаш» веде служба охорони праці на чолі з начальником з охорони праці, що підпорядковується керівнику підприємства. Планування діяльності з охорони праці поділяється на перспективне та поточне. Дійове управління охороною праці можна здійснити тільки при наявності системи показників обліку умов та безпеки праці.

По характеру небезпечного впливу на організм людини фактори поділяють на шкідливі та небезпечні. Шкідливі – такі фактори, які стають в певних умовах причинами захворювань та зниження працездатності. Небезпечні – такі фактори, які призводять до травм чи до інших раптових і різких порушень здоров`я.

Аналіз суспільно-практичної діяльності, що включає різноманітність форм людської активності, дає основу для ствердження про те, що будь-яка діяльність потенційно небезпечна. Щомісячно на підприємствах повинна досліджуватися дія шкідливих виробничих факторів санітарною лабораторією інженерно-запроваджувального центру охорони праці відповідно до стандартів.

Механічний вплив створюється рухаючими машинами і механізмами, пересувним обладнанням та іншими незахищеними рухомим елементами механізмів. Тому на підприємстві повинні створюватися умови для якомога безпечнішої експлуатації обладнання, складатися інструкції з питань використання машин і механізмів.

Шкідливими і небезпечними можуть бути підвищена чи понижена температура поверхні обладнання і предметів праці. Дотик до дуже холодних чи гарячих поверхонь може стати причиною опіків чи обморожень, що призводить до зниження продуктивності праці чи втрати працездатності.

Відповідно до Закону України “Про охорону праці“ на підприємствах має розроблятися система управління охороною праці, в якій обумовлені всі питання по забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці. Власник керує службою охорони праці і назначає відповідальних за безпечне виробництво і охорону праці. Це обумовлено в посадових інструкціях, які внесені в реєстр інструкцій по видах робіт і професіях.

На підприємстві розробляються заходи з охорони праці для досягнення встановлених нормативів безпеки гігієни та виробничого середовища.

Міжнародна статистика свідчить про те , що щорічно у світі реєструється близько 15 млн. виробничих травм, кожні три хвилини гине один працівник. Але в Україні рівень травматизму і професійних захворювань у 5-8 разів вищий, ніж в інших промислово-розвинутих країнах. Так, за рівнем травматизму Україна посідає 2-3 місце у світі. Як показали дослідження, у разі нещасного випадку на виробництві сума матеріальних витрат для підприємства становить від 8000-16000 грн. і більше. Але реальні втрати в разі нещасних випадків є більш значними, оскільки крім економічного аспекту суттєвим є і соціальний, пов`язаний із проблемою прав людини.

Ефективність системи управління підприємством саме й полягає в недопущенні випадків виробничого травматизму, створенні безпечних умов праці, а тому економії витрат, що пов`язані з відшкодуванням шкоди й одноразової допомоги потерпілим, оплатою штрафів за кожен нещасний випадок і професійне захворювання, оплатою послуг лікувальних установ за лікування і реабілітацію потерпілих тощо [5].

Мікроклімат справляє великий вплив на організм людини, визначає його самовідчуття, настрій, відображається на здоров`ї. Основні його компоненти: температура, вологість, швидкість руху повітря і атмосферний тиск. Важлива сукупність цих параметрів, так як однакова температура повітря при різній вологості справляє різний вплив на стан організму. Кожен із компонентів не повинен виходити за рамки фізіологічно допустимих меж, давати різких коливань, які порушують нормальне тепловідчуття людини. Найбільш оптимальна температура повітря +18 С, відносна вологість повітря в інтервалі 40-60 %, рухомість повітря 0,1-0,15 м/с. Такі умови повинні забезпечуватися вентиляцією приміщень, заміною забрудненого повітря зовнішнім чистим, встановленням кондиціонерів чи отоплювальних пристроїв.

Відхилення параметрів мікроклімату від оптимальних може стати причиною фізіологічних порушень в організмі працівників, призвести до різкого зниження працездатності й навіть до професійних захворювань внаслідок порушення терморегуляції організму людини як однієї з найважливіших властивостей людського організму зберігати температуру в межах, необхідних для нормальної життєдіяльності.

Так, при температурі більше 30 градусів за Цельсієм і значному тепловому випромінюванні настає порушення терморегуляції організму, а тому людина відчуває головний біль, шум у вухах, слабкість. При тривалій дії теплового випромінювання може розвиватися професійна катаракта. У всіх випадках перегріву організму знижується працездатність і погіршується здатність до координації рухів. Тривала дія низьких температур може викликати різні несприятливі зміни в організмі людини, що впливає на стан здоров`я і знижує працездатність.

