- •1.1. Проблема особистісних відмінностей у психології
- •1.2. Основні характеристики психофізіологічних відмінностей
- •1.3. Особливості взаємозв’язку особистісних рис та тиeу нервoвої системи
- •2.1. Методичні підходи до організації емпіричних досліджень особистісних відмінностей осіб з різним типом нервoвої системи
- •2.2. Методика та організація дослідження особистісних відмінностей осіб з різним типом нервовoї системи
- •3.1. Аналіз результатів дослідження особистісних відмінностей (за методикою р.Б. Кeттeллa) та типy нeрвової системи (за методикою є.П. Ільїна)
- •3.2. Особливості зв’язку особистісних відмінностей з типами нервовoї системи
- •Висновки
- •Списки використаних джерел
- •Додатки Додаток а.
- •Додаток b.
- •Додаток с.
- •Додаток d.
- •Додаток е.
- •Додаток f.
Висновки
Проаналізувавши наукові джерела з проблеми дослідження, а також отримавши відповідні емпіричні результати, ми прийшли до таких висновків:
Поняття «риси особистості» може мати різне значення в рамках окремої теорії. Зокрема, їх можна трактувати як стійкі особливості поведінки людини, що повторюються в різних ситуаціях; як стабільну схильність поводитися певним чином, що виражається у різних соціальних умовах; як спосіб поведінки в певних життєвих сферах; нейропсихічні елементи, які спрямовують і мотивують певні види адаптивної поведінки, керують нею. Фізіологічні особливості є фундаментом їхнього функціонування. Особистісні риси проявляються у взаємодії людини з оточуючою дійсністю в залежності від ситуації та індивідуально-типологічних відмінностей.
Для вивчення особливостей зв’язку особистісних відмінностей осіб із різним типом нервoвої системи використовувалися методики Р.Б. Кeттeллa та Є.П. Ільїна в електронному варіанті програми «Лонгітюд ЕДК». Обрані методики відповідають темі та меті. Схожі дослідження підтверджують існування зв’язку між особистісними рисами і фізіологічними структурами, зокрема з типами нервoвої системи.
За середніми статистичними показниками виявлено, що в осіб зі слабкою нервовою системо переважають такі риси як практичність, консерватизм, конформізм, замкнутість, домінантність, стриманість, висока нормативність поведінки, чутливість, дипломатичність. В осіб із середньою нервовою системою переважають такі риси як емоційна нестійкість, підозрілість, прямолінійність, тривожність, домінантність та неадекватність самооцінки. Інтелектуальний рівень розвитку вищий в осіб зі слабкою та середньою нервовою системою. В осіб із сильною нервовою системою переважають такі риси як емоційна нестійкість, тривожність, низька нормативність поведінки, жорсткість, підозрілість, нонконформізм та адекватність самооцінки.
За результатами кореляційного аналізу встановлено існування зв’язку слабкої нервoвої системи з емоційною стійкістю, емоційною нестійкість, напруженістю, адекватністю самооцінки. Середній тип НС має кореляційний зв’язок з адекватністю самооцінки та довірливістю. В осіб з сильним типом НС наявна кореляція з емоційною нестійкістю та емоційною стійкістю, дипломатичністю, стриманістю, розслабленістю та впевненістю у собі.
Отже, отримані дані та проаналізовані результати свідчать про те, що наша гіпотеза частково підтвердилася: зв’язок між типами нервoвої системи та особистісними рисами існує і має свої особливості. Для осіб зі слабкою НС характерними є такі риси, які б мали відповідати сильному типу, наприклад, домінантність, стриманість та практичність. Даний тип НС має кореляційний зв’язок лише декількома факторами Р.Б. Кeттeллa: емоційною стійкістю, емоційною нестійкість, напруженістю, адекватністю самооцінки, напруженістю та розслабленістю. Проте, і для осіб із сильною НС характерними є риси, як б мали відповідати слабкому типу: тривожність, емоційна нестійкість. Даний тип НС має кореляційний зв’язок з емоційною нестійкістю, емоційною стійкістю, дипломатичністю, стриманістю, розслабленістю та впевненістю у собі. Але, окрім цього був також виявлений особливий феномен, за яким слабкий та сильний типи мають обидва протилежні полюси (риси) деяких факторів.
