Утворення латинських назв солей
Назви солей містять: назву катіона (на першому місці завжди в родовому відмінку однини), назву аніона (у називному відмінку однини).
1. Назву аніона солей кисневих кислот з найбільшим ступенем окислення передають іменником чоловічого роду третьої відміни, який у називному відмінку однини закінчується на -аs (у родовому відмінку однини на -ātis).
Наприклад:
Nominatīvus singulāris |
Genetīvus singulāris |
Natrii sulfas Codeīni phosphas |
Natrii sulfātis Codeīni phosphātis |
2. Назву аніона солей кисневих кислот з меншим ступенем окислення передають іменником чоловічого роду третьої відміни, який у називному відмінку однини закінчується на -is (у родовому відмінку однини на -ītis).
Наприклад:
Nominatīvus singulāris |
Genetīvus singulāris |
Kalii arsēnis Natrii nitris |
Kalii arsenītis Natrii nitrītis |
Назви аніонів із закінченнями -as, -is є іменниками третьої відміни чоловічого роду (винятки з жіночого роду).
3. Назву аніона солей безкисневих кислот передають іменником середнього роду другої відміни, який у називному відмінку однини закінчується на -ĭdum (у родовому відмінку однини закінчення -і).
Наприклад:
Nominatīvus singulāris |
Genetīvus singulāris |
Kalii iodĭdum Natrii bromĭdum |
Kalii iodĭdi Natrii bromĭdi |
4. Назви кислих солей утворюють від назв середніх солей приєднанням до назви аніона префікса hydro-.
Наприклад:
Natrii carbōnas |
Natrii hydrocarbōnas |
5. Назви основних солей утворюють від назв середніх солей приєднанням до назви аніона префікса sub-.
Наприклад:
Bismŭthi nitras |
Bismŭthi subnitras |
Латинські назви солей перекладають українською мовою іменниками з такими суфіксами:
-as (ātis) = ат: |
sulfas, ātis, m |
сульфат |
-is (ītis) = іт, ит: |
arsēnis, ītis, m nitris, ītis, m |
арсеніт нітрит |
-ĭdum (i) = ід, ид: |
sulfĭdum, i, n iodĭdum, i, n |
сульфід йодид |
ITER NATURĀLE
Антоні ван Левенгук
Антоні ван Левенгук (24 жовтня 1632, Делфт – 30 серпня 1723, Делфт) – голландський натураліст, який значно вдосконалив мікроскоп, основоположник наукової мікроскопії, член Лондонського королівського товариства (з 1680 року), вперше в історії за допомогою свого мікроскопа спостерігав мікроскопічну будову різних форм живих організмів. Трапляються різні варіанти написання імені ученого – Антон, Антоні, Антоній, Антоніус.
Антоні ван Левенгук народився 24 жовтня 1632 року в Делфті в сім’ї майстра-кошикаря Філіпса Тонісзона. Антоні узяв собі прізвище Левенгук від назви сусідніх з його будинком Левових воріт (Leeuwenpoort). Закінчення «гук» у його псевдонімі означає «куточок» (hoek). Батько помер, коли Антоні було шість років. Мати віддала хлопчика на навчання в гімназію у передмісті Лейдена. Дядько майбутнього натураліста навчив його основ математики і фізики. Антоні 1648 року вирушив в Амстердам навчатися на бухгалтера, проте замість навчання влаштувався на роботу в галантерейну крамницю. Однак уже 1654 року повернувся в рідний Делфт, де й прожив до самої смерті. Купивши крамницю, він зайнявся торгівлею. За свідченням, Левенгук товаришував з художником Вермером, після смерті якого став прихильником його творчості.
Опанувавши ремесло шліфувальника скла, Левенгук став відомим майстром і успішним виробником лінз. За своє життя він виготовив близько 250 лінз. Установлюючи ці лінзи в металеві оправи, він змайструвавши мікроскоп, домігся 300-разового збільшення і з його допомогою проводив передові на ті часи дослідження. Серед іншого Левенгук першим відкрив еритроцити, описав бактерії, найпростіші, сперматозоїди, будову очей комах і м’язових волокон, знайшов і описав багато інфузорій, гідр тощо.
Помер Левенгук 26 серпня 1723 року в Делфті.
Праці Левенгука:
«Zendbrieven ontledingen en ontkenningen etc.» (Послання розтину і відмов), (1685–1718, нідерландською мовою).
«Opera omnia s. arcana naturae» (1722, латинською мовою).
MUSAE