Вологість повітря та швидкість його руху також значною мірою впливають на терморегуляцію організму людини, можуть викликати фізіологічне порушення, призвести до зниження працездатності та захворювань.

Усі параметри мікроклімату в сукупності повинні створювати зону комфорту для працівника, в протилежному випадку професійні захворювання та погіршення самопочуття призводять до зниження продуктивності праці, неефективного використання робочого часу, завищення витрат підприємства та зниження фінансових результатів його роботи.

Різноманітні виробничі процеси, робота транспортних засобів супроводжується шумом та вібрацією, а тому справляють шкідливий і небезпечний вплив на людину. Систематичний вплив інтенсивного шуму призводить до порушень слуху і може визвати ряд хворобливих порушень в стані нервової і сердечно – судинної системи, при повсякденній роботі він відволікає увагу, заважає роботі. На виробництві рівень шуму не повинен перевищувати 100 Дб (для порівняння шум подиху людини складає 10 Дб). Шум і вібрація – фактори, що знижують продуктивність праці, адже відволікають увагу працюючих, призводять до арифметичних помилок і перекручень в обліку, а тому бухгалтерська інформація стає недостовірною. Так як вказані фактори призводять до хворобливого самопочуття людей, то власник підприємства несе незаплановані витрати, пов`язані з відшкодуванням шкоди потерпілим, в результаті цього знижується прибуток, а тому рентабельність підприємства в цілому.

Небезпечний вплив може мати електричний ток і спричинені ним електричні та магнітні поля. При раптовому включенні людини в електричну мережу можливі електротравми, які можуть бути смертельними при певних рівнях напруги, силі та тривалості діє току. Тому електрики підприємства повинні слідкувати за ізоляцією проводки, контролювати напругу електричного обладнання. Допустимим прийнято вважати ток в 0,5 мА. Ток, який протікає в електромережі, в багато разів перевищує смертельний. Витрати, що пов`язані з відшкодуванням шкоди потерпілим від електричного току, знижують фінансовий результат діяльності підприємства, а це свідчить про зниження ефективності управління.

Освітлення – один із важливих факторів умов праці, який впливає на здатність ока сприймати об`єкти, деталі. Недостатнє освітлення призводить до помилкових дій чи несвоєчасного реагування на хід виробничого процесу: викликає підвищену напруженість, передчасне стомлення, зниження уваги, погіршення якості праці, збільшення числа нещасних випадків; це може погіршити зір, призвести до захворювань очей і розладу нервової системи.

При організації освітлення робочих місць необхідно звертати увагу на його інтенсивність, рівномірність, оптимальне поєднання освітлення загального й місцевого, направлення світлового потоку. Для людини найбільш підходить природнє освітлення, тому при можливості його потрібно використовувати максимально. Для підтримки гарного природнього освітлення необхідно постійно слідкувати за чистотою віконних стекол. Для зорової роботи більше підходять світильники з лампами накалювання, бо мікропульсація світлового потоку ламп денного світла впливає на очі, викликає мігрень, в деяких випадках підвищується серцебиття. Для штучного освітлення встановлений норматив 10-12 Вт на 1 м^2 полу. Оптимальна висота підвішення світильника 2,5 м.

Забезпечення раціонального освітлення – важливий фактор, що впливає на ефективність управління підприємством. При незадовільній освітленості збільшується ймовірність арифметичної чи змістовної помилки працівника, підвищується ризик професійної травмованості чи захворювання. А ці випадки відволікають кошти з обороту, ростуть витрати та знижується прибуток підприємства, а тому воно втрачає конкурентоспроможність, авторитет на ринку.

Вологе прибирання приміщень підприємства повинно проводитися щоденно з метою зниження запиленості , генеральне – не рідше одного разу на місяць, очищення світильників не рідше одного разу на місяць. Якщо при прибиранні використовують препарати побутової хімії, то необхідно дотримуватися вимог і цілей, мір безпеки, як це вказано в інструкції.

На підприємствах повинні бути дійовими міри захисту від пожеж, наявні плани евакуації при пожежі. Кожне підприємство повинно мати мінімальний набір лікарських засобів, необхідних для надання першої медичної допомоги.

До вимог охорони праці відносяться забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям. Так, на підприємствах повинні видаватися накази про забезпечення працівників спеціальною формою.

На працездатність працівників впливають також психофізіологічні фактори, що обумовлені конкретним змістом та характером діяльності й відповідності її фізіологічним можливостям та психологічним особливостям організму людини. Психофізіологічні фактори поділяються на фізичні та нервово-психологічні перевантаження (розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження). Серед психофізіологічних факторів, що впливають на безпечність діяльності є особливості темпераменту, дефекти органів чуттів, незадоволення даним видом діяльності, стомлення, недосвідченість. Керівництву необхідно враховувати вищенаведені фактори, бо саме витрати фізичних зусиль, незручна робоча поза, несприятливий темп праці, монотонна робота, розумові й нервово-емоційні перевантаження, велика напруженість зорових і слухових аналізаторів, невідповідність предметів праці й робочих місць антропологічним даним людини призводять до росту фізичного й нервового стомлення, що послаблює психіку, знижує чутливість органів зору й слуху, знижує швидкість і точність координації, притупляє обережність і увагу. Все це нерідко створює передумови чи є безпосередньою причиною нещасних випадків чи розладу здоров`я. Важливе значення в системі охорони праці підприємства відіграє раціональна організація робочого місця працівника, яка потребує врахування описаних вище факторів.

ДП завод «Електроважмаш» звітує по стану і умовам праці за минулий календарний рік (на 31 січня наступного року) за формою № 7-ТНВ "Звіт про травматизм на виробництві у 2012 році". Аналіз звітних даних з охорони праці ДП завод «Електроважмаш» за 2010-2012 роки подано в табл. 4.1, виходячи з інформації, що міститься в формі № 7-ТНВ.

Аналіз причин нещасних випадків захворювань, стану виробничого травматизму проводиться на основі змісту актів про нещасний випадок ф.Н-1, професійних захворювань на виробництві, звітності підприємства за ф. 7-Т та лікарняних листів за останні 3 роки (табл. 4.2).

Оцінюючи ступінь ефективності СУОП ДП завод «Електроважмаш», слід виходити з того, що витрати, пов’язані з охороною праці, можна поділити на доцільні, частково доцільні і недоцільні.

Таблиця 4.1

Звітні дані ДП завод «Електроважмаш» з охорони праці за 2010 – 2012рр.

Показник	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Відхилення у 2012 р. по відношенню до:
				2010р.	2011р.
1. Кількість підприємств, включених до звіту, шт.	1	1	1	-	-
2. Середньооблікова чисельність штатних працівників, осіб, у т.ч. жінки	5198	5221	5216	+18	-5
3. Кількість потерпілих з утратою працездатності на 1 робочий день і більше, осіб	-	-	-	-	-
4. Кількість людино-днів непрацездатності у потерпілих з утратою працездатності на 1 робочий день, людино-днів	-	-	-	-	-
5. Кількість нещасних випадків усього, шт.	-	-	-	-	-
6. Відшкодовано (виплачено) потерпілим, грн. у т.ч. за перші 5 днів тимчасової непрацездатності, що оформлені листком непрацездатності, грн.	-	-	-	-	-
7. Вартість зіпсованого устаткування, зруйнованих будівель, споруд, грн.	-	-	-	-	-
8. Кількість потерпілих усього, осіб в т.ч. в результаті: ДТП, осіб ураження електричним струмом, осіб падіння потерпілого, осіб падіння, обрушення, обвалення предметів	-	-	-	-	-
9. Організаційні причини нещасних випадків, усього в т.ч. порушення технологічного процесу, осіб порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів, осіб порушення трудової дисципліни, осіб недоліки під час навчання безпеці праці, осіб	-	-	-	-	-
10. Інші причини нещасних випадків, осіб	-	-	-	-	-

Таблиця 4.2

Показники стану виробничого травматизму та професійних захворювань на ДП завод «Електроважмаш» за 2010-2012 рр.

Показники	2010 р.	2011 р.	2012 р.
Середньорічне число працюючих (Р), чол.	5198	5221	5216
Число нещасних випадків ( н/в) всього: у тому числі: з тимчасовою втратою працездатності з стійкою втратою працездатності з смертельним наслідком	-	-	-
Втрати працездатності від травм, дн (Т тр)	-	-	-
Число захворювань (зах)	-	-	-
Втрати працездатності через захворювання, дн (Тз)	-	-	-
Коефіцієнт частоти (на 1000 працюючих): нещасних випадків (Кчн=Nн.в.1000/Р) захворювань (Кчз=Nз.1000/Р)	-	-	-
Коефіцієнт тяжкості: нещасних випадків (Ктн=Ттр/Nнв) - захворювань (Ктз=Тз /Nз)	-	-	-
Коефіцієнт втрати робочого часу (Кв=КчКт)	-	-	-

Доцільні витрати спрямовані за збереження здоров’я працівників, зростання продуктивності праці. Частково доцільні витрати – пільги та компенсації за несприятливі умови праці. Недоцільні витрати – це додаткові до страхових відшкодування потерпілим внаслідок травм і профзахворювань, витрати на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків, витрати на штрафні санкції і ін.

Отримані данні для оцінювання ефективності СУОП ДП завод «Електроважмаш», подано в табл. 4.3.

Таблиця 4.3